
415/5927/19
1-КП/415/134/21
ВИРОК
Іменем України
22.01.21 року місто Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю секретаря Близнюка В.О.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130240001126 від 14 травня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, –
за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
прокурора Нескородової Г.А.,
захисника Гавриленка О.І.,
законного представника ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_1
встановив:
14 травня 2018 року, приблизно о 22 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), із автомобіля ТМ «Mersedes-Benz», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в районі будинку №2 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, таємно викрав – приставку для телевізора ТМ «Android TV Box CS918», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/942е від 20 липня 2018 року, 954 гривні, та USB-шнур ТМ «Mobilita Elegante», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/942е від 20 липня 2018 року, 126 гривень 98 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1080 гривень 98 копійок.
10 грудня 2019 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у коридорі поверху №6 будинку АДРЕСА_3 , та, маючи умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень, під час сварки, умисно, штовхнувши в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_4 , від чого той, не втримавши рівновагу, впав на підлогу, наніс останньому – приблизно 5 ударів ногою та 1 удар рукою в ділянку голови та обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді – забійної рани верхньої губи, яка, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №202 від 11-24 грудня 2019 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що заподіяли короткочасний розлад здоров`я, а також, – синця нижньої повіки правого ока та садна волосяної частини голови, які, відповідно до висновку зазначеної судово-медичної експертизи за №202 від 11-24 грудня 2019 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
30 квітня 2020 року, в ранковий час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «HUAWEI», модель «HONOR 9 Lite», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1004е від 26 серпня 2020 року, 2757 гривень 77 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
05 липня 2020 року, в нічний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення літньої кухні, на території подвір`я, по АДРЕСА_5 , повторно, таємно викрав – велосипед ТМ «Oskar», модель «26SMT Shimano», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-937е від 10 серпня 2020 року, 2866 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
На початку серпня 2020 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення господарського призначення, у будинку АДРЕСА_6 , повторно, таємно викрав – велосипед ТМ «ARDIS», модель «ЛИБІДЬ», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-936е від 10 серпня 2020 року, 1433 гривні 33 копійки, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, а саме:
– умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (ст.125 ч.2 КК України),
– таємне викрадення чужого майна (крадіжку (ст.185 ч.1 КК України),
– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України),
– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, з проникненням у інше приміщення (ст.185 ч.3 КК України).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, а саме, крадіжок майна потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , скориставшись відсутністю уваги з боку власників речей та сторонніх осіб, зокрема:
– приставки для телевізора з USB-шнуром із автомобіля марки «Mersedes», в районі будинку №2 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, проходячи повз, – 14 травня 2018 року, в нічний час (щодо потерпілого ОСОБА_3 ),
– мобільного телефону марки «HUAWEI», перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , – 30 квітня 2020 року, в ранковий час (щодо потерпілої ОСОБА_5 ),
– велосипеду марки «Oskar», проникнувши до приміщення літньої кухні, на території подвір`я, по АДРЕСА_5 , – 05 липня 2020 року, в нічний час (щодо потерпілого ОСОБА_6 ),
– велосипеду ТМ «ARDIS», проникнувши до приміщення господарського призначення у будинку АДРЕСА_6 , – на початку серпня 2020 року, в денний час (щодо потерпілої ОСОБА_7 ),
а також,
– спричинення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, прийшовши за місцем мешкання своєї матері – ОСОБА_8 , на АДРЕСА_7 , під час сварки з останньою, завдавши потерпілому ОСОБА_4 , який вступив на захист матері, – приблизно 5 ударів ногою та 1 удар рукою в ділянку голови та обличчя, попередньо штовхнувши в груди, з`ясовуючи стосунки, від чого той впав на підлогу у коридорі поверху №6 будинку № НОМЕР_2 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, 10 грудня 2019 року, в денний час (щодо потерпілого ОСОБА_4 ),
– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою поведінку спокусою отримання швидких грошей за реалізацію викраденого. Нанесення потерпілому ОСОБА_4 ударів, виявлені, в подальшому, у останнього тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та їх локалізація, – визнає, як утворені саме від його дій. Свою поведінку стосовно потерпілого ОСОБА_4 мотивує попередньою сваркою, що виникла між ним та його матір`ю – ОСОБА_8 , на захист якої, власне, й став потерпілий ОСОБА_4 . Завдана потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майнова шкода – відшкодована частково, зокрема: потерпілому ОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_5 – не відшкодовано, потерпілому ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_7 – відшкодовано, шляхом повернення викраденого, залишок – зобов`язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:
– умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (ст.125 ч.2 КК України),
– таємного викрадення чужого майна (крадіжки (ст.185 ч.1 КК України),
– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),
– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, з проникненням у інше приміщення (ст.185 ч.3 КК України),
доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, відповідно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (ст.125 ч.2, ст.185 ч.1 КК України), не тяжких (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (ст.185 ч.3 КК України) злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації – характеризується позитивно (том 1 а.с.91, том 2 а.с.51, том 3 а.с.89, том 4 а.с.44, том 5 а.с.42), за місцем колишнього навчання у ВПУ №94 міста Лисичанська – мав негативну педагогічну характеристику (том 1 а.с.91, том 2 а.с.52), має незадовільний висновок Акту комісійного відвідування родини учня з обстеженням матеріально-побутових та житлових умов (том 1 а.с.92), на обліку у Службі у справах дітей Лисичанської міської ради та на профілактичному обліку у Відділі ювенальної превенції Сектору превенції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області – не перебуває (том 1 а.с.93,96), однак, перебуває на обліку у КЗ «Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) Лисичанської міської ради», у скоєному – щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (том 1 а.с.77-79, том 2 а.с.43, том 3 а.с.105-107, том 4 а.с.53-55, том 5 а.с.52-54), вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім – щодо потерпілого ОСОБА_3 (том 1 а.с.76-76/б,80,83), наявність на утриманні бабусі похилого віку – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, за станом здоров`я та за віком, потребує догляду та сторонньої допомоги (матеріали о/а), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (том 1 а.с.86-87, том 2 а.с.45-46, том 3 а.с.91-92, том 4 а.с.45, том 5 а.с.44).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, не тяжких та тяжких злочинів, крім того, які – є умисними, більша частина епізодів – корисливими та спрямованими проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України – є непорушеним, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.125 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.53, ст.98, ст.99 КК України, а також, – у виді арешту, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.1 КК України, з урахуванням положень ст.60, ст.98, ст.101 КК України, та, – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63, ст.98, ст.102 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – вперше притягається до кримінальної відповідальності, один із епізодів інкримінованих кримінальних правопорушень – вчинив у неповнолітньому віці, не працює, однак, – має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, має на утриманні бабусю похилого віку – ОСОБА_9 , яка, за станом здоров`я та за віком, потребує сторонньої допомоги, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, а також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, і, разом з тим, беручи до уваги суму спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, часткове відшкодування останньої та думку потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного кримінального правопорушення, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
І, у зв`язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, та, відповідно, без відбування покарання, тобто, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід – у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , на підставі Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 31 серпня 2020 року (том 5 а.с.60-61), термін дії за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 23 грудня 2020 року, – продовжено до 22 лютого 2021 року (матеріали о/а), звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.
При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання – термін перебування останнього під вартою – з 31 серпня 2020 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 31 серпня 2020 року (том 5 а.с.60-61) – до 22 січня 2021 року, включно, оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).
Процесуальні витрати у справі – у сумі 572 гривні (том 1 а.с.44), у сумі 817 гривень 25 копійок (том 3 а.с.49), у сумі 980 гривень 70 копійок (том 4 а.с.22), у сумі 653 гривні 80 копійок (том 5 а.с.27), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9/942е від 20 липня 2018 року (том 1 а.с.45-49), за №19/113/9/1-936е від 10 серпня 2020 року (том 3 а.с.50-53), за №19/113/9/1-937е від 10 серпня 2020 року (том 4 а.с.23-26), за №19/113/9/1-1004е від 26 серпня 2020 року (том 5 а.с.28-31), відповідно, з метою встановлення заподіяної потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).
Процесуальні витрати у справі – у сумі 1961 гривня 40 копійок (том 3 а.с.39), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової трасологічної експертизи за №19/113/7/3-301е від 10 серпня 2020 року (том 3 а.с.40-44), в рамках досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлено.
Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.
Речові докази у справі:
ноутбук ТМ «Asus P50IJ» з зарядним пристроєм, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 1 а.с.22,23),
– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3 ,
велосипед ТМ «ARDIS», модель «ЛИБІДЬ», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 (том 3 а.с.33,34),
– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_7 ,
навісний замок з ключем, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 3 а.с.45,46),
– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_7 ,
велосипед ТМ «Oskar», модель «26SMT Shimano», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (том 4 а.с.32,35),
– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_6 .
Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –
ухвалив:
ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.2, ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:
за ст.125 ч.2 КК України – у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень,
за ст.185 ч.1 КК України – у виді арешту на строк 45 (сорок п`ять) діб,
за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,
за ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, – скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі судового засідання, негайно.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін перебування останнього під вартою – з 31 серпня 2020 року до 22 січня 2021 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави
(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)
3023 (три тисячі двадцять три) гривні 75 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9/942е від 20 липня 2018 року, за №19/113/9/1-936е від 10 серпня 2020 року, за №19/113/9/1-937е від 10 серпня 2020 року, за №19/113/9/1-1004е від 26 серпня 2020 року.
Речові докази у справі:
ноутбук ТМ «Asus P50IJ» з зарядним пристроєм, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 ,
– повернути потерпілому ОСОБА_3 ,
велосипед ТМ «ARDIS», модель «ЛИБІДЬ», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_7 ,
– повернути потерпілій ОСОБА_7 ,
навісний замок з ключем, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,
– повернути потерпілій ОСОБА_7 ,
велосипед ТМ «Oskar», модель «26SMT Shimano», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 ,
– повернути потерпілому ОСОБА_6 .
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 94940055, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 22.01.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/5927/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: