Ухвала суду № 94935830, 15.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 лютого 2021 року м. Київ № 640/30977/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., ознайомившись із позовом та доданими до нього матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в м. КиєвідоВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання дій протиправними, та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368, е-mail: Kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) (далі - позивач, ГУ ПФУ в м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, електронна пошта: dvs.kiev@ki.minjust.gov.ua, адреса юридичної особи - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): 01001, м. Київ, провул. Музейний, буд. 2-Д, ідентифікаційний код - 43315602) (надалі - відповідач, ДВС), у якому позивач просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гавриліва А.В. неправомірними щодо накладання штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в виконавчому провадженні № 61115735;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гавриліва А.В. від 09.11.2020 ВП № 61115735, про накладання штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 5 100 грн., в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2020 (суддя Пащенко К.С.) позов Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві залишено без руху.

04.01.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача від 04.01.2021 № 2600-0903-7/2 про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, а судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.

Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, №К/9901/5115/18.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.

Крім того, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не належить до вичерпного переліку суб`єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 ст.ст. 241-243, 248, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву та додані до неї документи повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко