Рішення № 94932883, 03.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 р. Справа№200/8710/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі: Щербак Ю.В.

за участю сторін:

позивача - не з`явився

представник відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року про відмову у призначенні пенсії;

- визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1372 від 02.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії;

- визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про внесення змін до рішення №1372 від 02.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90% від місячного заробітку, починаючи з 13.04.2018 року.

У позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 13.04.2018 року він звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до листа Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 17.04.2018 року № 151/Р-1-01-04 йому відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" відсутнє, оскільки відсутній стаж за вислугу років 23 роки 6 місяців. Не погодившись з вказаним рішенням він 26.06.2018 року звернувся з позовною заявою про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до Донецького окружного адміністративного суду. 01.08.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/3268/18-а прийнято рішення, яким частково задоволено його позов, а саме визнано дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови йому у призначенні пенсії за вислугу років неправомірними та зобов`язано повторно розглянути питання щодо призначення пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку, починаючи з 13 квітня 2018 року, з урахуванням висновків суду. 09.11.2018 року Першим апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою апеляційну скаргу Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року - повернуто заявникові. Не дивлячись на вищезазначене рішення суду, відповідачем прийнято рішення № 181 від 11.12.2018 року, яким повторно було йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з тих самих підстав, що й були зазначені у листі Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 17.04.2018 року № 151/Р-1-01-04.

Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки при його прийнятті відповідач не використав повноваження, щодо витребування необхідних документів, які передбачені п.4-2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

28.05.2020 року він повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення № 1372 від 02.06.2020 року, яким відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що рішення № 181 від 11.12.2018 року ним не оскаржено. З цього приводу зазначає, що оскарження рішення це його право, а не обов`язок. Підставою для призначення йому пенсії за вислугу років є наявність у нього необхідного стажу роботи, а не існування незаконного рішення відповідача.

Також, 20.07.2020 року відповідачем прийнято рішення про внесення змін до рішення № 1372 від 02.06.2020 року про відмову в призначенні пенсі за вислугу років. Зазначає, що законом не передбачено такий вид рішення як внесення змін до рішення про відмову в призначенні пенсії. Вказане є порушенням статті 19 Конституції України.

Вважає рішення (та внесення до них змін) відповідача № 181 від 11.12.2018 року та №1372 від 02.06.2020 року незаконними та необґрунтованими. Зазначене стало підставою звернення його до суду з даним позовом.

28.09.2020 року суддею Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В. заявлено самовідвід по адміністративній справі № 200/8710/20-а.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 року адміністративна справа № 200/8710/20-а передана на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнову О.Ю.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору.

15.10.2020 року через відділ документообігу та діловодства суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.12.2020 року розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

06.11.2020 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, де зазначив наступне. 12.04.2018 року позивачем було надано до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області звернення з проханням розрахувати стаж роботи в органах прокуратури та визначити, чи наявний у заявника стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років. Звернення позивача від 12.04.2018 року було розглянуто відповідно до норм Закону України "Про звернення громадян". Листом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 17.04.2018 року № 151/Р-1-01-04 заявника було сповіщено про відсутність в нього стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року по справі № 805/3268/18-а дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років було визнано неправомірними. Рішенням суду зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку, починаючи з 13 квітня 2018 року, з урахуванням висновків суду. На виконання зазначеного рішення суду управлінням було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 12.04.2018 року про призначення пенсії за вислугу років. Однак, заявником до звернення від 12.04.2018 року не було додано оригіналів документів про вік, стаж, заробітну плату, а також не було додано належним чином засвідчену копію трудової книжки.

22.11.2018 року заявнику направлено лист з проханням надати на адресу управління оригінали документів про стаж, вік, заробітну плату. Враховуючи, що заявником не були подані протягом трьох місяців з дня повідомлення про необхідність надання додаткових документів оригінали документів про вік, стаж, заробітну плату - відсутні правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.12.2018 року № 181 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України"Про прокуратуру".

До заяви від 28.05.2020 року ОСОБА_1 були надані оригінали документів про стаж, вік, заробітну плату. Згідно даних трудової книжки заявника, він припинив трудову діяльність в органах прокуратури 14.09.2018 року за власним бажанням. Вказане позбавляє управління права на призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції до 01.10.2011 року) з 28.05.2020 року, оскільки для призначення пенсії особа має звільнитися з органів прокуратури безпосередньо перед зверненням до органів Пенсійного фонду. За таких обставин вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року у справі № 805/3268/18-а.

Крім того зазначає, що зобов`язання призначити пенсію буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

18.11.2020 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, з якої слідує наступне. Відповідач зазначає у відзиві, що він начебто звернувся у зверненні з проханням розрахувати стаж роботи в органах прокуратури та визначити, чи наявний у заявника стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за вислугу років. Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки 12.04.2018 року він звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років та інших вимог вказана заява не містить. Однак, за результатом розгляду вказаної заяви відповідачем надано відповідь № 51/Р-1-01-04 від 17.04.2018 року про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". На виконання рішення суду від 01.08.2018 року у справі № 805/3268/18-а відповідач прийняв рішення № 181 від 11.12.2018 року, яким повторно відмовив йому у призначенні пенсії за вислугу років. При цьому вказане рішення йому направлено не було. Звертає увагу на те, що у відповіді № 151/Р-1-01-04 від 17.04.2018 року та у відзиві відповідача у справі № 805/3268/18-а зазначено єдину підставу для відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років: відсутній необхідний стаж за вислугою років 23 роки 6 місяців. Жодних інших перешкод на той час не існувало. Крім того, твердження відповідача про направлення йому листа з проханням надати на його адресу оригінали відповідних документів не відповідає дійсності та матеріалам справи. Належним доказом, який підтверджував би факт направлення йому вказаного листа (квитанція або касовий чек), в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. В зв`язку з відсутністю зазначених документів вважає, що копію листа від 22.11.2018 року № 7267/341/05 неналежним доказом його направлення та не може братися до уваги.

26.11.2020 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення, у якому наголошував на тому, що виключно органами Пенсійного фонду України призначаються (перераховуються) пенсії, при чому працівники ПФУ надають правову оцінку документів та перевіряють їх відповідність нормам закону, а у разі необхідності вправі витребувати додаткові.

08.12.2020 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав додаткові пояснення на заперечення відповідача, у яких зазначив, що відповідачем не надано жодного письмового доказу на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень. Також не надано доказів належного повідомлення позивача про направлення йому оскаржуваного рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року та листа про необхідність надання відповідних документів за № 7267/341/05 від 22.11.2018 року. Це підтверджує факт відсутності вказаних документів та, як наслідок, порушення його законного права на пенсію за вислугою років.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі.

Ухвалою від 03.02.2021 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90% від місячного заробітку, починаючи з 13.04.2018 року.

Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 Є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 .

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861) є територіальним органом Пенсійного фонду України, який у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції, що передбачені п.п. 7, 8 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2.

Як вбачається з ухвали від 04.07.2018 року та рішення від 01.08.2018 року Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/3268/18-а, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є правонаступником Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.

12.04.2018 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с.23).

17.04.2018 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області надана відповідь № 151/Р-1-01-04 на цю заяву в якій зазначено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 25 років 01 місяць, в тому числі стаж за вислугу років, з урахуванням ? частини часу навчання в Донецькому Державному університеті (02 роки 04 місяці 29 днів) - 22 роки 08 місяців, у зв`язку з чим права на призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697 ОСОБА_1 не має (необхідний для цього стаж - 23 роки 6 місяців (а.с.24).

26.06.2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною відмову від 17.04.2018 року № 151/Р-1-01-04 у призначенні пенсії за вислугу років, зобов`язання призначити пенсію за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку починаючи з 13 квітня 2018 року (а.с.25-28).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року у справі № 805/3268/18-а вищевказаний адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років - визнано неправомірними;

зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку, починаючи з 13 квітня 2018 року, з урахуванням висновків суду (а.с.33-38).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018 року у справі № 805/3268/18-а апеляційну скаргу Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року - повернуто заявникові (а.с.32).

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Рішення вмотивоване не поданням ОСОБА_1 оригіналів документів, необхідних для обчислення пенсії за вислугу років (а.с.10).

28.05.2020 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року у справі № 805/3268/18-а.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1372 від 02.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Відмова обґрунтована наступним. Відповідно до ч.8 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури. Заявник припинив трудову діяльність в органах прокуратури в березні 2018 року, тому управління не має правових підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до даних довідок прокуратури Донецької області від 21.05.2020 року. Враховуючи чинність рішення від 11.12.2018 року № 181 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (а.с.11,12).

Крім того, 20.07.2020 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було винесено рішення про внесення змін до рішення №1372 від 02.06.2020 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. У вказаному рішенні відповідача, зокрема, було зазначено, що 22.11.2018 року заявнику направлено лист з проханням надати на адресу управління оригінали документів про стаж, вік, заробітну плату. Враховуючи, що заявником не були подані протягом трьох місяців з дня повідомлення оригінали документів про віку, стаж, заробітну плату - немає правових підстав для проведення призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789 з 13.03.2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.05.2020 року.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно строку звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року про відмову позивачу у призначенні пенсії, суд зазначає наступне.

18.11.2020 року позивач надав до суду клопотання про поновлення строку на оскарження вказаного рішення. Клопотання обґрунтовано тим, що про рішення № 181 від 11.12.2018 року він дізнався з рішення відповідача № 1372 від 02.06.2020 року. Не направлення відповідачем спірного рішення підтверджується відсутністю у нього відповідних доказів - квитанції або касового чеку. Після отримання вказаних рішень, 24.06.2020 року він оскаржив їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Не отримавши відповідь на зазначену скаргу, він звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом про скасування рішення відповідача № 181 від 11.12.2018 року, оскільки він обліковується з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто не раніше 02.06.2020 року, а позовна заява направлена до суду 10.09.2020 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

На час першого звернення позивача до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, порядок призначення пенсій прокурорам також було врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697).

Як вже зазначалося, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року у справі № 805/3268/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - задоволено частково, а саме:

дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років - визнано неправомірними;

зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від місячного заробітку, починаючи з 13 квітня 2018 року, з урахуванням висновків суду.

Рішення набрало законної сили - 09.11.2018 року.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На неприпустимість ігнорування судових рішень як вимогу забезпечення дотримання принципу верховенства права в контексті правової визначеності вказано у низці рішень ЄСПЛ, зокрема у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII.

У мотивувальній частині вказаного рішення суду було встановлено, що станом на 12.04.2018 року у позивача наявний необхідний стаж роботи 20 років та стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років, як це передбачено Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у редакції від 26.07.2011 року. Тобто у період дії статті 50-1 Законом України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у редакції від 26.07.2011 року позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років.

Незважаючи на це, рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

У зв`язку з наведеним суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно пункту 2.23 Порядку № 22-1 документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Алгоритм дій органу, що призначає пенсію, після звернення осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії визначається розділом 4 Порядку №22-1.

Відповідно до п. 4.1 цього розділу заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 того самого розділу визначено, що при прийманні документів орган, який призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

За приписами п. 4.3 розділу 4 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз сукупності наведених норм розділу 4 Порядку №22-1 свідчить про наявність механізму усунення формальних неточностей та перешкод у реалізації права на пенсійне забезпечення. Так, у разі необхідності дооформлення документів, подання додаткових (уточнених, виправлених) документів або необхідності надання їх оригіналів, пенсіонеру повідомляється про це у розписці про прийняття документів. Для надання документів, яких не вистачає, або дооформлення документів законодавством встановлений строк - 3 місяці від дати подання пенсіонером заяви.

У разі використання такого механізму за наявності необхідних документів (у тому числі після надходження додаткових (додатково наданих в оригіналі) у визначений вище термін документів) Порядок №22-1 встановлює обов`язок органу, що призначає пенсію, впродовж 10 днів розглянути їх та прийняти рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.

Даний висновок відповідає положенням ч. 5 ст. 45 Закону №1058, якою також встановлений обов`язок органу ПФУ розглянути документи у 10-ти денний з дня їх надходження. Ця норма є загальною та передбачає дії органу за умови достатності документів для прийняття рішення про наявність або відсутність у особи права на отримання (перерахунок) пенсії. У разі ж недостатності документів чи їх недоліків, які можуть бути усунені шляхом дооформлення або надання додаткових документів, застосуванню підлягають спеціальні норми розділу 4 Порядку 22-1.

У випадку, коли пенсія призначається на підставі рішення суду, тобто за відсутності розписки, відповідач мав можливість у інший спосіб письмово повідомити пенсіонера про необхідність надання документів в оригіналі чи додаткових документів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про направлення позивачу листа від 22.11.2018 року з проханням у тримісячний строк надати на адресу управління оригінали документів про стаж, вік, заробітну плату.

По-перше, згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем на підтвердження вищезазначеного додано до відзиву копію листа від 22.11.2018 року № 7267/341/05, яке адресовано ОСОБА_1 .

Однак, до суду не надано підтвердження надіслання вказаного листа. Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо здійснення заходів отримання від позивача додаткових (оригіналів) документів для проведення призначення пенсії.

По-друге, суд звертає особливу увагу на те, що лист-повідомлення відповідача датований 22.11.2018 року, а рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за № 181 прийнято 11.12.2018 року, тобто менше, ніж 3 місяці після складання листа. Зазначене спростовує твердження відповідача щодо надання позивачу тримісячного строку для надання додаткових документів. Спірне рішення прийняте менш, ніж через місяць після складання листа відповідача № 7267/341/05 від 22.11.2018 року, а тому рішення вважається передчасним.

По-третє, право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону №1058, згідно з яким загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тому у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу, а також з власної ініціативи витребувати додаткові документи за місцем їх видачі, а не відмовляти одразу з формальних підстав.

Відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом. Таке відповідатиме принципу правової визначеності та належного урядування, про необхідність дотримання яких неодноразово вказувалося у рішеннях ЄСПЛ.

Таким чином, не зважаючи на наявність відповідного права, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання оригіналів документів про вік, стаж, заробітну плату для проведення позивачу призначення пенсії за вислугу років.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що спірне рішення № 181 від 11.12.2018 року відповідач приймав на підставі документів, які ним вже досліджувалися під час складання листа від 17.04.2018 року № 151/Р-1-01-04 про відмову позивачу у призначенні пенсії. При цьому на час складання зазначеного листа, недостатність поданих ОСОБА_1 для призначення пенсії документів не була підставою для відмови у призначенні пенсії.

За таких обставин суд дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача №181 від 11.12.2018 року критеріям обґрунтованості (тобто прийняття його без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), добросовісності та розсудливості, що встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Зважаючи на це, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року про відмову позивачу у призначенні пенсії - підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1372 від 02.06.2020 року про відмову позивачу у призначенні пенсії та про внесення змін до рішення № 1372 від 02.06.2020 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що звернення позивача із заявою № 4692 від 28.05.2020 року про призначення пенсії за вислугу років викликано тим, що пенсія йому не була призначена.

Як зазначено раніше, на момент звернення позивача з заявою 28.05.2020 року, останній не був обізнаний про рішення відповідача № 181 від 11.12.2018 року. Тому суд прийшов до висновку, що дане його звернення було спрямовано на призначення пенсії за вислугу років та реалізацію права, визнаного рішенням суду від 01.08.2018 року. Адже в обох зверненнях позивач просить призначити йому один вид пенсії - за вислугу років.

Заява позивача про призначення пенсії від 28.05.2020 року є окремим зверненням з формально самостійними підставами та доданими документами. Однак, його слід оцінювати з урахуванням відсутності у позивача даних про наявність рішення № 181 від 11.12.2018 року про відмову у призначенні йому пенсії. За наявності таких даних, він мав можливість оскаржити дане рішення, а не звертатися до органів Пенсійного фонду наново.

У зв`язку з викладеним, питання щодо протиправності усіх рішень відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії слід розглядати спільно, з урахуванням спрямованості дій останнього на досягнення мети - призначення пенсії, право на яку раніше підтверджено рішенням суду. Саме тому дану справу розглянуто в порядку позовного провадження, а не відповідно до ст. 383 КАС України, яка не передбачає можливості спільного розгляду питань щодо протиправності усіх трьох спірних рішень відповідача.

Відтак, заява позивача про призначення пенсії від 28.05.2020 року є похідною від раніше поданої ним заяви від 12.04.2018 року. Формально рішення № 1372 від 02.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії та про внесення змін до рішення № 1372 від 02.06.2020 року прийняті відповідачем не на виконання рішення суду від 01.08.2018 року (справа № 805/3268/18-а). Проте, розгляд їх окремо, за умови скасування рішення відповідача № 181 від 11.12.2018 року та чинності встановленого судом обов`язку повторно розглянути питання щодо призначення пенсії позивачу за вислугою років, - не відповідає принципу правової визначеності.

За умови скасування судом рішення № 181 від 11.12.2018 року та чинності визначеного судом у справі № 805/3268/18-а обов`язку вирішити питання про призначення позивачу пенсії, наявність дійсного рішення відповідача № 1372 від 02.06.2020 року та доповнень до нього створює юридичну невизначеність щодо наявності у позивача відповідного права та обов`язків відповідача при його реалізації.

Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та чинності обов`язку відповідача, який встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 по справі №805/3268/18-а, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є:

визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1372 від 02.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;

визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №0580-05-8/7099 від 20.07.2020 про внесення змін до рішення № 1372 від 02.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років.

Також суд звертає увагу на те, що рішенням відповідача № 1372 від 02.06.2020 року було відмовлено в призначенні пенсії позивачу, з тих підстав, що для призначення пенсії особа має звільнитися з органів прокуратури безпосередньо перед зверненням до органів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.8 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури.

Водночас, як вбачається з наявної у матеріалах справи трудової книжки позивача, він припинив трудову діяльність в органах прокуратури 14.09.2018 року за власним бажанням та після звільнення ніде не працював.

Тому підстав для твердження про те, що позивач безпосередньо перед зверненням за призначенням пенсії працював в іншому місці, а не в органах прокуратури - немає. Зазначення у Законі формулювання "безпосередньо перед зверненням" вказує не на проміжок часу (який до того ж чітко не встановлений), а на те, що останнім місцем роботи у особи, що звертається за призначенням пенсії, мають бути саме органи прокуратури. Позивач відповідає цьому критерію, що додатково вказує на протиправність спірного рішення відповідача.

З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 181 від 11.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1372 від 02.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №0580-05-8/7099 від 20.07.2020 року про внесення змін до рішення № 1372 від 02.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У судовому засіданні 03 лютого 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 15 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.