Рішення № 94943916, 11.02.2021, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1359/20

Провадження №2/949/422/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом та просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача на кожну дитину щомісячно, а разом 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача на обох дітей щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову, а саме з 19.11.2020 року та до досягнення кожною дитиною повноліття, з індексацією розміру аліментів відповідно до закону.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований 08 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, про що складено актовий запис за №99. Від даного шлюбу у них народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя з відповідачем не склалося, що призвело до фактичного розпаду їхньої сім`ї. Фактично вона разом з дітьми проживає окремо від відповідача. Він не турбується про їхніх дітей і про неї, матеріально не підтримує. Вона змушена самостійно забезпечувати дітей усім необхідним, однак її заробітку недостатньо для матеріального забезпечення дітей. Відповідач є цілком працездатним, забезпечений житлом, працевлаштований, має офіційне джерело доходів і достатньо великий для даного регіону рівень доходів. Він не має іншої сім`ї, іншими грошовими зобов`язаннями не обтяжений, своїми грошовими коштами він розпоряджається самостійно та виключно у власних інтересах. Розмір аліментів, які вона просить стягнути з відповідача на утримання їхніх дітей, є для нього цілком реальним, не погіршить його матеріальне становище, а навпаки, змусить турбуватися про їхніх дітей.

Відповідач скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву та просив задоволити позов частково, стягнувши з нього на користь позивача на утримання їхніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частину всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття. В обґрунтування зазначив, що факти, які викладені у позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, у разі повного задоволення позову, виходить, що з нього буде стягнуто половину всіх видів його заробітку, але цей розмір аліментів є завеликим і сплачувати його в повному розмірі він не має можливості. При визначені розміру аліментів на дітей, суд має врахувати його матеріальний стан, який істотно погіршився. Від сплати аліментів на дітей він не відмовляється, однак розмір розмір аліментів, який визначений позивачем, є для нього завеликим.

До початку розгляду справи від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задоволити позов частково з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вислухавши відповідача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 08 листопада 2006 року. Шлюб зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №99. Дана обставина стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 листопада 2006 року (а.с.5).

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 вбачається, що батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач - ОСОБА_2 (а.с.6, 8).

З акту обстеження матеріально-побутових умов від 16.11.2020 року 9а.с.11) вбачається, що комісією, в ході опитування ОСОБА_1 та її рідних, встановлено, що ОСОБА_2 проживає окремо від своєї дружини та їхніх дітей, шлюбних відносин не підтримують, їхня сім`я фактично розпалася. ОСОБА_2 не допомагає матеріально ОСОБА_1 , не бере участі в матеріальному утриманні дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . діти перебувають на утриманні їхньої матері ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України чітко визначено загальний обов`язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 1 ст. 182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, з аналізу вказаної норми закону вбачається, що конкретна частка заробітку (доходу) матері, батька (платника аліментів), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у кожному конкретному випадку визначається лише судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже суд, вирішуючи питання щодо конкретної частки заробітку відповідача, яка буде стягуватися як аліменти на дітей, враховує те, що позивачем не надано достатньо доказів, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність можливості у відповідача сплачувати аліменти саме у тому розмірі, який зазначає позивач.

При цьому, слід врахувати те, що на сьогодні нормами СК України не передбачено конкретних часток заробітку відповідача, які мають стягуватися як аліменти залежно від кількості дітей саме при розгляді справ у порядку позовного провадження.

Відтак, виходячи із приписів ч. 9 ст. 10 ЦПК України щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до стягнення аліментів у частці від заробітку платника аліментів слід визначати з урахуванням вимог, які містяться у ч. 5 ст. 183 СК України.

Так, ч. 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається лише судом (ч. 1 ст. 183 СК України), при цьому, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 183 СК України, а також беручи до уваги, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків та зважаючи на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити частково та керуючись принципом розумності, з урахуванням вищевказаних обставин, визначити відповідачу аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам Закону та буде найдоцільнішим у даному випадку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в дохід держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.

Керуючись статтями 180-184, 191 СК України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову, а саме з 19.11.2020 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 16 лютого 2021 року.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду З.С.Сидоренко