Рішення № 94932869, 11.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 р. Справа№200/11248/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати пенсії відповідно до якого просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо незарахування в пільговому обчисленні стажу за період роботи позивача в районах Крайньої півночі, щодо неврахування довідки про заробітну плату за період роботи позивача в районах Крайньої Півночі при призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок трудового стажу позивача в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за період роботи з 06.10.1982 року по 21.10.1992 року за стаж роботи в районах Крайньої Півночі та виплатити недоотримані позивачем суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта 1,7 і північної надбавки на підставі довідки про заробітну плату № 01-01-24/252 від 06.05.2020 року, що видана АТ «Якутськгеологія», для обчислення пенсії за період з 25. 10.1984 року по 26.01.1990 року і виплатити недоотримані суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пенсія йому була призначена з 21.12.2019 року з врахуванням страхового стажу 26 років 10 місяців 06 днів. Зазначає, що його пенсію було обчислено із заробітної плати за періоди роботи з 01.07.2000 року по 30.11.2019 року, розмір пенсії склав 2 548 грн. 39 коп.

Однак, при призначенні пенсії відповідачем не було враховано до стажу позивача в пільговому обчисленні періоди його роботи в районах Крайньої Півночі: з 06.10.1982 року 25.10.1984 року на Хандигському заводі будівельних матеріалів, з 26.10.1984 року по 26.01.1990 року в Аллах-Юньской геологорозвідувальної експедиції Виробничого геологічного об`єднання «Якутскгеологія», з 26.01.1990 року по 13.04.1992 року в Кооперативі «Піріт» смт. Хандига, з 13.04.1992 року по 21.10.1992 року в Томпонському районному виробничому об`єднані ЖКГ. Відповідачем також позивачу не було враховано заробітну плату з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яка нараховувалась останньому за періоди його роботи в районі Крайньої Півночі.

21.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 6416 про перерахунок - допризначення його пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами, надавши при цьому, в тому числі, документи, що підтверджують його стаж роботи в умовах Крайньої Півночі.

Відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.11.2020 року на підставі його заяви, проте, після отримання розрахунків відповідача щодо перерахунку пенсії, позивачу стало відомо про те, що стаж його роботи в умовах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні йому зараховано не було, довідка про отриману заробітну плату з районним коефіцієнтом та північною надбавкою до уваги прийнята відповідачем не була.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач, серед іншого, зазначив, що позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком з 21.12.2019 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача складає 26 років 10 місяців 06 днів. Пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 30.11.2019 року - 9497, 22000. Розмір пенсії позивача - 2548, 39 грн.

Розпорядженням від 02.01.2020 року відповідачем прийнято рішення без додаткових документів не зараховувати до страхового стажу позивача періоду його роботи з 06.10.1982 року по 25.10.1984 року, з тих підстав, що в трудовій книжці останнього наявний запис про роботу на Хандигському заводі будівельних матеріалів, який завірено нечітким відтиском печатки.

Вказує, що 21.10.2020 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з додаванням документів про стаж роботи в районі Крайньої Півночі, яку відповідачем було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та 12.11.2020 року надано відповідь про проведення з 01.11.2020 року перерахунку пенсії після якого страховий стаж позивача збільшився до 27 років 11 місяців 20 днів, середній заробіток для розрахунку пенсії - 9498, 89 грн. Розмір пенсії за віком склав - 2651, 81 грн. (розрахунок: 9498, 89 х на коефіцієнт стажу - 0, 27917).

Відповідач зазначає, що період роботи позивача в Якутській Автономній республіці з 26.10.1984 року по 21.10.1992 року зараховано позивачу відповідно до записів в трудовій книжці до страхового стажу позивача. На підставі додаткової трудової угоди від 06.10.1988 року між позивачем і Аллах- Юнською комплексною геологорозвідувальною експедицією Якутського геологорозвідувального управління в 1,5 кратному розмірі обчислено період роботи з 06.10.1988 року по 31.12.1990 року.

Відповідач звертає увагу суду на те, що період роботи до 01.01.1991 року зараховується на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року, після цієї дати, на думку відповідача, кратність не застосовується.

Відповідач також зазначає, що період роботи позивача з 06.10.1985 року по 06.10.1988 року, що зазначений в трудовому договорі від 06.10,1985 року між позивачем і Якутським геологорозвідувальним управлінням, в пільговому розмірі не обчислено, оскільки в тексті не зазначено по-батькові особи, яка уклала угоду.

Також відповідач вказує на те, що до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Якутськ відповідачем було направлено запит про проведення зустрічної перевірки заробітної плати позивача, а тому до надходження відповіді перерахунок по заробітній платі відповідно до довідки АТ «Якутськгеологія» від 06.05.2020 року № 01-01-24/252 про заробітну плату позивача за період з 1984 року по 31.12.1989 року не здійснювався.

На підставі вищезазначеного відповідач вважає, що не порушував норм чинного законодавства при здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 грудня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . (а.с. 9-14).

Згідно з довідкою від 12.05.2016 року № 1427-29563, що видана Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради, позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Відповідач, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Покровськ, Донецька область, 85323 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком, з 21.12.2019 року, що підтверджується довідкою Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 121 від 20.07.2020 року(а.с. 16).

21.10.2020 року позивач, через веб-портал ПФУ, звернувся до відповідача із заявою № 6416 про перерахунок пенсії у зв`язку з додаванням документів про стаж роботи в районі Крайньої Півночі (а.с. 58).

За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем позивачу було надано відповідь № 0581-02-8/17853 від 12.11.2020 року, у якій зазначено, що страховий стаж склав 27 років 11 місяців 20 днів (до перерахунку - 26 років 10 місяців 06 днів), середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії складає 9498,89 грн.

Вказано, що на підставі заяви позивачу зроблено перерахунок пенсії з 01.11.2020 року, після перерахунку розмір пенсійної виплати склав 2651,81 грн., а саме:

2651,81 грн. - розмір пенсії за віком (9498,0,27917 (коефіцієнт стажу)) (а.с. 37).

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 01.07.1979 року позивач у спірні періоди:

- з 06.10.1982 року прийнятий робочим другого розряду в блочний цех на Хандигський завод будівельних матеріалів (наказ № 225 від 5.10.1982 року);

- з 25.10.1984 року позивача було звільнено, у зв`язку із переведенням (наказ № 220 від 25.10.1984 року);

- з 25.10.1984 року позивача було прийнято столяром по третьому розряду в порядку переведення до Аллах-Юнської комплексної геологорозвідувальної експедиції Якутського геологорозвідувального управління (наказ № 92 к від 29.10.1984 року);

- з 26.01.1990 року позивача звільнено, у зв`язку із переведенням (наказ № 43-к від 005.02.1990 року);

- з 26.01.1990 позивача прийнято на посаду столяра до Кооперативу «Піріт» (наказ № 1 від 05.02.1990 року);

- з 13.04.1992 року позивача звільнено за власним бажанням (наказ № 12-к від 10.04.1992 року);

- з 14.04.1992 року позивача прийнято на посаду слюсаря-ізолювальника по четвертому розряду на ТОВ ЖКХ м. Хандига (Район Крайньої Півночі) (наказ № 29/к від 10.04.1992 року);

21.10.1992 року позивача звільнено за власним бажанням (наказ № 46/к від 25.06.1992 року)(а.с. 17-20).

06.10.1985 року між позивачем та ПТОК АЮТГЭ ордену Леніна територіального геологічного управління укладено договір про зобов`язання позивача працювати на підприємстві у якості столяра у період з 06.10.1985 року по 06.10.1988 року (а.с. 21-22).

06.10.1988 року між позивачем та ПТОК АЮТГЭ ордену Леніна територіального геологічного управління укладено додаткову угоду про зобов`язання позивача працювати на підприємстві у якості столяра до 06.10.1991 року (а.с. 23).

Довідкою від 06.05.2020 року, що видана за № 01-01-24/251 Акціонерним товариством «Якутськгеологія» підтверджується період роботи позивача в якості столяра в районах Крайньої Півночі у період з 26.10.1984 року по 26.01.1990 року (а.с. 24-25).

Довідкою від 06.05.2020 року № 01-01-04/252 підтверджено заробіток позивача, що враховується при нарахуванні пенсії, що складав: у листопаді 1984 року - 572,25; у грудні 1984 року - 599,35; у січні 1985 року - 503,62; у лютому 1985 року - 100,68; у березні 1985 року - 583,46; у квітні 1985 року - 0; у травні 1985 року - 555,38; у червні 1985 року - 85,96; у липні 1985 року - 34,22; у серпні 1985 року - 332,03; у вересні 1985 року - 560,87; у жовтні 1985 року - 217,58; у листопаді 1985 року - 373,06; у грудні 1985 року - 293,96; у січні 1986 року - 181,35; у лютому 1986 року - 0; у березні 1986 року - 8.17; у квітні 1986 року - 319,54; у травні 1986 року - 509,98; у червні 1986 року - 1611,88; у липні 1986 року - 66,09; у серпні 1986 року - 0,00; у вересні 1986 року - 106,23; у жовтні 1986 року - 0,00; у листопаді 1986 року - 898,22; у грудні 1986 року - 256,84; у січні 1987 року - 369,45; у лютому 1987 року - 462,80; у березні 1987 року - 361,30; у квітні 1987 року - 726,90; у травні 1987 року - 481,85; у червні 1987 року - 504,10; у липні 1987 року - 666,80; у серпні 1986 року - 575,08; у вересні 1987 року - 423,29; у жовтні 1987 року - 422,09; у листопаді 1987 року - 784,05; у грудні 1987 року - 353,12; у січні 1988 року - 510,77; у лютому 1988 року - 519,80; у березні 1988 року - 675,30; у квітні 1988 року - 675,93; у травні 1988 року - 681,56; у червні 1988 року - 637,84; у липні 1988 року - 794,27; у серпні 1988 року - 854,72; у вересні 1988 року - 772,34; у жовтні 1988 року - 828,67; у листопаді 1988 року - 618,70; у грудні 1988 року - 660,28; у січні 1989 року - 645,52; у лютому 1989 року - 459,73; у березні 1989 року - 390,34; у квітні 1989 року - 408,06; у травні 1989 року - 1734,96; у червні 1989 року - 0; у липні 1989 року - 0; у серпні 1989 року - 0; у вересні 1989 року - 0; у жовтні 1989 року - 261,90; у листопаді 1989 року - 249,70; у грудні 1989 року - 302,20 (а.с. 26).

В матеріалах справи також містяться копії наказів, які виносились з різних робочих питань щодо позивача а саме: накази Акціонерного товариства «Якутськгеологія» № 92-К 1994 рік, наказ від 07.02.1986 року № 15-К, наказ № 9-К 1985 рік (с. Хандига), а також наказ по Аллах-Юнської геологорозвідувальної експедиції ПГО «Якутськгеологія» від 05.02.1990 року № 43-К (с. Хандига) (а.с. 27-32).

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ст. 26 цього Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії (з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року).

Згідно зі ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі , визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029.

Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 зараховується за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Згідно зі ст. 4, 6, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, дія цієї Угоди поширюється на осіб (надалі іменуються Працівники) та членів їх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї із Сторін (надалі іменуються - Сторона виїзду) та здійснюють свою трудову діяльність на умовах найму на території іншої Сторони (надалі іменуються - Сторона працевлаштування).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Виїзд та перебування Працівника, який здійснює трудову діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюються законодавством цієї Сторони.

Питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно зі ст. 6 цієї Угоди призначення пенсії громадянам держав-учасниць здійснюється за місцем проживанням.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЗУ № 1058 та пунктом 4.2 цього Порядку органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, а також вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що за приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами. Згідно приписів Угод між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

При цьому, трудова діяльність на території Сторони працевлаштування, регулюється законодавством цієї Сторони, а пенсія призначається за місцем проживанням.

Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсії на пільгових умовах та вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_3 від 01.07.1979 року позивача підтверджені відповідні спірні періоди роботи позивача.

При цьому суд також зауважує, що Якутська АРСР (теперішня Республіка Саха) відповідно до визначеного постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 переліку, належить до районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Спору про, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Отже, період роботи позивача до 01 січня 1991 року в цей місцевості має зараховуватися до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 зараховується за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Наданими позивачем документами підтверджується факт його роботи в районах Крайньої Півночі з 06.10.1982 року по 01.01.1991 рік, відтак цей період роботи має враховуватись у стаж позивача з розрахунку - один рік і шість місяців, за кожний рік роботи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 10.01.2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 31.07.2019 у у справі № 287/15/17-а.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України № 1058 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Таким чином, вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування в пільговому обчисленні стажу позивача при призначенні пенсії за період його роботи з 06.10.1982 року по 01.01.1991 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах - з зарахуванням одного року роботи за один рік та шість місяців роботи та зобов`язання врахувати цей період роботи на вказаних умовах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У той же час, чинним законодавством України не передбачено врахування вищевказаних періодів стажу в пільговому обчисленні, починаючи з 01.01.1991 року

Відтак позовні вимоги про зарахування періоду роботи позивача з 01.01.1990 року по 21.10.1992 року, в якості пільгового - задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене та безпідставність неврахування в пільговому обчисленні при призначенні пенсії періодів роботи з 06.10.1982 року до 31.12.1990 року, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з моменту призначення, а саме, з 21.12.2019 року, з урахуванням в пільговому обчисленні періоду роботи з 06.10.1982 року до 31.12.1990 року, зарахувавши кожен рік роботи за 1 рік і 6 місяців.

Відносно позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування довідки про заробітну плату за період роботи в районах Крайньої Півночі при призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта 1,7 і північної надбавки, суд зазначає про таке.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом РФ про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи РФ відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.

Аналогічні положення закріплені і в частині третій статті 96 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15 травня 1990 року № 1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Таким чином, підстави для врахування розміру районного коефіцієнта в складі заробітку при обчислені пенсії позивача, якому призначено пенсію на території України, підстави відсутні.

Приписами статті 66 Закону № 1788-ХІІ, який введений в дію з 01 січня 1992 року, окреслено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону № 1058-IV, встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01 квітня 2004 року), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01 липня 1998 року) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включались до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

Тобто, такий коефіцієнт пов`язаний саме із проживанням та роботою особи на території, у тому числі, районів Крайньої Півночі.

Законом № 1788-XII та Законом № 1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

Так, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

У той же час наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

Суд зазначає, що ані Законом № 1058-IV, ані Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту.

Норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення на нарахування районного коефіцієнта та північної надбавки не розповсюджуються, оскільки вказана Угоді регулює питання виключно зарахування трудового стажу, а не питання визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03 серпня 1972 року Законом СРСР від 15 травня 1990 року № 1480-I (далі - Закон СРСР № 1480-I) «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців» встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалась фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 78 чинного на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту д пункту 15 Інструкції Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включались процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови врахувати довідки про заробітну плату позивача з урахуванням районних коефіцієнтів 1,7 та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі з 25.10.1984 по 26.01.1990, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 05 червня 2018 року у справі №348/1660/16-а, 07 червня 2018 року у справі № 345/3172/17, 28 вересня 2018 року у справі № 671/86/15-а та 30 травня 2019 року у справі № 348/2974/14-а, у справі № 345/1451/17 від 28.11.2019, від 13.02.2020 у справі № 127/27890/16-а, від 06.02.2020 у справі № 348/2381/16, від 2410.2019 у справі № 348/1725/17, від 24.10.2019 у справі № 345/2747/17.

Крім цього, суд зазначає, що питання неврахування при розрахунку пенсії північної надбавки було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 489/5283/16-а дійшла висновку, що законодавством не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 345/4049/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд звертає увагу на той факт, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити недоотримані суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку є передчасними, оскільки відповідні виплати мають бути здійснені відповідачем лише після перерахунку пенсії, який ще не проведено.

Отже, обов`язок відповідача щодо проведення виплати недоотриманих сум пенсії позивача ще не настав, оскільки відповідний перерахунок ще має бути проведений у майбутньому, на підставі даного рішення суду, а суд не вирішує питання про захист прав які ще тільки можливо будуть порушені у майбутньому.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Законами України "Про пенсійне забезпечення"; Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування в пільговому обчисленні стажу ОСОБА_1 за період його роботи з 06.10.1982 року по 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Покровськ, Донецька область, 85323) здійснити перерахунок трудового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за період роботи з 06.10.1982 року до 31.12.1990 року в районах Крайньої Півночі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323).

Повне судове рішення складене 11 січня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч