Рішення № 94932809, 16.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. Справа№200/10984/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участі:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Кододової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп. та зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості СТОВ "Жовтневе" з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі №805/3804/17-а,

У С Т А Н О В И В:

25 листопада 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп. та зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості СТОВ "Жовтневе" з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі №805/3804/17-а.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

10.09.2020 року позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» засобами поштового зв`язку отримало від ГУ ДПС у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17.

Зазначеною вимогою позивача зобов`язано сплатити суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, станом на 31.08.2020 року, в розмірі 1 421667 грн. 15 коп. При цьому, розрахунку боргу не додано.

Позивач не погодився з зазначеною вимогою та оскаржив її в адміністративному порядку шляхом направлення скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 19.10.2020 року за вихідним номером 30410 /6/99-00-06-03-01-06 скарга позивача була залишена без задоволення, а вимога без змін.

Вважає, зазначену вимогу такою, яка не ґрунтується на нормах діючого законодавства та як результат підлягаючою скасуванню з огляду на наступне.

Фактичною підставою для надіслання позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) стали обставини наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зазначає що позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 85654, Донецька обл., Мар`їнський район, село Єлизаветівка, вул.Центральна, будинок 39А .

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ (далі Закон № 2464) він є платником єдиного внеску.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669- VII.

Цим Законом, поміж іншого, внесені зміни до Закону № 2464-УІ, зокрема: доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3 (з 13.03.2015 пункт 9-4), згідно з абзацом другим, третім, четвертим та п`ятим якого визначено, що Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

За змістом вказаних правових норм, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція є підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою ст. б Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати.

При цьому, вказані норми не скасовують обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Позивач зазначає, що пункт 9-4 Закону України № 2464 діяв на час виникнення заборгованості по сплаті ЄСВ та прийняття спірних вимог.

Статтею 1 Закону № 1669-УІІ встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Зазначена спірна сума недоїмки вже неодноразово була предметом судового розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.

На цих підставах просить суд:

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп.

Зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості СТОВ "Жовтневе" з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі №805/3804/17-а.

18.12.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до положення частини 6 статті 25 Закону №2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки, штрафів та пені.

Згідно з пунктами 3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 №609/28739) у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Таким чином, згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 29.02.2020 становила 1 192 477,02 гривень. ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2020 №Ю-106-25, згідно вимог чинного законодавства.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (9-4) такого змісту:"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 від 30.03.2018 року наголошено, що дії абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальності, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Окрім цього, Законом України від 14.01.2020 року №440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 - виключено з 13.02.2020 року.

Таким чином, позивач з 13.02.2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону № 2464-VІ, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.

Зазначає що відповідач, приймаючи оскаржувану вимогу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 24 грудня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив до розгляду по суті на 25 січня 2021 року.

25 січня 2021 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Заяв та клопотань до суду від нього не надходило.

Представник відповідача 25 січня 2021 року в судове засідання з`явився. Проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2020 року суд відклав розгляд справи на 16 лютого 2021 року.

16 лютого 2021 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Надав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку

Представник відповідача 16 лютого 2021 року в судове засідання з`явився. Проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві.

Згідно із частиною 2 ст205 КАС України,. суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи що представник позивача не зявився в підготовче судове засідання 24 грудня 2020 року, 25 січня 2021 року та в судове засідання 16 лютого 2021 року, суд розглядає справу за відсутністю представника позивача незалежно від причин неявки.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 30845071 (а.с.21-30).

Відповідачем є Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 43142826 та суб`єктом владних повноважень у даному випадку.

03 вересня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-8161-17, за якою Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» має сплатити 1421667,15 грн. недоїмки з єдиного внеску. Вимога складена станом на 31.08.2020 року на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.10).

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» 24.09.2020 року спрямував до ДПС України скаргу № 70 на вимогу № Ю-8161-17 від 03.09.2020 року (а.с.13-16).

Рішенням ДПС України від 19.10.2020 за вихідним номером 30410 /6/99-00-06-03-01-06 скарга позивача була залишена без задоволення, а вимога без змін (а.с.17-19).

Згідно з копії сертифікату № 6110 Торгово-промислової палати України (від 5 квітня 2016 року № 449/05.0-4) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) випливає, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» щодо обов`язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами - єдиного внеску за періоди з травня 2014 року по лютий 2016 року. Зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 1 червня 2014 року і тривають на 5 квітня 2016 року (а.с.12).

Окрім цього позивачем до позову надано:

Копії звітів з ЄСВ та квитанцій про їх отримання за період з травня 2018 року по липень 2020 року (а.с.31-110)

Копії платіжних доручень зі сплати ЄСВ за період з травня 2018 року по липень 2020 року (а.с.111-145).

Бухгалтерська довідка з оплати ЄСВ станом на 19.11.2020 року (а.с.146-151).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 03.09.2020 року № Ю-8161-17 в розмірі 1421667 грн. 15 коп.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Згідно з п. 31 ст. 1 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та забезпечення реалізації податкової політики в частині адміністрування єдиного внеску.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску платнику, який перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Приписами абзаців першого і другого ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Законом України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014, у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Новомихайлівка Мар`їнського району Донецької області і м. Маріуполь Донецької області.

Дія вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Єлизаветівка Мар`їнського району Донецької області.

Отже, позивач є платником єдиного внеску, визначеним статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.11.2018 у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18) дійшла висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Водночас, Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок, зокрема в постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 805/1394/16-а, у постанові від 26 квітня 2019 року у справі № 805/1023/16-а, за яким Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Тобто, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI дає законі підстави для невиконання платником свого обов`язку щодо спати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у встановлені строки, але не звільнює цих платників від обов`язку сплатити недоїмку в майбутньому (крім випадку визнання її безнадійною та списання).

Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", який набрав чинність 13.02.2020 року, виключено пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної вимоги у позивача були відсутні законодавчі підстави для невиконання свого обов`язку зі сплати єдиного внеску.

При цьому, суд зазначає, що оскаржувана вимога не містить штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску до 31.08.2020 року.

В своєї позовній заяві позивач акцентував увагу на те, що Донецьким окружним адміністративним судом вже неодноразово розглядалися справи щодо вимог про сплату недоїмки в складі яких були суми, які заявлені в оскаржуваної вимоги.

Суд відхиляє аргументи позивача з цього приводу та зазначає, що контролюючий орган наділений правом приймати та спрямовувати вимоги на суму боргу, який є в інтегрованій картки платника ЄСВ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що контролюючий орган, при прийнятті оскаржуваної вимоги діяв на підставі норм закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, а тому вимога є правомірною.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області від про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17.

Відтак, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при відмові у позові судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЖОВТНЕВЕ» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2020 року номер Ю-8161-17 в розмірі 1 421 667 грн. 15 коп. та зобов`язання ГУ ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості СТОВ "Жовтневе" з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року по справі №805/3804/17-а, відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 16 лютого 2021 року

В повному обсязі рішення складене 17 лютого 2021 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков