
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 лютого 2021 року м. Чернігів Справа № 620/518/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали позову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в особі начальника Нідзельського Володимира Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И Л А:
Головне управління Національної поліції в Чернігівській області в особі начальника Нідзельського Володимира Олександровича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Головного управління Національної поліції в Чернігівській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 3642,56 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 дану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, шляхом подання до суду: доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 03.02.2021.
11.02.2021 на адресу суду позивачем на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2021 надано докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що на виконання норм Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом МВС України від 12.09.2017 №772 та добровільного відшкодування заборгованості з боку відповідача 17.08.2020 ОСОБА_1 направлено лист за вих. № 2642/124/20/01-2020 із витягом з наказу про його звільнення та проханням відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у сумі 3642,56 грн. Далі, 18.09.2020 ГУНП в Чернігівській області повторно направлено лист № 909/124/05/23-2020 до відповідача з проханням сплатити заборгованість у добровільному порядку. 17.11.2020 ГУНП в Чернігівській області знову направило лист за № 1179/124/05/23-2020 до відповідача з проханням у місячний термін відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився. Станом на 17.12.2020 відповідач вартість предметів однострою у сумі 3642,56 грн не відшкодував. Факт не відшкодування з боку відповідача є триваючим порушенням прав позивача, а тому початком відліку процесуального строку необхідно рахувати 17.12.2020. В зв`язку з зазначеним ГУНП в Чернігівській області просить поновити пропущений строк для подання даного позову. В якості доказів ГУНП в Чернігівській області надає вищезазначені листи до відповідача.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, строк в три місяці визнано законодавцем достатнім для того, щоб суб`єкт владних повноважень, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено, визначився, чи буде він звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Суд вважає за необхідне зазначити, що фактично клопотання про поновлення строку звернення до суду зводиться до досудового врегулювання спору.
Однак, вирішення спору позасудовим шляхом є правом сторін та процесуальним законом не встановлено можливості переривання строку звернення до суду у випадку досудового врегулювання спору в окремі періоди протягом тримісячного строку.
А, отже, підстави пропуску строку звернення до суду, а саме намагання вирішити спір позасудовим шляхом не можуть бути визнані судом поважними, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі не виконані, недоліки позивачем в повному обсязі виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в особі начальника Нідзельського Володимира Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 16.02.2021.
Суддя О.М. Тихоненко
Судове рішення № 94935695, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 16.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/518/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: