Рішення № 94935270, 08.02.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3015/2014 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Новіковій Т.А.,

за участю:

представника відповідача - Бугайова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.09.2020 № 64-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

Ухвалою від 16.10.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконала, недоліки позовної заяви усунула.

Ухвалою від 10.11.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 08.12.2020 об 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 08.12.2020 судове засідання відкладене на 18.12.2020, від відповідача витребувані матеріали дисциплінарного провадження.

Ухвалою від 18.12.2020 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 12.01.2021 о 11:00 год.

Ухвалою від 12.01.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2021 о 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 04.02.2021 розгляд справи по суті відкладений на 08.02.2021 о 11:00 год. у зв`язку із неявкою представника позивача з поважних причин.

Повідомлені засобами телефонного зв`язку позивач та представник позивача у судове засідання 08.02.2021 не з`явилися, не повідомивши про причини неявки та не надіславши жодних заяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Згідно із ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на наведені вище приписи статті 205 КАС України та на ті обставини, що: позивач та її представник не з`явилися у судові засідання 04.02.2021 (за поважних причин) та 08.02.2021 (без поважник причин), представник відповідача наполягав на розгляді справи по суті та неявка не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності позивача та її представника на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 08.02.2021 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач обіймає посаду старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). За результатами проведеної перевірки зведеного виконавчого провадження № 61138448, заступник начальника Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астахов Д.А. 19.08.2020 спрямував до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. На підставі зазначеного подання 30.09.2020 начальник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прийнявнаказ № 64-дв про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 . На переконання позивача, оспорюваний наказ є протиправним, оскільки у заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відсутні повноваження щодо витребування матеріалів виконавчого провадження, які перебувають у провадження у державних виконавців, для проведення перевірки. Крім того, оскільки зазначена особа не є безпосереднім керівником позивача, у нього відсутні повноваження для звернення з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач наголошує, що під час накладення дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані обставини, за яких був вчинений проступок, відсутність негативних наслідків. Посилаючись на викладене, вважає прийнятий наказ протиправним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 25.11.2020 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявлених вимог, просить відмовити у їх задоволенні, з наступних підстав. Так, пп. 1, 4 п. 4 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, визначено, що Управління, відповідно до покладених на нього завдань, організовує, контролює здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, а також здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями. Крім того, згідно із пп.10 п.10 Типового положення начальник Управління забезпечує здійснення перевірки законності виконавчих проваджень відповідно до вимог закону. Відтак, твердження позивача про відсутність повноважень у начальника про витребування документів є безпідставними.

Разом з тим, пп. 8 п. 10 Типового положення визначено, що начальний Управління вносить на розгляд начальника відповідного міжрегіонального управління юстиції пропозиції щодо заохочення або порушення дисциплінарного провадження стосовно керівників, державних виконавців та інших працівників територіальних органів державної виконавчої служби. Таким чином, своїм поданням заступник начальника - начальник УЗПВР у Херсонській області реалізував надане йому повноваження щодо надання пропозиції начальнику Південного МРУЮ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач наголошує, що позивач у позовній заяві не заперечує сам факт вчинення дисциплінарного проступку, та не зазначила, які обставини не були враховані дисциплінарною комісією та мали значення під час дисциплінарного провадження.

У судовому засіданні 08.02.20201 представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просив суд відмовити у задоволенні позову із підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 29.08.2017 № 1262/1 ОСОБА_1 призначена на посаду головного державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, як таку, що пройшла за конкурсом.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 28.03.2019 № 3.44/2 ОСОБА_1 призначена на посаду старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Згідно витягу з наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.12.2019 № 14-к визначено вважати ОСОБА_1 такою, що працює на посаді старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 28.12.2019.

05.08.2020 заступник начальника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Астахов Д.А. виніс постанову про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів, якою витребувано у Суворовського РВДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зведене виконавче провадження № 61138448 про стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь держави.

Постановою заступника начальника - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астахова Д.А. від 13.08.2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження, визнано дії старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 щодо примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 61138448, такими, що здійсненні з порушенням вимог ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ст. 10, 13, 18, 36, 45, 39, 40, 48, 56, 68, 69, 70 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 14 Розділу ІІІ, п. 2 Розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, п. 2 Розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, п. 5 розділу ІІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

19.08.2020 заступник начальника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Астахов Д.А. направив начальнику Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання щодо вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1

27.08.2020 начальник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виніс наказ № 1916-к "Про здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ". Даним наказом утворена дисциплінарна комісія у складі п`яти чоловік та визначений строк здійнення дисциплінарного провадження.

Наказом начальника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) від 30.09.2020 № 64-дв ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись із законністю наказу від 30.09.2020 № 64-дв, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про протиправність спірного наказу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством (ч. 1 ст. 1 Закону № 889-VIII).

Відповідно до ст. 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Статтею 62 Закону № 889-VIII визначені обов`язки державного службовця щодо додержання службової дисципліни. Зокрема, державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.

Згідно зі ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII).

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

За змістом ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За змістом ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону № 889-VIII, зокрема, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч. 1 ст. 77 Закону № 889-VIII).

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного наказу було подання дисциплінарної комісії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 24.09.2020 № 23948/04-54, згідно якого дисциплінарна комісія дійшла до висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку, визначеного ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ.

Варто відмітити, що у своїй позовній заяві позивач не оскаржує процедуру проведення дисциплінарного провадження, не оскаржує висновки дисциплінарного провадження, до яких дійшла дисциплінарна комісія та які стали підставою для винесення спірного наказу.

Позивач лише посилається на незаконність витребування начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астаховим Д.А. матеріалів зведеного виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у позивача, та на протиправність направлення Астаховим Д.А. подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Щодо доводів ОСОБА_1 про незаконність витребування заступником начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління матеріалів зведеного виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі- Інструкція № 512/5), у редакції, чинній на момент спірних правовідносин передбачено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві, відділах примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень, відділах державної виконавчої служби; начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень в районі міста Києва цього управління; начальник відділу примусового виконання рішень в районі міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані; начальник відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.

Згідно із п. 2 розділу ХІІ Інструкції № 512/5 посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п`ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова (п. 3 розділу ХІІ Інструкції № 512/5).

Із аналізу зазначених норм Інструкції № 512/5 слідує, що начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) наділений повноваженнями перевіряти законність виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані.

Отже, начальник Управління Астанов Д.А. має повноваження на витребування від Суворовського районного ВДВС у місті Херсоні матеріалів виконавчого провадження та проведення перевірки цого законності.

Проте, Інструкцією № 512/5 не визначений порядок проведення такої перевірки.

З метою встановлення єдиного механізму витребування і перевірки виконавчих проваджень, забезпечення належного контролю за виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб) наказом Міністерства юстиції від 01.12.2004 № 136/5 затверджений Порядок витребування та проведення перевірки виконавчого провадження (далі - Порядок № 136/5).

Пунктом 3.1 Порядку № 136/5 визначено, що перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту ДВС та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів ДВС; начальники регіональних органів ДВС, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих органів та територіальних органів ДВС, що їм підпорядковані.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова (п. 3.2 Порядку №136/5).

Так, із матеріалів справи судом встановлено, що 05.08.2020 заступником начальника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Астаховим Д.А. прийнята постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування матеріалів зведеного виконавчого провадження № 61138448. У зазначеній постанові підставою для проведення перевірки та витребування матеріалів зазначено - "з власної ініціативи".

Тобто, під час винесення мотивованої постанови, заступник начальника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Астахов Д.А. діяв в межах наданих йому повноважень.

Відтак, суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Астахова Д.А. повноважень щодо витребування матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Разом з тим, суд критично оцінює позицію позивача про відсутність у начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) Астахова Д.А. повноважень для звернення з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 8 п. 10 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, начальник Управління вносить на розгляд начальника відповідного міжрегіонального управління юстиції пропозиції щодо заохочення або порушення дисциплінарного провадження стосовно керівників, державних виконавців та інших працівників територіальних органів державної виконавчої служби.

У зв`язку з виявленими порушеннями під час проведення перевірки зведеного виконавчого провадження № 61138448, яке перебувало на примусовому виконанні у старшого державного виконавця ОСОБА_1 , начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астаховим Д.А., реалізовано надане йому законодавством право надання начальнику Міжрегіонального управління юстиції пропозицій, які складені у формі подання, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного виконавця.

Щодо доводів позивача про не врахування відповідачем усіх обставин при застосуванні дисциплінарного стягнення шляхом оголошення догани, суд зазначає наступне.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону № 889-VІІІ, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VІІІ).

Обрання виду дисциплінарного стягнення належить виключно до повноважень керівника. До того ж, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VІІІ прямо передбачає застосування стягнення у вигляді догани.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 889-VІІІ.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, у разі надання суб`єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що спірний наказ є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.

Позивач не надав суду доказів того, що наказ від 30.09.2020 № 64-дв має ознаки протиправності.

Натомість, відповідач обґрунтував та довів належними доказами правомірність прийняття ним спірного наказу.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову.

За приписами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) у задоволенні позовних вимог до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34; код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправним та скасування наказу від 30.09.2020 № 64-дв "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 лютого 2021 р.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 106030000