
Справа № 210/7135/20
Провадження № 2/210/570/21
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"17" лютого 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодженням його здоров`я,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодженням його здоров`я, посилаючись на те, що 30 травня 2006 року о 13 год. 20 хв. позивач перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, під час виконання трудових обов`язків, внаслідок нещасного випадку отримав травми у зв`язку з якими безстроково втратив працездатність в ступені 15%.
Вказує, що трудове каліцтво спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає у зниженні професійних можливостей, перенесенні фізичного болю, необхідності проходити курси лікування, нераціонально витрачати час, залучати додаткові зусилля для організації свого життя.
Просить стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як з роботодавця, в рахунок відшкодування моральної шкоди 188 920 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, вважаючи зазначений розмір відшкодування співмірним завданій шкоді та справедливим.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву про відшкодування моральноїшкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодженняйого здоров`я відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду. Зазначає, що факт завдання позивачу моральної шкоди є недоведеним, а розмір грошових коштів, про стягнення якого ставиться питання в позові в будь-якому випадку не відповідає вимогам розумності та справедливості.
Відповідь на відзив ні позивачем, ні його представником до суду не подавалась.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 , станом на 30 травня 2006 року перебував в трудових відносинах з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що не заперечується сторонами та підтверджується відомостями внесеними до трудової книжки позивача (а.с.25-38).
Відповідно акту № 43 від 01 червня 2006 року «Про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом» (форми Н-1), акту від 01 червня 2006 року «Розслідування нещасного випадку, що стався 30.05.2006 року о 13 годині 20 хвилин», позивач 30 травня 2006 року о 13 год. 20 хв. під час перебування на робочому місці, внаслідок нещасного випадку отримав травми «тяжке проникаюче поранення рогівки з випаданням оболонок, травматична катаракта правого ока, складний дальнозорий астигматизм, амбліопія лівого ока». Компетентна комісія прийшла до висновків, що даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (а.с.14-16).
Відповідно довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 013553від 29.09.2006 року, позивач вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 40% та встановлено ІІІ групу інвалідності з повторним оглядом 12.09.2007 року, встановлена потреба у оперативному лікуванні правого ока, диспансерному нагляді, забезпеченні медикаментозним лікуванням (а.с.10).
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 013824 від 30.10.2007 року, позивач повторно, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% з повторним оглядом 15.09.2008 року, встановлена потреба у забезпеченні медикаментозним лікуванням правого ока.(а.с.10)
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 027764 від 23.10.2008 року, позивач повторно, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% з повторним оглядом 15.09.2009 року, встановлена потреба у медикаментозному лікуванні правого ока (а.с.11).
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 027993 від 01.10.2009 року, позивач повторно, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% з повторним оглядом 15.09.2010 року, встановлена потреба у медикаментозному лікуванні правого ока у окуліста. (а.с.12)
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 006226 від 15.09.2010 року, позивач повторно, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% з повторним оглядом 15.09.2011 року, встановлена потреба у медикаментозному лікуванні, реабілітації (а.с.12)
Відповідно до довідки з акту огляду МСЕК ДНА-02 № 072715 від 05.10.2011 року, позивач повторно, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому визначено ступінь втрати професійної працездатності - 15% безстроково, встановлена потреба у медикаментозному лікуванні, реабілітації (а.с.12).
У відповідності до протоколу засідання комісії з охорони праці та протипожежної безпеки ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 14 від 07.12.2006 року, встановлено ступінь вини відповідача в настанні нещасного випадку - 95% (а.с.22).
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити безпечні умови праці.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України таст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно дост.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно п.3 ч.1ст.268 ЦК України відносини з приводу відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, випливають з порушення немайнових прав, а тому не мають строку позовної давності.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від14 жовтня 1992 року N 2694-XIIдержавна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, спричиненого під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23,1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.
Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».
Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведення позивачем наявності моральних страждань. Оскільки, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю - це є аксіоматична парадигма людського життя і не потребує якогось казуістичного опосередкованого доведення, на якому наполягав представник відповідача. На спростування доводів представника відповідача, матеріали справи переконливо доводять стан залежності позивача від отриманих ним травм, та на сьогоднішній день є даність, яка формує його сприйняття оточуючого світу, перетворюючись на справжню муку. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Доводи представника відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.
Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.
Обґрунтовуючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин, характеру спричиненої моральної шкоди, ступеня вини відповідача та позивача, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму 60 000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
Згідност.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставіст.88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.237-1, ст.153 КЗпП України,ст.ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України,суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я на виробництві без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко
Судове рішення № 94941294, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 17.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/7135/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: