Ухвала суду № 94936182, 16.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 лютого 2021 року м. Київ № 640/31363/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД"

до Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1203751/38748429 від 25.06.2019 року про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД" (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А, квартира 90) податкової накладної №12 від 31.05.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053. м. Київ. Львівська площа. 8, ідентифікаційний код: 43005393) здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ-ГРУП ЛТД" (ідентифікаційний код: 38748429, місцезнаходження: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 61-А. квартира 90) №12 від 31.05.2019 року, датою її фактичного подання - 13.06.2019 року.

Ухвалою суду від 18.12.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" без руху. Надано позивачу строк для усення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (вказати інші підстави для поновлення строку); документу про сплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн. Попереджено позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Від представника Товариства надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Згідно із частиною восьмою статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів, зокрема, з дня надходження до адміністративного суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

ОБҐРУНТУВАННЯ КЛОПОТАННЯ ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ

Представник звертає увагу, що ним оскаржується рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1203751/38748429 від 25.06.2019 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови у реєстрації. Вказує, що з невідомих причин з лютого 2019 року контролюючий орган почав блокувати реєстрацію податкових накладних. Вказує на об`єктивні фінансові проблеми.

Також вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020, у Кодексі адміністративного судочинства України: розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту:

«Під час карантину (12.03.2020-28.02.2021), встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).».

ОЦІНКА ТА ВИСНОВОК СУДУ

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед його статтями 122, 160-161.

Недотримання встановленого цим Кодексом порядку звернення до адміністративного суду, залежно від обставин може тягнути за собою залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, залишення позовної заяви без розгляду.

За правилами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом статті 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У поданій позовній заяві позивач оскаржує рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що у зв`язку із тим, що ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскаржуване у цій справі рішення прийнято 25.06.2019, до суду позивач звернувся 11.12.2020, тобто із пропуском шестимісячного строку. Доказів адміністративного оскарження рішення позивач не надав.

Верховний суд у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 (ЄДРСР № 90198996) сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо продовження процесуальних строків через карантин суд зазначає, що з 17.07.2020 набрали чинності зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України відповідно до Закону від 18.06.2020 № 731-ІХ, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, законодавець змінив підхід до питання продовження строку. Учасник справи має право на поновлення строку, у разі подання відповідної заяви та у разі надання доказів неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк через впровадження карантину.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду причини неподання позову у встановлений строк, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином та відповідні докази неможливості подання позовної заяви у визначений строк через впровадження карантину, не заявлені.

Більше того, посилання позивача на карантинні обмеження судом відхиляються, адже, позивач оскаржує рішення рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1203751/38748429 від 25.06.2019, присічний строк звернення до суду - 24.12.2019, а карантинні обмеження запроваджені в Україні з 12 березня 2020 року рішенням Уряду.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Згідно сталої практики Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до пункту дев`ятого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням викладеного, суд на підставі позовної заяви, доданих до неї матеріалів та заявленого клопотання не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами, у зв`язку із чим повертає адміністративний позов позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними підстави пропущеного строку звернення Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" до адміністративного суду.

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Систем-Груп ЛТД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій