Ухвала суду № 94939076, 05.02.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/14315/19

Провадження №2-р/201/20/2021

УХВАЛА

Іменем України

05 лютого 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича, про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт» (треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ДП «Комфорт», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна) про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року адвокат Чебикін С.В. (діє на підставі ордеру серії № 1053111 від 28 січня 2021 року) звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із заявою про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «КП-Комфорт» (треті особи - ТОВ ДП «Комфорт», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А.) про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В поданій заяві заявник просить роз`яснити рішення суду в частині того, чи є це воно підставою для державної реєстрації права власності Фондом державного майна України на житлове приміщення № 212 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

В обґрунтування заявленого адвокат зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року

визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового приміщення № 212 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ «КП-Комфорт», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстровий номер: 553, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29477928 від 29 квітня 2016 року;

витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Фонду державного майна України житлове приміщення № 212 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 19 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстровий № 2776, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38820229 від 19 грудня 2017 року.

Рішення суду набрало законної сили 05 січня 2021 року і на даний час не виконане, оскільки потребує роз`яснення на предмет державної реєстрації права власності на його підставі.

При цьому, з урахуванням висновків, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (в ЄДРСР рішення № 81574015), у п.п. 115, 116 якої зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Подану заяву про роз`яснення рішення суду просив задовольнити.

Сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулися.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 201/14315/19 за позовом Фонду державного майна України, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «КП-Комфорт» (треті особи - ТОВ ДП «Комфорт», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А.) про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року позовні вимоги Фонду державного майна України, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «КП-Комфорт» (треті особи - ТОВ ДП «Комфорт», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна) задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового приміщення 212 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 і ТОВ «КП-Комфорт», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстровий номер 553, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29477928 від 29 квітня 2016 року.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Фонду державного майна України житлове приміщення № 212 гуртожитку літ. А-12, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу укладеного 19 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстровий № 2776, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38820229 від 19 грудня 2017 року.

У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, не змінюючи його зміст. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення» (далі – Постанова) резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 – 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Пунктом 21 Постанови визначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 128/2734/17 та встановив, що суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання (Постанова від 24 липня 2020 року).

ВС підкреслив, що згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

ВС наголосив, що виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Так, з тексту рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року вбачається, що воно викладено цілком зрозуміло із зазначенням способу захисту порушеного права.

При цьому, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Фонд державного майна України, на користь якого ухвалено рішення, або державний (приватний) виконавець, у разі відкриття виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішення суду, не зверталися до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про роз`яснення судового рішення у зв`язку із неможливістю його виконання через незрозумілість останнього.

Окрім того, сам заявник навів у своїй заяві чітку і зрозумілу позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (в ЄДРСР рішення № 81574015) про те, що рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Та обставина, що державний реєстратор не виконує рішення суду і не реєструє на його підставі за Фондом державного майна України право власності на нерухоме майно не є підставою для роз`яснення судом державному реєстратору його повноважень, положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про порядок виконання рішення суду і ще й особі, на користь якої це рішення не ухвалювалося.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представнику ОСОБА_1 – адвокатові Чебикіну С.В. відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258 – 260, 271 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представнику ОСОБА_1 – адвокатові Чебикіна Сергія Віталійовича про роз`яснення рішення суду від 24 листопада 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Фонду державного майна України, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт» (треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ДП «Комфорт», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко Ірина Анатоліївна) про визнання недійсним правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Жовтневого районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст ухвали складений 10 лютого 2021 року.

Суддя О.С. Наумова