Рішення № 94936196, 16.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року м. Київ № 640/10236/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДР: 39794214): «Наказ Головного управління Держпраці у Київській області «Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 березня 2020 року №113-к, яким ОСОБА_1 , було звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, у перший робочий день після тимчасової непрацездатності, як такого, що не відповідає займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- поновити з 25.03.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Інд. код. № НОМЕР_1 ) на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ: 39794214);

- стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДР: 39794214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Інд. код. № НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Інд. код. № НОМЕР_1 ) з 26 березня 2020 року на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДР: 39794214) та стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДР: 39794214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Інд. код. НОМЕР_1 ) середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» є незаконним, оскільки у день закінчення випробування 03.03.2020 він не був ознайомлений з наказом про звільнення з посади державної служби, а тому відповідно до вимог частини сьомої статті 35 Закону України «Про державну службу» позивач вважається таким, що пройшов випробування і 25.03.2020 до нього не можна застосовувати у якості підстави для звільнення пункт 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Крім того, позивач вказує на те, що при призначенні на посаду держаної служби його не було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією, з ним не було проведене навчання в Головному навчально-методичному центрі Держпраці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з посиланням на правомірність та законність оскаржуваного наказу.

Позивач скористався правом надати відповідь на відзив, у якому вказує, що доводи та мотиви, наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують позиції позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 31.01.2020 № 31-к ОСОБА_1 з 03.02.2020 був призначений на посаду головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, за результатами конкурсу, зі строком випробування один місяць.

Згідно з листком непрацездатності серії АДШ № 258815 ОСОБА_1 з 24.02.2020 по 28.02.2020 (5 днів) перебував на амбулаторному лікуванні.

На підставі листка непрацездатності серії АДШ № 258815 Головним управлінням Держпраці у Київській області видано наказ від 04.03.2020 № 81-к «Про продовження строку випробування ОСОБА_1 », яким продовжено строк випробування з 04.03.2020 по 11.03.2020 включно.

13.03.2020 ОСОБА_1 надіслав до Головного управління Держпраці у Київській області заяву про надання соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, що підтверджується накладною № 0308300361026 та описами вкладення.

Відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

Згідно з листком непрацездатності серії АДШ № 258864 ОСОБА_1 з 04.03.2020 по 11.03.2020 перебував на амбулаторному лікуванні.

На підставі листка непрацездатності серії АДШ № 258815 Головним управлінням Держпраці у Київській області видано наказ від 16.03.2020 № 103-к «Про продовження строку випробування ОСОБА_1 », яким продовжено строк випробування з 16.03.2020 по 24.03.2020 включно.

Відповідно до листка непрацездатності серії АДТ № 508263 ОСОБА_1 з 17.03.2020 по 19.03.2020 перебував на стаціонарному лікуванні, а згідно з листком непрацездатності № 506387 позивач з 20.03.2020 по 27.03.2020 перебував на амбулаторному лікуванні.

Листом Головного управління Держпраці у Київській області від 30.03.2020 № 10/1/20/4808 позивача було повідомлено про його звільнення з посади головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, у перший робочий день після тимчасової непрацездатності, як такого, що не відповідає займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

З матеріалів справи установлено, що за результатами випробування, заступником начальника управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Грузевич С.О. складено висновок, згідно з яким запропоновано вважати ОСОБА_1 - головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки таким, що не пройшов термін випробування, встановлений при призначенні його на посаду державної служби.

25.03.2020 Головним управлінням Держпраці у Київській області відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з виявленою невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді, на яку він був прийнятий зі строком випробування 1 місяць, видано наказ від 25.03.2020 № 113-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, у перший робочий день після тимчасової непрацездатності, як такого, що не відповідає займаній посаді протягом строку випробування.

Підстава: письмове попередження начальника Головного управління Держпраці у Київській області про звільнення від 04.03.2020 № 10/1/20/3461, висновок заступника начальника управління - начальника відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Грузевич С.О. про результати випробування ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу про звільнення, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування та поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України "Про державну службу" (далі - Закону № 889, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею третьою Закону № 889, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

За змістом статті 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 35 Закону № 889 в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов`язковим.

На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов`язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату.

Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.

Частиною четвертої статті 35 Закону № 889 передбачено, що у разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб`єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

За приписами частини п`ятої статті 35 Закону № 889 якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв`язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов`язки.

Згідно з частиною шостою статті 35 Закону № 889 суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.

У разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звільнення з посади державної служби, він вважається таким, що пройшов випробування (частина сьома статті 35 Закону № 889).

Положеннями пункту 2 частини першої, частини третьої статті 87 Закону № 889, передбачено, що встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.

Таким чином, наслідком не проходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення.

Разом з цим, у разі якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв`язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов`язки.

Судом установлено, що наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 31.01.2020 № 31-к ОСОБА_1 з 03.02.2020 був призначений на посаду головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, за результатами конкурсу, зі строком випробування один місяць.

У позовній заяві позивач покликаюсь на частину частина сьому статті 35 Закону № 889 зазначає, що оскільки у день закінчення випробувального терміну, а саме 03.03.2020, його не було ознайомлено із наказом про звільнення, він вважається таким, що пройшов випробування і до нього не можна застосовувати у якості підстави для звільнення пункт 2 частини першої статті 87 Закону № 899.

Втім, як було зазначено судом вище, згідно з листками непрацездатності серії АДШ № 258815, серії АДШ № 258864, серії АДТ № 508263, серії АДТ № 506387 ОСОБА_1 з 24.02.2020 по 28.02.2020, з 04.03.2020 по 11.03.2020, з 17.03.2020 по 19.03.2020, з 20.03.2020 по 27.03.2020 був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Наказами Головного управління Держпраці у Київській області від 04.03.2020 № 81-к, від 16.03.2020 № 103-к строк випробування ОСОБА_1 був продовжений з 04.03.2020 по 11.03.2020 включно та з 16.03.2020 по 24.03.2020 включно.

Отже, останнім днем строку випробування позивача є 24.03.2020.

У свою чергу, наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 25.03.2020 № 113-к позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки, у перший робочий день після тимчасової непрацездатності, як такого, що не відповідає займаній посаді протягом строку випробування.

Таким чином, суд критично оцінює твердження позивача у наведеній частині.

Доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку суд вважає необґрунтованими, оскільки в особовій картці державного службовця ОСОБА_1 №399 міститься підпис про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Що стосується доводів про те, що позивача не було ознайомлено з посадовою інструкцією, суд ураховує доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 у присутності заступника начальника управління - начальника відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду на об`єктах підвищеної небезпеки Грузевич С.О., заступника начальника відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду на об`єктах підвищеної небезпеки Сергієнка Ю.М. та головного спеціаліста відділу нагляду на транспорті та зв`язку управління нагляду на об`єктах підвищеної небезпеки Березіної Т.О. , відмовився від підпису посадової інструкції, що підтверджується актом від 16.03.2020, копія якого наявна у матеріалах справи.

Твердження позивача про те, що він не був ознайомлений із наказом про звільнення, суд також вважає непереконливими з огляду на те, що позивач з 17.03.2020 по 27.03.2020 перебував на лікарняному, а тому першим робочим днем позивача є 30.03.2020. Разом з цим, 30.03.2020 Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт про те, що ОСОБА_1 з 09.00 год. до 18.00 год. був відсутній на робочому місці та в приміщенні Головного управління Держпраці у Київській області.

Також, як було вказано судом вище та не заперечується позивачем, листом від 30.03.2020 № 10/1/20/4808 Головним управлінням Держпраці у Київській області було повідомлено позивача про звільнення та запропоновано з`явитись до Управління задля ознайомлення з наказом від 25.03.2020 № 113-к та отримання трудової книжки.

Зауваження позивача щодо направлення відповідачу заяви про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, суд до уваги не бере з огляду на таке.

Як було з`ясовано судом, зазначена заява ОСОБА_1 про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку направлена відповідачу 13.03.2020 засобами поштового зв`язку з описом вкладення (номер відправлення № 0308300361026).

Проте, відомостей про отримання Головним управлінням Держпраці у Київській області означеного поштового відправлення № 0308300361026 матеріали справи не містять. З даних офіційного веб-порталу Укрпошти за зазначеним номером відправлення значиться: відправлення вручено особисто, 03505 м. Київ Україна, 16.03.2020 20:03:00.

Як стверджує відповідач, заяву ОСОБА_1 про надання відпустки по догляду за дитиною він не отримав, зазначає, що жоден працівник Управління не міг фізично 16.03.2020 о 20:03:00 отримати особисто поштове відправлення ОСОБА_1 , оскільки зазначений час не є робочим.

Окрім того, поштовим індексом відповідача є 04060, водночас, як вбачається з сайту Укрпошти поштове відправлення № 0308300361026 вручено за індексом 03505, що свідчить про вручення вказаного повідомлення не за місцезнаходження відповідача.

Отже, суд виходить з того, що матеріалами справи підтверджуються ті обставини, що відповідач не був належним чином повідомлений про заяву ОСОБА_1 про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку від 13.03.2020, у зв`язку з чим не мав можливості надати відповідь на неї.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених під час розгляду справи фактів та обставин, беручи до уваги, що мотивація та докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи, спростовують доводи позивача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області - ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39794214, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вавілових, 10.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась