Рішення № 94932856, 20.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 р. Справа№200/11805/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) відповідно просить суд:

"визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.04.2020 №б/н про відмову позивачу у не зарахуванні стажу;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального страхового стажу період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік; до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік та з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік в якості учня підземного гірничого робітника, підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника очисного вибою у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія; з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік до пільгового стажу за Списком № 1 - Шахтарі в якості підземного гірничого робітника очисного вибою у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 березня 2020 року".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2019 року звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно п. 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача від 06.12.2019 року № 1479 йому було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік та з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік.

Вказує, що 04.03.2020 року засобами поштового зв`язку направив відповідачу заяву про долучення до матеріалів пенсійної справи довідок про пільговий характер роботи та довідки про навчання. Вказує, що в заяві також просив повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням наданих документів.

13 квітня 2020 року відповідачем було винесено рішення про відмову у зарахування стажу.

Позивач зазначає, що відповідачем не зараховано до період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік, період роботи в ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік, оскільки довідки №199 та №199/1 від 20.08.2014 року були видані підприємством, яке знаходиться на території, де органи державної влади України, тимчасово не здійснюють свої повноваження (на печатці та штампі значиться м. Донецьк) та період з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік, оскільки відсутні відомості про спецстаж в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Позивач зазначає, що відомостей трудової книжки та поданих ним додаткових документів достатньо для підтвердження стажу роботи у спірні періоди.

Позивач вважає, що має право на відповідну пенсію та документи, що підтверджують пільговий стаж, не згоден з рішеннями відповідача, вважає їх незаконними та таким, що порушує його конституційні права.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що відповідно до наданих документів загальний стаж позивача складає 18 років 1 місяць 11 днів, в тому числі за Списком №1- Шахтарі - 4 роки 1 місяць 13 днів.

До загального страхового стажу позивача не зарахований період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік та до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 29.04.1985 року по 23.08.1985 року, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік, оскільки довідки, які надані позивачем, були видані підприємством, яке знаходиться у м. Донецьк та період роботи з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік, оскільки відсутні відомості про спецстаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Посилаючись на ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач стверджує, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами.

Відповідач зазначає, позивачем для призначення пенсії були надані довідки №199 від 20.08.2014 року про підтвердження наявного трудового стажу, №199/1 від 20.08.2014 року про підземні спуски в шахту, № 199/2 від 20.08.2014 року про реорганізацію підприємства, накази про атестацію робочих місць №78/к від 17.01.1995 року, які не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на печатці та штампі зазначено місто Донецьк.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано в м. Донецьк, тобто відповідач не має можливості перевірити достовірність наданої довідки.

Стосовно позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» відповідач зазначив, що у нього відсутні дані, щодо спеціального стажу за спірний період, оскільки саме підприємство, подаючи щомісячно звіти, не підтверджує пільговий стаж в цей період.

Відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії діяв у спосіб та у межах визначених пенсійним законодавством.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у задоволенні клопотання представника Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про залишення позовної заяви без розгляду було відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6-7).

Відповідач, Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 37755477, місцезнаходження: вул. Незалежності, 28А, м. Добропілля, Донецька область, 85000 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 27 листопада 2019 року № 1422-5000237727 (а.с. 8), згідно з якою позивач постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , і перемістився та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи судом встановлено, що 28 листопада 2019 року позивач звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (а.с. 48).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи:

- військовий квиток серії НОМЕР_3 ;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1422-5000237727;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- заяву про призначення пенсії № 1479;

- паспорт/посвідку серії НОМЕР_1 ;

- трудову книжку або документи про стаж серії НОМЕР_4 (а.с. 49).

06 грудня 2019 року Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до наданих документів (а.с. 14).

У вказаному рішенні зазначено, що заявник претендує на призначення пенсії згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане рішення мотивовано тим, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявністю страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 'першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": - чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок), у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи: первинні документи за час виконання роботи, на підставі які видана зазначена довідка.

У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступник знаходяться а тимчасово окупованій території України або в районах проведень антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися і даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці Мінфіном.

Вказано, що проведення атестації робочого місця є обов`язковою умовою зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 01.08.1992 року.

Порядок проведення атестації робочих місць затверджений постановою від 01.08.1992 року 442. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Це означає, що при призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу повного 5 - річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Зазначено, що заявник претендує на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням пільгового стажу за Списком № 1 - Шахтарі за періоди роботи: з 29.04.1985 року по 23.08.1985 року; з 28.03.1987 року по 30.06.1994 року; з 18.11.2004 року по 27.12.2007 року; з 05.07.2010 року по 30.05.2011 року; з 23.01.2012 року по 31.10.2012 року.

У зв`язку з тим, що заявник не надав довідки, що уточнюють пільговий характер роботи та документи про проведення атестації робочих місць, до пільгового стажу не зараховані періоди роботи: з 29.04.1985 року по 23.08.1985 року та за 28.03.1987 року по 30.06.1994 року.

Згідно даних про спеціальний стаж реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до пільгового стажу роботи зараховані періоди роботи ВП «Шахті «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яке згідно витягу з Державного реєстру знаходиться в місті Донецьк: з 18.11.2004 року по 31.04.2005 року; з 01.12.2005 року по 27.12.2007 року; з 05.07.2010 року по 31.10.2010 року, з 01.01.2011 року по 30.05.2011 року; з 26.01.2012 року по 1.10.2012 року.

Відповідно запису в трудовій книжці до загального та безперервного стажу не зараховані періоди роботи з 16.12.1985 року по 20.01.1986 року та з 08.04.1987 року по 05.10.1987 року.

У зв`язку з відсутністю даних про проведення атестації робочих місць в тому числі в трудовій книжці заявника та в даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутній спеціальний стаж з відповідним кодом підстави відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 не зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 - Шахтарі періоди роботи в ВП «Шахті «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»: з 01.06.2005 року по 30.11.2005 року.

Вказано, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 18 років 1 місяць 11 днів, в тому числі роботи за Списком № 1 - Шахтарі - 4 роки 1 місяць 13 днів.

За таких обставин відповідачем вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за списком №1 (а.с. 45-46).

04 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою відповідно до якої просив долучити до матеріалів пенсійної справи довідки про пільговий характер робіт та довідку про навчання, а також просив повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

До заяви про долучення до матеріалів пенсійної справи позивачем були надані наступні документи:

- заяву (за вхідним номером № 1469/10-32/6 від 06.03.2020 року);

- довідку про підтвердження навчання, видану «Донецьким професійним ліцеєм будівництва» № 09/632 від 11.12.2019 року;

- довідки про підтвердження наявного трудового стажу та підземні спуски в шахту, видані ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 199, № 199/1 від 20.08.2014 року;

- довідку про підтвердження заробітної плати, видану ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» « 261 від 20.08.2014 року;

- копію наказів про проведення атестації робочих місць № 78/к від 17.01.1995 року, № 771/к від 15.10.200 року, № 427 від 15.10.2007 року; № 651к від 15.10.2009 року.

13 квітня 2020 року Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про незарахування стажу (а.с. 72-73).

У вказаному рішенні, серед іншого, вказано: "довідка № 09/632 від 11.12.2019 року видана «Донецьким професійним ліцеєм Донецької Народної Республіки»".

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Донецьк належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вказано, що частинами 2,3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові то службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

За таких обставин до загального страхового стажу не зарахований період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 1.09.1979 року по 20.07.1982 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 33577425 ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстрована в м. Донецьк.

Зазначено, що довідки № 199, 199/1 від 20.08.2014 року, видані підприємством, що знаходиться в м. Донецьк.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою та збереження територіальної цілісності України». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VII та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VII, м. Донецьк визнано тимчасово окупованою територією.

Вказано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники знаходяться на тимчасово окуповані території України або в районі проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж підтверджується за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За таких обставин до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 29.04.1985 року по 23.08.1985 року, з 28.08.1987 року по 30.06.1994 року в якості учня підземного гірничого робітника, підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника очисного вибою у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Періоди роботи з 01.06.2005 року по 30.11.2005 року в якості підземного гірничого робітника очисного вибою у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» не враховано до пільгового стажу за Списком № 1 -шахтарі у зв`язку з відсутністю відомостей про спецстаж, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Періоди роботи ОСОБА_1 , з 18.11.2004 року по 31.05.2005 рік, з 01.12.2005 року по 27.12.2007 року, з 05.07.2010 року по 30.05.2011 рік, з 26.01.2012 року по 31.10.2012 рік у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зараховані до пільгового стажу згідно даних про спеціальний стаж реєстру застрахованих осіб Державного соціального страхування.

Інших підстав обґрунтування спірне рішення відповідача не містить, що виключає право відповідача посилатись у своїх запереченнях на інші обставини та інше обґрунтування підстав його прийняття.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 28.07.2020 року призначено пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "№ 1058-ІV, що підтверджується витягом протоколу з програми ІКІС ПФУ: "Підсистема призначення та виплати пенсії" (а.с. 44).

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 позивач у спірні періоди:

- з 01.09.1979 року по 15.07.1982 року навчався у СПТУ № 9 м. Донецьк (Диплом серії НОМЕР_5 );

- з 29.04.1985 року прийнятий на дільницю №4 учнем гірничого підземним та направлений в учбово-курсовий комбінат для навчання за професією (наказ №588к від 27.05.1985 року);

- з 01.06.1985 року по 24.07.1985 рік проходив навчання в учбово-курсовому комбінаті в/о «Донецьквугілля» з відривом від виробництва за професією (наказ №207 від 24.07.1985 року);

- з 23.08.1985 року звільнений за прогули (наказ №1075к від 13.09.1985 року);

- з 28.03.1987 року прийнятий на дільницю №4 гірничим робітником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті (наказ №422к від 27.08.1987 року);

29.11.1988) ;

- з 29.11.1998 року переведений гірничим очисного вибою підземним 4 розряду на дільницю №14 з повним робочим днем в шахті (наказ 1743-к від 29.11.1988 року);

- з 15.11.1989 року присвоєно 5 розряд гірничого очисного вибою підземного (наказ 1860к від 24.11.1989 року);

- з 30.06.1994 року звільнений у зв`язку з набранням чинності вироку суду (наказ 2065к від 19.12.1994 року);

- з 18.11.2004 року прийнятий гірничим робітником очисного вибою підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю по видобуванню вугілля №1 (наказ № 680г від 18.11.2004 року);

- з 27.12.2007 року звільнений за станом здоров`я відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України (наказ № 825к від 27.12.2007 року).

Крім цього, відповідно до архівної довідки № 09/532 від 11.12.2019 року, позивач дійсно навчався в Донецькому професійному технічному училищі № 23 та був зарахований 01.09.1979 році та закінчив його 20.07.1982 році (наказ № 17-к «В-УДЗ» від 20.07.1982 року) та здобув кваліфікацію «слюсар з ремонту автомобілів». Зазначена довідка видана на підставі запису № 7492 у «Поіменній книзі обліку особового складу учнів» (а.с. 15).

Згідно довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Жовтневий рудник» Державного підприємства «Донецької вугільна енергетична компанія» № 199 від 20.08.2014 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював в ВП «Шахта «Октябрьский рудник» ДП «ДУЄК» на дільниці по видобутку вугілля № 4 на посаді учень підземного гірничого з повним робочим днем на підземних роботах в виробництві «Видобуток вугілля» з 29.04.1985 року (наказ № 588к від 27.05.1985 року) по 31.05.1985 року, що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1. Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З 01.06.1985 року (наказ № 110к від 24.07.1985 року) по 24.07.1985 року направлений на курси в УП шахти "ім. Засядька" в групу «Гірник підземний». Оплата здійснювалася за підземним ставками по професії підземний гірник 1-го розряду.

З 25.07.1985 року по 23.08.1985 року (наказ № 1075к від 13.09.1985 року) працював на дільниці по видобутку вугілля № 4 на посаді учень підземного гірничого з повним робочим днем на підземних роботах в виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1. Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З 28.03.1987 року (наказ № 1743 від 29.11.1988 року) по 28.11.1988 року працював на дільниці по видобутку вугілля № 4 на посаді учня підземного гірничого з повним робочим днем на підземних роботах на виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1. Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З 29.11.1988 року (наказ № 1743к від 29.11.1988 року) по 30.06.1994 року (наказ № 2065к від 19.12.1994 року) працював на дільниці по видобутку вугілля № 4 на посаді підземного гірника очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах на виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1. Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З 18.11.2004 року (наказ № 680к від 18.11.2004 року по 27.12.2007 року (наказ № 825к від 27.12.2007 року) працював на дільниці по видобутку вугілля № 1 на посаді підземного гірника очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах на виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 код КП-1.1а. Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

З 05.07.2010 року (наказ № 388 к від 05.07.2010 року) по 30.05.2011 року працював на дільниці по видобутку вугілля № 1 на посаді підземного машиніста підземних установок з повним робочим днем на підземних роботах на виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1. Постанова РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року.

З 26.06.2012 року (наказ № 50к від 26.01.2012 року) по 31.10.2012 року (наказ № 620 к від 08.11.2012 року) працював на дільниці по видобутку вугілля № 1 на посаді підземного гірника очисного забою з повним робочим днем на підземних роботах на виробництві «Видобуток вугілля», що передбачено Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 код КП-1.1а. Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

З вищезазначеної довідки судом встановлено, що атестація робочих місць на підприємстві була проведена, відповідно до наказів № 78 к від 17.01.1995 року, 771к від 15.10.2002 року, № 427к від 15.10.2007 року, № 651к від 15.10.2009 року (а.с. 16).

Крім того, на підтвердження спірних періодів роботи позивачем були надані довідки ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» № 199/1 від 20.08.2014 року про підземні спуски в шахту, № 199/2 від 20.08.2014 року про реорганізацію підприємства та № 78/к від 17.01.1995 року про атестацію робочих місць.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами пункту 2 частини 1 статті 114 зазначеного Закону працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 29.04.1985 року оп 23.08.1895 року та з 28.09.1987 року по 28.03.1987 року у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 (а.с. 11-13) містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, постановами КМУ № 162 від 11.03.94 р. та № 36 від 16.01.03 р. (далі - Список №1), який діяв у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.

Судом встановлено, що не дивлячись на те, що, як вказано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у довідці № 199 від 20.08.2014 року (а.с. 16) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вказано, що робота позивача передбачена Списком № 1 та відповідно до копії наказів про атестацію робочого місця № 78/к від 17.01.1995 року, № 771/к від 15.10.2002 року, № 700 від 16.05.2006 року, № 427 від 15.10.2007 року, № 651к від 15.10.2009 року, (а.с. 19, 64, 65, 67) було проведено відповідну атестацію робочих місць.

Крім того, пільговий характер роботи позивача підтверджено довідкою про наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, виданою ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 20.08.2014 року № 199 (а.с. 16).

Отже, позивачем доведено факт наявності пільгового стажу роботи на посадах, що віднесені до Списку № 1 за період з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік та з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік в якості учня підземного гірничого робітника, підземного гірничого робітника та підземного гірничого робітника очисного вибою у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання в Донецькому професійному ліцеї будівництва з 01.09.1979 року по 20.07.1982 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як зазначалось вище судом, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_6 щодо спірного періоду навчання наявні такі записи: з 01.09.1979 року по 15.07.1982 року навчався в СПТУ № 9, що зроблений на підставі диплому серії НОМЕР_5 , що дає право на включення цього періоду до загального страхового стажу (а.с.11).

Пункт 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачає, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна архівна довідка Донецького професійного ліцею будівництва від 11.12.2019 року № 09/532, з якої видно, що позивач 01.09.1979 року був зарахований до навчального закладу, а 20.07.1982 року закінчив навчання та здобув кваліфікацію «слюсар по ремонту автомобілів» (а.с. 15).

Щодо неврахування зазначених документів при призначенні пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості, тому що підприємство знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм видно, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема того, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення, через те, відповідач не має можливості провести перевірку первинних документів позивача.

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Суд зазначає, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких відповідні підприємства, на яких працював позивач здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Відомості, наведені в архівній довідці Донецького професійного ліцею будівництва № 09/532 від 11.12.2019 року та довідки ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 199 від 20.08.2014 року повністю узгоджуються з відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Крім цього, щодо посилання відповідача на те, що: "довідка № 09/632 від 11.12.2019 року видана «Донецьким професійним ліцеєм Донецької Народної Республіки»".

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Крім цього, у рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно не зараховано до загального страхового стажу період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 01.09.1979 року по 20.07.1982 року та до пільгового стажу періоди роботи з 29.04.1985 року по 23.08.1985 року, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 року у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Стосовно незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.06.2005 року по 30.11.2005 року, на підставі відсутності відомостей щодо спецстажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV зазначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Згідно ч. 2 зазначеної статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1,4-1,10,14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені вчастині першійстатті 12 цього Закону.

Статтею 106 Закону №1058-IV визначено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків покладається на страхувальника.

При цьому обов`язок щодо контролю за належним перерахуванням сум страхових внесків покладено на органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді обмеження його права на пенсійне забезпечення, у зв`язку з не виконанням підприємством, на якому він працював обов`язку щодо сплати страхових внесків.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проте законодавець визначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено Порядком № 637

З аналізу вищезазначених положень видно, що спеціальний стаж позивача може бути зараховано на підставі відомостей зазначених у трудовій книжці, відповідно до довідки, що підтверджує пільговий характер робіт та на підставі відомостей наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом з наданих позивачем трудової книжки та з матеріалів пенсійної справи (довідка про підтвердження трудового стажу, довідка про атестацію робочих місць) встановлено, що позивач працював на посадах, передбачених Списком № 1.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахувало до пільгового стажу на підземних роботах період роботи позивача у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.06.2005 року по 30.11.2005 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що спірне рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії б/н від 13.04.2020 року, прийнято без повного з`ясування всіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте, щодо решти позовних вимог та належного та повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу страховий та пільговий стаж за певні періоди, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

До того, ж у позовній заяві відсутні вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною.

Суд зазначає, що ним надано правову оцінку, відповідно до якої позивач має необхідний пільговий стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 13.04.2020 року про незарахування стажу позивачу, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.03.2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до загального страхового стажу період навчання в Донецькому професійному ліцеї з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік; до загального страхового стажу період навчання в Донецькому професійному ліцеї будівництва з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік; до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік та з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.04.2020 року про незарахування стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 28А, м. Добропілля, Донецька область, 85000, код ЄДРПОУ 37755477) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 04.03.2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні про те, що підлягають зарахуванню до загального страхового стажу період навчання в Донецькому професійному ліцеї будівництва з 01.09.1979 року по 20.07.1982 рік; до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 29.04.1985 року по 23.08.1985 рік, з 28.03.1987 року по 30.06.1994 рік та з 01.06.2005 року по 30.11.2005 рік у ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 28А, м. Добропілля, Донецька область, 85000, код ЄДРПОУ 37755477).

Повне судове рішення складене 20 січня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч