Ухвала суду № 94939799, 17.02.2021, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/279/21

1-кс/350/83/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року селище Рожнятів

Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області - Пулик М.В., за участю секретаря судового засідання Семків Л.Й., прокурора Газукіної О.О., захисника Гутник П.М., слідчої СВ Рожнятівського ВП Калуського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Приймак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У своєму клопотанні слідча просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що останній підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , маючи не зняту і непогашену судимість за статтями 185, 186 Кримінального кодексу України, 16.02.2021 у період часу з 08.00 год. по 08.10 год. з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через закриті, але незамкнені двері, таємно проник всередину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , звідки, реалізуючи свій злочинний умисел на особисте збагачення, повторно, таємно викрав з столу спальні 2-го поверху грошові кошти в сумі 1700 гривень, які поклав до кишені штанів, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_3 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 .

Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Злочин, в учиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до частини 4 статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 Кримінального процесуального кодексу України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, що перешкоджають органам досудового розслідування уникнути їх без взяття його під варту, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи подовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Викладене свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою залякування, зміни чи повноти їх показань, та уникнення кримінальної відповідальності, адже знає їх місце проживання, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім того, відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів - свідок ОСОБА_3 бачила підозрюваного на території свого домогосподарства безпосередньо після вчинення злочину, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років (п.2), ОСОБА_1 відповідно до матеріалів кримінального провадження є жителем іншої області, не має постійного місця проживання, не працює, на утриманні нікого не має (п.4); ОСОБА_1 раніше засуджений та відбував реальний строк покарання у вигляді позбавлення волі за ч.1 ст. 125, ч.3 ст. 186 КК України, що є тяжким злочином, а також, щодо останнього набув законної сили вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 року (п.8).

Враховуючи наведені вище обставини, слідча вважає, що є цілком обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи серед суспільства, тобто за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки. Окрім того, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, ОСОБА_1 буде незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати встановленню істини у справі.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить репутація підозрюваного, так як він раніше вже вчиняв тяжкі умисні корисливі злочини, за якии відбував реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі, був затриманий відповідно до вимог ст. 208 КК України. На теперішній час, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років,що свідчить про наявність ризику в поведінці підозрюваного переховування від органів досудового розслідування та суду.

На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України також свідчить репутація підозрюваного, так як він раніше вже вчиняв умисні корисливі злочини, за якими відбував реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі. На теперішній час, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин, про який йому 16.02.2021 повідомлено про підозру, що свідчить про його схильність до вчинення корисливих злочинів. Вказане також може свідчити, що підозрюваний може вчиняти насильницькі дії до свідків та вчинити таким чином інше кримінальне правопорушення. Саме обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного відповідає вимогам суспільного інтересу, адже якщо підозрюваний перебуватиме на волі то зможе вільно пересуватись та вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється, адже свідок ОСОБА_3 бачила підозрюваного безпосередньо після вчинення злочину на території свого домогосподарства, а показання свої ще не давала а ні слідчому, а ні суду.

Таким чином, відносно ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження № 12021090220000028, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під варту, оскільки заявлені ризики, перераховані вище, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу та не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідча підтримала клопотання, вважає, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, пов`язане з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати вчиняти злочини. На даний час запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

У судовому засіданні прокурор повністю підтримала клопотання слідчої.

ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають за необхідне обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши матеріали клопотання, є підстави вважати його обґрунтованим виходячи з наступного.

Витягом з кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021090220000028 від 16.02.2021, копією підозри, підтверджено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру». В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Матеріалами клопотання підтверджується причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема причетність доводиться протоколом огляду місця події, речовими доказами, показаннями потерпілого, показами свідків, протоколом пред`явлення особи для впізнання.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а згідно ч. 2 цієї ж норми підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, вік обвинуваченого та стан його здоров`я, сімейний стан, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше судимий, відсутності постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, суд вбачає достатні підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, а запропонований запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч.4 цієї статті.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З огляду на відсутність виключних обставин, які надають право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини інкримінованих йому неправомірних дій, вважаю за необхідне визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270 грн.), що становить 45400 ( сорок п`ять тисяч чотириста) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.02.2021 ОСОБА_1 затриманий 16 лютого 2021 року о 09 год.40 хв.

Керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182-184, 197 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Новий Розділ Миколаївського району Львівської області, жителя АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів - до 09 год. 40 хв. 17 квітня 2021 року, з можливістю внесення застави.

Визначити розмір застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 ( сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та зобов`язати його :

1.Прибувати за першою вимогою до слідчого СВ Рожнятівського відділення поліції Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, процесуального керівника (прокурора) у даному кримінальному провадженні та до суду.

2.Не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

4. Здати на зберігання до Рожнятівського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 , прокурору, захиснику та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пулик М.В.