Ухвала суду № 94939564, 27.01.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/580/21

2/214/1592/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2021 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., дослідивши матеріали цивільної справи №214/580/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак,ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог п.4 ст. 177 ЦПК України, а саме, не сплачено судовий збір та не надано документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, стягнути середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та не проведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У зв`язку з цим пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою - позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, позивач повинен надати суду докази сплати судового збору у сумі 1852,43 гривень.

Однак, позивачем при подачі позову не було надано квитанцію про сплату судового збору.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення виявлених недоліків до 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст. ст. 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає

Суддя А.В. Ткаченко