Ухвала суду № 94939249, 17.02.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7222/20

Провадження № 1-кс/202/906/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

17 лютого 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора групи прокурорів Покрищенка П.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Антонюк О.В.

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпро, є громадянином України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює різноробочим ПП «Хабарлака» мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

16 лютого 2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Дане клопотання, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16 лютого 2021 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим слідством місці та час, з метою заволодіння чужим майном, розробили злочинний план направлений на таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах, та розподілили ролі кожного.

Згідно розробленого плану ОСОБА_2 , який відповідно до наказу № 4230 к від 22.09.2016 року в.о. голови правління ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 00659101), працює на посаді сторожа відділу охорони управління з охорони та безпеки, під час своєї робочої зміни, з цехів на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, повинен прибути до цеху. В свою чергу, ОСОБА_3 (заступник начальника цеху ПрАТ «ДТРЗ» згідно наказу 816к від 22.10.2008 року), повинен надати усну вказівку комірнику про надання ОСОБА_2 доступу до цеху, в якому знаходиться майно. ОСОБА_2 повинен під`їхати на своєму авто до цеху. ОСОБА_4 (охоронець ПрАТ «ДТРЗ») за допомогою комірника, маючи доступ до майна в цеху, повинен завантажити майно належне ПрАТ «ДТРЗ» до автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_5 (начальник караулу ПрАТ «ДТРЗ» згідно наказу 2111к від 21.11.2014 року) повинен надати усну вказівку охороні ПрАТ «ДТРЗ» для безперешкодного виїзду з території та не перевірки автомобіля ОСОБА_2 «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_2 повинен прибути з викраденим майном у вказаному автомобілі до свого місця мешкання за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 за місцем мешкання ОСОБА_2 повинен виконувати роботи пов`язані з складанням та сортуванням по типу деталей, які викрадені, після чого відповідно до плану ОСОБА_2 повинен продати викрадені деталі ОСОБА_1 , а грошові кошти від продажу деталей та іншого майна належного ПрАТ «ДТРЗ» - розділити.

Встановлено, що ОСОБА_2 , у період з квітня по грудень 2020 року (більш точного часу досудовим слідством не встановлено) знаходячись на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, під час своїх робочих змін, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, дотримуючись спільного злочинного плану, розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час своїх робочих змін, зловживаючи своїми посадовими обов`язками, таємно, за допомогою автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_2 , до якого завантажував разом з ОСОБА_4 майно ПрАТ «ДТРЗ», будучи впевненим, що його вказаний автомобіль при виїзді з території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ніхто з працівників не буде перевіряти, переслідуючи загальну мету незаконного збагачення, діючи в особистих інтересах, таємно викрав запасні частин до тепловозів, які вивозив на власному зазначеному автомобілі, та в подальшому реалізовував шляхом продажу. Спричинивши ПрАТ «ДТРЗ» майнову шкоду в сумі 1 933056, 00 грн., що є значною для ПрАТ «ДТРЗ».

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані як злочин передбачений ч.5 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Слідчий в обґрунтування клопотання посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить те, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, та з урахуванням нижньої межі санкції у вигляді 7 років позбавлення волі, що унеможливлює звільнення від кримінальної відповідальності з іспитовим строком, а тому останній розуміючи невідворотність покарання за вчинений злочин, може переховуватися з метою уникнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Про наявність існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 може шляхом вмовлянь, погроз або іншим чином, з метою уникнення від відповідальності, незаконно впливати на свідків чи понятих шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування у кримінальному провадженні. Крім цього, з колишнього місця роботи співучасників ОСОБА_1 , працівниками ПрАТ «ДТРЗ» надано підробленні документи, що не уможливлює встановити інших причетних осіб та міру вини кожного. На протязі двох місяців досудового розслідування, посадовими особами ПрАТ «ДТРЗ» не надано в повному обсязі необхідних документів. У досудового розслідування є припущення, що фігуранти здійснюють вплив з метою не встановлення досудовим слідством свідків, належних документів, обставин та коло винних осіб.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України слідчий зазначив, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та визначити підозрюваному заставу у розмірі спричинених збитків.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного - адвокат Антонюк О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити в його задоволенні. Звернула увагу слідчого судді на відсутність ризиків, про які зазначає слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні та припущення, на які посилається сторона обвинувачення, не можуть бути підставою для обвинувачення, оскільки це прямо суперечить нормам чинного законодавства. Звернула увагу на те, що відносно підозрюваного обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, який останній жодного разу не порушував та сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України та на її думку, в разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, то саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби забезпечить належну поведінку останнього. Звернула також увагу на наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого та підтримав доводи свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000703 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

До вчинення вказаного кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановлено причетність громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому 18 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

21 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України зі строком дії до 15 лютого 2021 року.

10 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000703 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України до 6 (шести) місяців, тобто до 18 червня 2021 року.

11 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В. про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України з домашнього арешту на тримання під вартою.

16 лютого 2021 року у зв`язку із тим, що строк дії ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби скінчився, слідчим було подано клопотання, за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що в ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 може впивати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час не встановлено коло всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. При цьому слід звернути увагу на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Існування ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки як було встановлено в ході судового розгляду, відносно підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді 21 грудня 2020 року було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України зі строком дії до 15 лютого 2021 року, строк дії якої на даний час скінчився та за час дії вказаного запобіжного заходу, підозрюваний добросовісно виконував покладені на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зокрема за січень - лютий 2021 року ОСОБА_1 5 (п`ять) разів прибував за викликами до слідчого, прокурора і суду, про що свідчать повістки про виклик, журнали судових засідань Індустріального суду м.Дніпропетровська, протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_1 та протоколи процесуальних та слідчих дій за його участі, - що у сукупності свідчать про відсутність у ОСОБА_1 ризику переховуватись від суду і слідства.

Також в ході судового розгляду стороною обвинувачення не підтвердження належними доказами існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема яким чином ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не є працівником ПрАТ «ДТРЗ», та не має доступу до документів підприємства. Крім того, під час обшуку речових доказів (викраденого майна) у ОСОБА_1 не виявлено.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, на чому наполягає слідчий у клопотанні та яке підтримав прокурор в судовому засіданні, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

У відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати наявність у останньої стійких соціальних зв`язків, зокрема те, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судимий, а також його процесуальну поведінку під час дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що слідчим у клопотанні та безпосередньо прокурором в судовому засіданні належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби за фактичним місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 303, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гоги В.М., погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Покрищенком П.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України- відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, поклавши на ОСОБА_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, у період часу з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня;

- заборонити ОСОБА_1 спілкуватись з свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню визначеними слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до відповідної установи паспорти, документи які дають змогу перетину державного кордону України.

Строк дії ухвали до 16 квітня 2021 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, передати для виконання до органу національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар