Ухвала суду № 94942963, 16.02.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/664/20

Номер провадження 2/373/35/21

УХВАЛА

16 лютого 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді Керекези Я.І.,

за участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі питання щодо стягнення судових витрат по справі № 373/664/20 за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень Переяслав-Хмельницької міської ради, свідоцтва про право власності та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні 03.02.2021 перед відкриттям судових дебатів у справі представником позивача ОСОБА_3 було заявлене клопотання про надання часу для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат та призначення судового засідання для розгляду цього питання.

При ухваленні судового рішення у справі 03.02.2021 судом було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі та встановлено строк для подання позивачем та його представником доказів щодо розміру понесених судових витрат.

У встановлений судом строк позивачем було надано докази щодо розміру понесених витрат.

В судове засідання позивач чи його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати у їх відсутність та стягнення судових витрат на користь позивача.

Від відповідача Переяславської міської ради Київської області надійшло заперечення на заяву про стягнення судових витрат. Просять в задоволенні заяви відмовити. Посилаються на те, що всі подані представником позивача докази на підтвердження розміру судових витрат укладені в неіснуючому місті «Переяслав-Хмельницькому» і це не є технічною помилкою; розмір виплат адвокату за участь в судовому засіданні є незрозумілими, оскільки не зазначено, що в себе включає поняття «підготовка до засідання», та не обґрунтовано ідентична сума (1000 грн.) за участь в судових засіданнях при їх неоднаковій тривалості; адвокатом не деталізовано пункт «Консультація щодо захисту порушеного права, збір доказів, які підтверджують порушення права на земельну ділянку» у Детальному описі; квитанції до прибуткового касового ордеру не містять печатки, мають номери, які йдуть підряд, що дозволяє зробити висновок, що в адвоката, крім позивача не було інших клієнтів; міській раді не були надані суттєві документи для вирішення питання судових витрат, а саме документи, що підтверджують повноваження представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, повідомлений належним чином.

Судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір було стягнуто із відповідачів на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог при ухваленні рішення у справі.

Щодо інших судових витрат, то при подачі позову до суду позивачем зазначено наступний попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по справі: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень (підготовка та виготовлення позовної заяви, допомога на час розгляду справи в суді першої інстанції). Будь-яких доказів щодо цього надано не було.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2021 року позов задоволено частково.

За заявою представника позивача у відповідності до п.5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати було призначено на 10 год. 30 хв. 10.02.2021, яке було відкладено за клопотанням представника Переяславської міської ради до 13 год. 30 хв. 16 лютого 2021 року.

У встановлений судом строк 04.02.2021 представником позивача надано до суду Договір про надання правової допомоги 15.05.2020, додаткову угоду до Договору, детальний опис виконаних робіт за Договором на загальну суму 9000 гривень, квитанції до прибуткового касового ордеру на загальну суму 9000 гривень, Акт приймання-передачі юридичних послуг за 03.02.2021 на загальну суму 9000 гривень.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

В силу ч. 1 та ч. 3 ст. 134 цього Кодексу, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 даного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 6 частини першої цієї статті зазначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу ст. 30 даного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, позивачем попередньо заявлено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 гривень, що по закінченню розгляду справи збільшено до 9000 гривень. На підтвердження розміру виплат надано Договір про надання правової допомоги 15.05.2020, додаткову угоду до Договору, детальний опис виконаних робіт за Договором на загальну суму 9000 гривень, квитанції до прибуткового касового ордеру на загальну суму 9000 гривень, Акт приймання-передачі юридичних послуг за 03.02.2021 на загальну суму 9000 гривень.

Оцінюючи надані представником позивача докази, суд вважає їх належними, допустимими та в своїй сукупності достатніми для підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.

Заявлені витрати пов`язані з розглядом даної справи, охоплюються умовами договору про надання правової допомоги та додатковою угодою до нього. Кількість судових засідань, в яких брав участь представник позивача, не залежало від поведінки позивача та його представника, оскільки відкладалися вони саме в зв`язку з неявкою відповідачів (їх представників). Час оплати витрат, зокрема за участь в судовому засіданні (до чи після нього), які є фіксованими та визначеними в додатковій угоді, погоджений сторонами договору на підставі їх вільного волевиявлення (іншого не доведено). Опис наданих юридичних послуг, на думку суду, є детальним, зрозумілим та таким, що відповідає умовам Договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього. Сума судових витрат, заявлена до відшкодування, не істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору. Неспівмірність витрат представника позивача відповідачами не доведена.

Зважаючи на вищевикладене, суд не може взяти до уваги як підставу для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, посилання представника міської ради на оплату витрат за участь в судових засідання до їх початку та фіксований розмір таких витрат та суперечливість пункту «Консультація щодо захисту порушеного права, збір доказів, які підтверджують порушення права на земельну ділянку» у Детальному описі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, в тому числі позовну заяву, документи на підтвердження повноважень адвоката Поліщука М.А., надані документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, в частині місця їх складення (м. Переяслав чи м. Переяслав-Хмельницький), зважаючи на місце здійснення адвокатом Поліщуком М.А. адвокатської діяльності, яке зазначене у ордері (м. Переяслав), суд дійшов висновку, що такі розбіжності в написанні міста в різних документах є технічною помилкою, пов`язаною з перейменуванням назви міста, а не умисне зазначення «неіснуючого міста».

Зазначення на квитанціях до прибуткового касового ордеру їх порядкових номерів, що йдуть підряд, і, як наслідок, зроблений представником відповідача Переяславської міської ради висновок, що з травня 2020 року у представника позивача інших клієнтів, крім ОСОБА_1 , не було, суд також не може взяти до уваги як підставу для відмови в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки наявність чи відсутність інших клієнтів паралельно під час надання допомоги в конкретній справі визначається адвокатом особисто, наявність одного клієнта у адвоката протягом певного часу не є чимось виключним, незаконним чи дивним.

В решті, надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру мають всі необхідні реквізити: дату заповнення, дані особи, яка надавала кошти, та особи, яка їх прийняла, підпис такої особи, конкретної суми та підстави її сплати. Вказані в квитанціях суми узгоджуються із додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги, Детальним описом наданих юридичних послуг та Актом приймання-передачі юридичних послуг. Зазначена в квитанціях підстава узгоджується із нормами Договору про надання правової допомоги, оскільки відповідно до п. 4.1 Договору «Розмір і порядок оплати гонорару визначається додатковою угодою».

Щодо відсутності печатки на квитанціях, слід зазначити, що в силу ст. 58-1 ГК України, використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Суд також не може взяти до уваги, як підставу відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат, посилання представника Переяславської міської ради на відсутність у їх розпорядженні документів на підтвердження повноважень представника позивача, оскільки такі документи, а саме: ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Поліщука М.А., які зазначені як додатки до позовної заяви, були направлені до міської ради разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, судовою повісткою, позовною заявою та відповідним пакетом документів та отримані її представником 11 червня 2020 року, що підтверджується відповідною наявною у матеріалах справи розпискою. Крім того, повноваження представника позивача перевірено судом у встановленому порядку.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що представником позивача надано належні, допустимі та достатні докази для підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, норми ст. 141 ЦПК України, кількість та суть позовних вимог, які були пред`явлені, в порівнянні з кількістю, суттю та адресатами позовних вимог, що були задоволені, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають судові витрати в розмірі 4500 гривень (половина від пред`явлених 9000 гривень) по 2250 гривень з кожного відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Поліщука М.А. про стягнення судових витрат на правничу допомогу – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Стягнути із Переяславської міської ради на користь ОСОБА_1 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Суддя: Я. І. Керекеза