Ухвала суду № 94938877, 17.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.02.21 Провадження 1кп-932/815/20

Справа 932/12337/20

УХВАЛА

Іменем України

17 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Шейко А.М.

прокурора Чернявського Є.О.

захисника адвоката Черкавського Ю.С.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040640001773, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васлуй Румунії, громадянина Румунії, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 24.12.2020 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто до 21.02.2021 року включно. Справа по суті не розглянута.

Під час обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, він раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків а тому продовжують існувати ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, які не допитані судом, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу. Застосування більш м`якого запобіжного заходу вважав недоцільним.

Захисник адвокат Черкавський Ю.С. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та змінити запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що ризики наведені прокурором не доведені та необґрунтовані, ризику переховування не має, оскільки обвинувачений залишався на місці злочину, викликав швидку допомогу, від органів досудового розслідування не укривався, тиску на потерпілу та свідків не вчиняв.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд вирішувати питання на свій розсуд, оскільки вважає, що змінити запобіжний захід можна змінити лише за гроші, яких у нього немає і він не бажає спілкуватися із судом без засобів масової інформації, так як його звинувачують в умисному злочині.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, він раніше судимий, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, реєстрації на території України, а також з урахуванням стадії процесу, коли потерпіла та свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінального провадження у тому числі протоколи допиту зазначених осіб відкриті стороні захисту, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілу та свідків або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приходить до висновку про те, що хоча тяжкість обвинувачення і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, особу потерпілого, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, суд –

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт – відмовити

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті на строк шістдесят діб, тобто до 17 квітня 2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна