Вирок № 94944513, 16.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/762/21

Справа № 643/18774/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

прокурора: Заливацької О.Г.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470004310 від 29.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сєвєромуйськ, Бурятії Муйського району, Російської Федерації, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, в силу ст. 89 КК Кримінального кодексу України не судимого, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в період часу з 24.09.2020 по 25.09.2020 в нічний час доби, точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на балконі квартири АДРЕСА_2 , де зареєстрований та мешкає, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, демонтував перегородку між балконами, після чого переліз до балкону квартири АДРЕСА_3 . Після цього, ОСОБА_2 реалізовуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, побачив в кімнаті речі, які мають матеріальну цінність, після чого переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно вчинив крадіжку речей належних ОСОБА_1 , а саме: ікони в кількості 6 штук, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності, металеву банку з написом «ХАДО Антигель + суперконцентрат 1:1000 для дизельного топлива», об`ємом 500 мл., яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, кейс чорного кольору, який не представляє для потерпілого матеріальної цінності, куртку чоловічу оливкового кольору з написом «BENUNG» розмір XL, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, сувенірний металевий бочонок жовтого кольору на ніжках з позначенням 27р.75к., який не представляє для потерпілого матеріальної цінності, автомобільний компресор з написом «Vitol Ураган КА-У12055» вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 294 від 12.10.2020 - 440 грн., глиняну вазу, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, пістолет газовий в металевому корпусі сірого кольору на стволі якого мається напис «ME&police Cal 8 мм. made in Italy», в магазині якого маються 2 предмети схожі на патрони, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 294 від 12.10.2020 - 2 500, 00 грн., мікрохвильову піч ТМ «DAEWOO» модель kor-63d7bl, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 294 від 12.10.2020 - 550 грн., дві сережки з металу жовтого кольору 583 проби вагою 5 гр. кожна у вигляді кульки з застібкою, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 294 від 12.10.2020 - 9 739, 70 грн., тканеву сумку в якій знаходились інструменти - розвідні ключи в кількості 10 штук, що не представляє для потерпілого матеріальної цінності, праску ТМ «PHILIPS», яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності. Далі ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 13 229, 70 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та дав суду показання про обставини вчинення ним вказаного вище кримінального правопорушення. Не заперечував фактичні обставини справи, викладені у обвинувальному акті, а також розмір та вартість викраденого майна. Зазначив, що в обвинувальному акті правильно зазначено спосіб, місце та інші обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також обвинувачений вказав, що по закінченні досудового розслідування в повному обсязі ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і не заперечує докази, зібрані в ході досудового розслідування. Крім того обвинувачений пояснив, що показання надає добровільно. У вчиненому щиро розкаявся.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив обсяг та вартість викраденого майна, яке викладено в обвинувальному акті, та зазначив, що обвинувачений вірно пояснює суду обставини справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України обмежившись допитом обвинувачуваного, потерпілого та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, учасникам судового провадження роз`яснено.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує класифікацію кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який є працездатним, але не працює, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд вважає щире каяття у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 –є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

В даному випадку, з урахуванням вищезазначених обставин суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного і попередження вчинення ним нових правопорушень, призначеним йому основне покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції встановленої ч. 3 ст. 185 КК України.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, частково відшкодував завдану шкоду у сумі 3 490, 00 грн., а також те, що потерпілий не наполягав на суворій мірі покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що вищезазначені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудженням своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені нею протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше - у вигляді домашнього арешту із збереженням покладених на нього обов`язків, а саме:

- в період часу з 21.00 години до 07.00 години наступного дня не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- прибувати до слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 чи до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- докласти зусиль до пошуку офіційного працевлаштування.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про процесуальні витрати в загальному розмірі 3 269, 00 грн., пов`язані з проведенням експертизи, суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, згідно яких вказані витрати стягуються з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2020 року (справа 643/15336/20, н/п 1 кс/643/4223/20) задоволено клопотанням слідчого Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мацюри В.А., та накладено арешт на майно, яке було вилучено 28.09.2020 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: чоловічу куртку оливкового кольору з написом «BENUNG розмір XL»; кейс чорного кольору; металевий бочонок жовтого кольору на ніжках з позначенням 27р.75к.; глиняну вазу; сумку чорного кольору з написом «Vitol» в середині якої знаходиться автомобільний компресор з написом «Vitol»; ікони в кількості 6 шт.; сумку оливкового кольору з набором ключів; металеву банку з написом «ХАДО Антигель + суперконцентрат» 1:1000 для дизельного топлива, об`ємом 500 мл.; предмет, зовні схожий на пістолет, сірого кольору з написом «ME&police Cal 8 мм, made in Italy», в магазині якого знаходяться 2 предмети схожі на патрони; сліди папілярних ліній які перенесені на 2 ВЛС та які вилучено з автомобільного компресора «Vitol»; сліди папілярних ліній які перенесені на 2 ВЛС та які вилучено з ікон.

Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України для продовження існування арешту відсутні, то накладений на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2020 року (справа № 643/15336/20, н/п 1 кс/643/4223/20) арешт на майно, яке було вилучено 28.09.2020 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше - у вигляді домашнього арешту із збереженням покладених на нього обов`язків, а саме:

- в період часу з 21.00 години до 07.00 години наступного дня не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- прибувати до слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 чи до Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- докласти зусиль до пошуку офіційного працевлаштування.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300. п/рахунок UA298999980313050115000020005. код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680. отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП)) витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 10/1/1329СЕ-20 від 13.10.2020 в сумі 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2020 року (справа № 643/15336/20, н/п 1 кс/643/4223/20), на майно, яке було вилучено 28.09.2020 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: чоловічу куртку оливкового кольору з написом «BENUNG розмір XL»; кейс чорного кольору; металевий бочонок жовтого кольору на ніжках з позначенням 27р.75к.; глиняну вазу; сумку чорного кольору з написом «Vitol» в середині якої знаходиться автомобільний компресор з написом «Vitol»; ікони в кількості 6 шт.; сумку оливкового кольору з набором ключів; металеву банку з написом «ХАДО Антигель + суперконцентрат» 1:1000 для дизельного топлива, об`ємом 500 мл.; предмет, зовні схожий на пістолет, сірого кольору з написом «ME&police Cal 8 мм, made in Italy», в магазині якого знаходяться 2 предмети схожі на патрони; сліди папілярних ліній які перенесені на 2 ВЛС та які вилучено з автомобільного компресора «Vitol»; сліди папілярних ліній які перенесені на 2 ВЛС та які вилучено з ікон.

Речові докази: ікони в кількості 6 штук, металеву банку з написом «ХАДО Антигель + суперконцентрат» 1:1000 для дизельного топлива», об`ємом 500 мл., кейс чорного кольору, чоловічу куртку оливкового кольору з написом «BENUNG розмір XL», металевий бочонок жовтого кольору на ніжках з позначенням 27р.75к., сумку чорного кольору з написом «Vitol», в середині якої знаходиться автомобільний компресор з написом «Vitol», глиняну вазу, пістолет газовий в металевому корпусі сірого кольору на стволі якого мається напис «ME&police Cal 8 мм, made in Italy» в магазині якого знаходяться два предмети, схожі на патрони, мікрохвильову піч фіолетового кольору ТМ «DAEWOO» модель kor-63d7bl, сумку оливкового кольору з набором ключів у кількості 10 шт., передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілому, після набрання вироком законної сили вважати повернутим потерпілому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Новіченко