Рішення № 94936288, 17.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Київ № 640/10954/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо порушення строку розгляду клопотання від 24.02.2020 ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1500 га, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- скасувати рішення №15 від 20.03.2020 Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1500 га, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- зобов`язати Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області на черговій (позачерговій) сесії сільської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1500 га, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення №15 від 20.03.2020 Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Зобов`язано Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гатне, вулиця Київська, 138, код ЄДРПОУ 04358508) повторно розглянути клопотання від 24.02.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судом під час ухвалення рішення не вирішено питання відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу, що були заявлені у позовній заяві, з огляду на подану 17.08.2020 представником позивача заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.

10.11.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів, у якому позивач просив поновити процесуальний строк для подання доказів на професійну (правничу) допомогу адвоката та врахувати їх під час ухвалення рішення по суті вимог.

Відповідно до положень частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши доводи позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд зазначає, що згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У заяві, поданій до суду 17.08.2020, представник позивача зазначив про те, що докази фактичного понесення витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів з дня винесення рішення у справі.

Клопотання про приєднання доказів разом із доказами понесення витрат на правничу допомогу позивачем направлено до суду 06.11.2020. При цьому, представник позивача зазначив, що рішення суду від 30.10.2020 надійшло на електронну адресу позивача 02.11.2020

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ураховуючи наведені представником позивача обставини, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката та його поновлення.

Дослідивши матеріали справи та докази, додані до клопотання про приєднання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Так, в матеріалах справи міститься договір від 03.03.2020 № 12/20 про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та ОСОБА_2 (Адвокат), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво та захист його інтересів та надання правової допомоги у Цивільних справах, кримінальних справах, господарських справах з усіма правами позивача або відповідача, третьої особи, захисника в тому числі подання позовних заяв, скарг апеляційних та касаційних скарг, скарг в порядку повторної касації та у порядку виключного провадження, представництво та захист інтересів у всіх судових органах, включаючи Європейський суд з прав людини, з правом змінити предмет або підстави позовних вимог, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково, визнати позов повністю або частково, пред`являти зустрічний позов, укладати мирові угоди, оскарження рішень судів всіх інстанцій за цивільними, кримінальними та господарськими справами, які розглядаються за участю клієнта в судах та Господарських судах. Підготовка заяв та позовних заяв в суди, господарські суди та підтримання вимог в судах в якості представника, захисника; Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво його інтересів та надання правової допомоги у справах з адміністративно-правових відносин, які виникають та врегульовуються Кодексом України про адміністративні правопорушення і Кодексом адміністративного судочинства України; Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво та захист його інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, структурних підрозділах прокуратури, органах внутрішніх Справ та інших правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби з правом пред`явлення виконавчого до стягнення, органах технічної інвентаризації з правом одержувати: необхідні довідки та документи, в усіх підприємствах, державних та недержавних організаціях, установах, підприємствах і банківських установах перед посадовими та фізичними особами; Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво та захист його інтересів в органах нотаріату з правом отримання довідок про вчинені нотаріальні дії, які вчинялися відносно клієнта та копії документів, то зберігаються у нотаріуса (а.с.114).

Відповідно до п. 5 договору правова допомога, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує у гривнях безпосередньо Адвокату, що підтверджується прибутковим касовим ордером. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку. Розрахунок вартості послуг правничої (правової) допомоги наданої Адвокатом Клієнту здійснюється відповідно до фактично витраченого часу адвокатом на здійснення кожної окремо процесуальної дії (документа) виходячи з розрахунку 1000 (одна тисяча) грн. оплати за кожну годину роботи.

За результатами надання правової допомоги та її оплати складається акт виконаних робіт, що підписується сторонами договору.

Додатковим договором № 1 від 20.03.2020 до договору про надання правової допомоги №12/20 від 03.03.2020 (а.с.115) сторони договору доповнили договір про надання правової допомоги № 12/20 від 03.03.2020 пунктом 6 в розділі предмет договору, згідно з яким сторони дійшли згоди, що у разі задоволення позову в інтересах клієнта, останній сплачує адвокату додаткову винагороду, що є складовою частиною гонорару, та становить:

- за позов немайнового характеру у фіксованому розмірі, що становить 10 000,00 грн.;

- за позов майнового характеру 10% від ціни позову.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано прайс-лист вартості послуг правової допомоги (а.с. 116), акт здачі-прийняття наданих послуг від 06.11.2020, квитанцію до прибуткового касового ордеру №80 на суму 19 660,00 грн. в якості оплати юридичних послуг за договором про надання правової допомоги №12/20 від 03.03.2020, додатковим договором № 1 від 20.03.2020.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 19 660,00 грн. пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що відповідач письмових заперечень на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суду не надав.

Згідно з частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що позивачем у адміністративному позові заявлено три вимоги немайнового характеру. Згідно з рішенням суду від 30.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково (дві вимоги немайнового характеру - задоволені, у задоволенні однієї вимоги немайнового характеру - відмовлено).

З огляду на зазначене, сума витрат на професійну правничу (правову) допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, становить 13 106,66 грн. (19660,00 грн. поділити на три (загальна кількість вимог немайнового характеру) та помножити на два (вимоги немайнового характеру, які задоволені).

Керуючись статтями 139, 143, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код: 04358508, місцезнаходження: 08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Київська, 138) витрати на професійну (правничу допомогу) адвоката в розмірі 13 106,66 грн. (тринадцять тисяч сто шість гривень шістдесят шість копійок).

3. В іншій частині заяви щодо розподілу судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суддя Т.П. Балась