Рішення № 94935277, 12.02.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3803/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Капітоновій А.Ф.,

за участю:

представника позивача - Крижановського М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску від 11.11.2020 року № 000016910406,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 18.11.2020 року отримав рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2020 року № 000016910406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Цим рішенням до позивача застосовані штраф у розмірі 2293,37 грн. та пеня у розмірі 481,61 грн.

З розрахунку штрафної санкції, доданої до рішення, вбачається, що штраф та пеня були нараховані у зв`язку з тим, що відповідачем констатовано порушення позивачем абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), оскільки несвоєчасно сплачено зобов`язання по сплаті єдиного внеску згідно наданого звіту з ЄСВ за 2018 рік на загальну суму 11466,85 грн.

Встановлюючи зазначене порушення, відповідач виходив з того, що сума єдиного внеску за 2018 рік з терміном сплати не пізніше 03.05.2019 року, перерахована до бюджету у повному обсязі 13.06.2019 року, прострочення склало 42 дні.

Проте в дійсності єдиний внесок в сумі 11466,84 грн. був сплачений позивачем 30.04.2019 року, про що свідчить квитанція № 0001347 від 30.04.2019 року, з якої вбачається, що платіж в сумі 11466,84 грн. був проведений банком 30.04.2019 року в 11:37:55.

Державна казначейська служба України змінила реквізити казначейських рахунків, які використовуються з 01.05.2020 року, в т. ч. і реквізити рахунків для сплати єдиного внеску.

Нові реквізити для сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які проводять незалежну професійну діяльність, встановлені з 01.05.2020 року.

03.05.2019 року ГУ ДКСУ у Херсонській області повернуло гроші в банк позивача, АТ КБ "Приватбанк", і 03.05.2019 року о 16:41 сума 11466,84 грн. була зарахована на рахунок позивача.

13.06.2019 року ця ж сума була сплачена позивачем повторно вже на новий рахунок платіжним дорученням № 637 від 13.06.2019 року.

Оскільки платіж в сумі 11466,84 грн. був ініційований позивачем 30.04.2019 в 11:07:02, а проведений банком 30.04.2019 року в 11:37:55, то обов`язок позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Рішення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 11.11.2020 року № 000016910406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є незаконним та підлягає скасуванню.

З врахуванням викладеного, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2020 року № 000016910406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовані штраф у розмірі 2293,37 грн. та пеня у розмірі 481,61 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7146,80 грн.

Ухвалою від 02.12.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 28.12.2020 року.

11.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що на підставі даних зворотного боку облікової картки позивача з ЄСВ встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем зобов`язань з ЄСВ. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що в даній справі Крижановський М.М. виступає у якості представника позивача за довіреністю, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю на представлення інтересів. Будь - які договори про надання правової допомоги або документи, на підставі яких між позивачем та Крижановським М.М. досягнуто домовленості щодо гонорару останнього матеріали справи також не містять. Таким чином, витрати у сумі 6306 грн. не підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року зупинено провадження в адміністративній справі до одужання представника позивача.

12.02.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

11.11.2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесено рішення № 0000/1691/0406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 2293,37 грн. та нараховано пеню у розмірі 481,61 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Обов`язки платника єдиного внеску встановлені ст. 6 Закону №2664, а саме платник єдиного внеску зобов`язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5'1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, (ч. 5 ст. 8 Закону №2464)

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. ( ч. 9, 11, 12 ст. 10 Закону №2464).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону №2464, органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 10, 11, 16 ст. 25, п. 2 ч. 2 розділу VII Інструкції на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону №2464, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Судом встановлено, що позивачем єдиний внесок в сумі 11466,84 грн. був сплачений 30.04.2019 року, про що свідчить квитанція № 0001347 від 30.04.2019 року.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Платіж в сумі 11466,84 грн. був ініційований позивачем 30.04.2019 в 11:07:02, а проведений банком 30.04.2019 року в 11:37:55, таким чином, обов`язок позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

Судом встановлено, що відповідачем необґрунтовано не враховувались своєчасно сплачені суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів правомірності рішення від 11.11.2020 року № 000016910406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 65316 від 26.11.2020 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, у сумі 840,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір № 2020/39 про надання правової допомоги від 25.11.2020 року, копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/1654, рахунок № 2020/39/1 від 30.11.2020 року на суму 6306,00 грн., акт № 2020/39/1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.11.2020 року, виписку за картковим рахунком.

Відповідно до акту № 2020/39/1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.11.2020 року, згідно якого загальна сума наданих адвокатом Крижановським М.М. послуг складає 6306,00 гривень, а саме:

- ознайомлення з документами (1 год.) - 2102,00 грн.;

- складання позовної заяви (1 год.) - 2102,00 грн.;

- сканування документів, сплата судового збору, відправлення позовної заяви та від сканованих документів до суду через систему "Електронний суд" (1 год.) - 2102,00 грн.

Посилання відповідача на те, що представництво інтересів позивача Крижановський М.М. здійснює на підставі довіреності, а відшкодуванню відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України підлягають витрати на правничу допомогу адвоката є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Дослідивши акт № 2020/39/1 здавання-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.11.2020 року, який містить перелік наданої правової допомоги (послуг), її вартість та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд робить висновок, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4204 гривень 00 копійок підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 11.11.2020 року № 000016910406 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовані штраф у розмірі 2293,37 грн. та пеня у розмірі 481,61 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, просп. Ушакова, 75, м. Херсон, 73026) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 лютого 2021 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 111060000