Рішення № 94935635, 17.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1565/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , та здійсненні виплати недоплачених сум пенсійних виплат за період з 01.08.2014 року по 02.08.2014 року;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та їй встановлено інвалідність 3-ї групи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС. З 10.09.1996 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Вижницькому районі з ознакою - довічно.

04.06.2020 року адвокат позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом щодо виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року, яким було визнано протиправними дії та зобов`язано управління Пенсійного фонду у Вижницькому районі Чернівецької області здійснити позивачу нарахування та виплату державної пенсії, встановивши її у розмірі не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 21.04.2010 року по день втрати права на таку пільгу, з врахуванням проведених виплат.

12.06.2020 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Чернівецькій області було надано відповідь на адвокатський запит та, зокрема вказано підстави, порядок та суми нарахування належних позивачу пенсійних виплат за період з 21.04.2010 року по даний час. Ознайомившись із наведеними відомостями, позивачем було виявлено, що в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року їй не було нараховано та виплачено суми державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до чинного на той час законодавства.

Зокрема, відповідачем було зазначено, що розмір пенсійних виплат у період з 01.12.2013 року по 30.04.2014 року складає 1214,72 грн. Станом на 01.05.2014 року - 1243,19 грн, станом на 01.06.2014 року - 1275,46 грн, а станом на період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року - 1313,42 грн. На думку позивача, такі розміри нарахованих пенсійних виплат не відповідають чинному на той час законодавству України, оскільки в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року включно нарахування та виплата пенсії особам, що постраждали внаслідок аварії ЧАЕС проводилася у розмірі, визначеному постановою КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року №1210, однак за цей період пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду 3-ї групи.

Таким чином, позивач вважає, що враховуючи принцип пріоритетності Закону №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01.01.2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ, тобто позивачу мало бути нараховано та виплачено у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року щомісячно державну пенсію у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

06.07.2020 року позивач звернулася із мотивованою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсійних виплат за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до законодавства України. Однак, 17.07.2020 року відповідачем було надано позивачу відповідь, в якій вказано, що розмір пенсійних виплат у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року було обраховано правильно та на підставі діючого законодавства, а відтак відсутні підстави для перерахунку пенсії за даний період.

Позивач вважає такі дії відповідача по відмові йому у перерахунку та нарахуванні пенсії неправомірними, що і стало підставою для звернення до суду з даним поовом.

Відповідач, непогоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як особа з інвалідністю III групи, що пов`язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року по справі №2-а-225/10/2401 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі Чернівецької області перерахувати та виплатити гр. ОСОБА_1 з 21.04.2010 року наступні виплати по день припинення права на них: державну пенсію, встановивши її у розмірі не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком; додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 21.04.2010 року по день права на таку пільгу, з урахуванням проведених виплат.

Органом Пенсійного фонду на виконання вищезазначеної постанови проведено відповідний перерахунок пенсії. Нарахування здійснено за період з 21.04.2010 по 31.10.2011 року на суму 74666,18 грн. У зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету на погашення нарахованих сум по рішенню суду, донараховані суми за рішеннями судів протягом тривалого часу не виплачувались.

03.09.2014 Кабінет Міністрів України постановою №440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (надалі - Порядок № 440). Цим Порядком визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за органами Пенсійного фонду. Відповідно до Порядку №440 виплата коштів, нарахованих на виконання рішень судів, на даний час не належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, а погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

На виконання повідомлення щодо прийняття до обліку рішення суду, виконання якого гарантується державою (постанова Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014 року) з органу ДВС від 25.12.2014 року №3059/2-7, органом Пенсійного фонду було видано довідку щодо нарахованої суми на виконання рішення суду № 709/00006 від 30.12.2014 року.

Таким чином, відповідач вважає, що органом Пенсійного фонду України виконано рішення суду в межах повноважень визначених законодавством України, про що представника позивача - адвоката Соломію Кириляк було повідомлено листом Головного управління №2400-0320-8/16638 від 12.06.2020 року, який було надано у відповідь на її адвокатський запит №022/20_ВЖ від 04.06.2020.

06.07.2020 року позивач звернулася до Головного управління із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону №796-ХІІ у розмірі шести мінімальних пенсії за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону № 796-ХІІ у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Листом №1307-1173/Я-02/8-2400/20 позивачу повідомлено, що розмір її пенсійного забезпечення в період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року було обраховано вірно та на підставі діючого законодавства, а відтак відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії за даних період.

Також, відповідач звертав увагу суду на те, що за змістом ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, то про порушення своїх прав ОСОБА_1 мала дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць, тому посилання позивача, що про порушення своїх прав вона дізналася з листа Головного управління від 12.06.2020 року, на думку Головного управління, не повинно враховуватись судом.

Таким чином, звернувшись 21.09.2020 року до суду з позовними вимогами за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року. ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску цього строку, а відтак, вважаємо підстави для його поновлення судом відсутні.

Позивач, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що твердження про пропущення ним строку звернення до суду є безпідставними, оскільки не відповідають реальним обставинам справи. Зокрема, як вказує у відповіді на позов сам відповідач в оспорюваному періоді, а саме в 2014 році виконувалася постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року по справі №2-а-225/10/2401, якою було зобов`язано управління Пенсійного Фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області перерахувати позивачу з 21.04.2010 року наступні виплати по день припинення права на них: державну пенсію, встановивши її у розмірі не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком; додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 21.04.2010 року по день втрати права на таку пільгу, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно органом Пенсійного фонду на виконання вищезазначеної постанови проведено відповідні перерахунки пенсії і у 2014 році якраз проводилися виплати. Тому розібрати де частина пенсії за поточний місяць, а де виплати по виконуваному рішенні суду (тобто виплати за попередні періоди) можливості у позивача не було. Окрім того, оскільки у вищевказаному рішенні суду вказано, що виплати мають проводитися до втрати на нього права, позивач вважала, що Пенсійний фонд мав включити і суми за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року до цих виплат і відповідно виплата здійснена разом з попередніми недоплаченими коштами.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини справи у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 03.01.1997 року Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 25-26). Відповідно до Посвідчення (Категорія 1) серії НОМЕР_3 від 30.05.2019 року позивач є особою з інвалідністю і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Група інвалідності - 3. Строк дії - безстроково (а.с. 27).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року №2а-225/10/2401 зобов`язано управління Пенсійного фонду у Вижницькому районі Чернівецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату державної пенсії, встановивши її у розмірі не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також перерахунок додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 21.04.2010 року по день втрати права на таку пільгу, з врахуванням проведених виплат (а.с. 38-41).

Листом №2400-0320-8/16638 від 12.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача, що органом Пенсійного фонду на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 року №2а-225/10/2401 проведено відповідний перерахунок пенсії . Нарахування здійснено за період з 21.04.2010 року по 31.10.2011року на суму 74666,18 грн. У зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету на погашення нарахованих сум по рішенню суду, донараховані суми за рішеннями судів протягом тривалого часу не виплачувались (а.с. 28-32).

06.07.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум (а.с. 34).

У відповідь на заяву від 06.07.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом 17.07.2020 року №1307-1173/Я-02/8-2400/20 повідомило позивача, що з 01.11.2011 року розмір пенсії, приведено у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745, з 01.01.2012 року - до постанови Кабінету Міністрів від 23.11.2011 року №1210. У зв`язку з вказаним, розмір пенсійного забезпечення в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 було обраховано вірно та на підставі діючого законодавства, а відтак відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії за даний період (а.с. 33).

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача у здійсненні перерахунку та здійсненні виплати недоплачених сум пенсійних виплат за період з 01.08.2014 року по 02.08.2014 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ (в редакції Закону від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Частиною першою статті 50 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Постановою Кабінету Міністрів України віл 23 листопада 2011 року № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 4 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Тобто, враховуючи принцип вищої юридичної сили Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, з 3 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи наведене суд зазначає, що пенсія позивачу з 1 листопада 2011 по 31 грудня 2013 року та з 3 серпня 2014 року підлягала виплаті у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" територіальні управління діяли правомірно.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17, від 1 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17.

Разом з тим, пенсія позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 підлягала виплаті у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, територіальним управлінням відповідні перерахунки здійснені не були.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про визнання протиправними дії щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки отримавши відмову у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом 22.09.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , та здійсненні виплати недоплачених сум пенсійних виплат за період з 01.08.2014 року по 02.08.2014 року.

3. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).

Суддя В.О. Григораш