Рішення № 94932759, 16.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р. Справа№200/3162/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2020 року № 611 та від 20.03.2020 року № 611-1 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язання з 01.01.2020 року перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років, у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36 без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язання виплатити різницю в пенсії за січень-грудень 2019 року (12 місяців, які передували зверненню за перерахунком пенсії) з урахуванням наданих уточнень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 27.07.1998 року по теперішній час працює в органах прокуратури Донецької області та з 17.10.2016 року отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а № 2-а/264/22/2017 від 22.12.2017 року. Відповідно з жовтня 2016 року перебуває на пенсійному обліку відповідача.

13.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року.

Рішенням управління від 13.02.2020 року № 611 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з підстав відсутності роз`яснення з цього питання Міністерством соціальної політики України. 20.03.2020 року відповідачем було прийнято друге рішення № 611-1 за заявою про перерахунок пенсії від 13.01.2020 року, яким вдруге було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Підставою відмови вказано рішення Конституційного Суду України № 7-р (ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, яким визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Позивач не погоджується з такими рішеннями управління, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 квітня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 19 травня 2020 року.

19 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року зупинено провадження до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразкові справі № 560/2120/20.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року поновлено провадження у справі.

Справа призначена до судового розгляду на 16 лютого 2021 року, про що повідомлено сторін судовими повістками.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідачем надано письмовий відзив (а.с. 41-45). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 13.01.2020 року позивач звернувся в управління з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної на виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а від 22.12.2017 року.

До заяви було додано довідку про складові заробітної плати № 18-85-36 від 19.01.2020 року за грудень 2019 року та копію трудової книжки.

Рішенням № 611 від 13.02.2020 року позивачеві було відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю роз`яснення з цього питання Міністерством соціальної політики України.

Рішенням № 611-1 від 20.03.2020 року позивачеві знову було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-р (ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, яким визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII застосовано в первинній редакції.

Письмовими поясненнями до відзиву від 08.05.2020 року (а.с. 102) відповідач зазначив, що надана позивачем довідка від 09.01.2020 року про заробітну плату за грудень 2019 року повинна містити суми заробітної плати за 60 календарних місяців, як це передбачено ч. 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII.

Зобов`язання управління провести розрахунок пенсії з врахуванням даної довідки без врахування середньомісячної суми виплат за 60 календарних місяців призведе до штучного збільшення розміру пенсії.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також відповідачем надано відзив на уточнений адміністративний позов (а.с. 112-115) в обґрунтування незгоди зазначає, що з 15.07.2015 року виплата пенсії працівникам органів прокуратури проводиться із додержанням норм ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697. Згідно ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування по відношенню до позивача. Крім того, зазначає, що пенсія позивачу була призначена з 16.10.2016 року коли діяли редакції Законів України «Про прокуратуру» № 1789 та «Про прокуратуру» № 1697, щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 7). Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7 зв.бік).

Позивач перебуває на обліку управління, як пенсіонер органів прокуратури, з жовтня 2016 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена у відповідності до приписів статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року та на виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а від 22.12.2017 року (а.с. 53-57). Даним рішенням відповідача зобов`язано призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в розмірі 90% від суми місячного чинного заробітку відповідно до довідки прокуратури Донецької області від 13.10.2016 року.

Слід зазначити, що протоколом управління № 3999 від 19.03.2018 року загальний процент розрахованої пенсії від середнього заробітку склав 60% (а.с. 49). Однак, на виконання вказаного рішення суду позивачу розпорядженнями від 19.03.2018 року підвищено цей відсоток до 90%, як це раніше було передбачено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (а.с. 50 зв. бік, а.с. 52).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 10.01.2020 року про перерахунок пенсії за вислугу років, яку отримує з жовтня 2016 року (а.с. 81). До заяви позивач надала довідку прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36 про нараховану заробітну плату за грудень 2019 року (а.с. 11).

Відповідно до даних вказаної довідки нарахована заробітна плата у грудні 2019 року склала 62776,79 гривень, в тому числі: посадовий оклад - 5730,00 грн., підвищення посадового окладу - 573,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 2521,20 грн., надбавка за виконання особливо важливої роботи (70%) - 6176,94 грн., премія щомісячна - 47403,60 грн., індексація - 372,05 грн.

Рішенням від 13.02.2020 року № 611 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило в перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки на даний момент не надходило відповідне роз`яснення Міністерства соціальної політики України про проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури (а.с. 12).

Рішенням від 20.03.2020 року № 611-1 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило в перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки надана довідка від 09.01.2020 року не містить показники заробітної плати за 60 календарних місяців, як вимагає Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року та ч. 3 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 97)

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», суд виходить з наступного.

Приписами частини 20 статті 86 нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015 року встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

До 13 грудня 2019 року Уряд України не реалізував згадані приписи Закону, тому рішенням Конституційного Суду України № 7-р (ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

«Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, з 13 грудня 2019 року відновлено право пенсіонерів органів прокуратури на перерахунок пенсії у зв`язку із централізованим підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури.

При цьому, частинами третьою та четвертою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII передбачено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Аналогічні положення містили частини 3-4 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, за якою позивачу суд зобов`язав відповідача призначити пенсію за вислугу років.

Таким чином, механізм розрахунку перерахування пенсій визначено, зокрема, частиною 4 статті 86 зазначеного Закону.

Слід зазначити, що при призначенні пенсії позивачу за судовим рішенням нею до управління було надано довідку прокуратури Донецької області від 10.10.2016 року № 11/903 та додаток до довідки № 18-57-1798 від 13.10.2016 року, які містять дані щодо заробітної плати ОСОБА_1 враховані саме за 60 місяців (2011-2016 роки) (а.с. 65-67).

Як зазначено вище, довідка прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36, надана позивачем для перерахунку пенсії, містить дані про заробітну плату не за 60 місяців, а лише за грудень 2019 року.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» № 657 (далі - Постанова). Постанова набрала чинності з 06 вересня 2017 року.

Вказаною постановою збільшено заробітну плату працівників органів прокуратури.

Відповідно до частин 1-2 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII передбачає, що перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Тобто, відповідно до трудової книжки позивач 07 травня 2019 року перевелася на вищу посаду і у неї підвищився оклад, тому з червня 2019 року мала право на перерахунок пенсії.

Однак, право на перерахунок пенсії пенсіонерів органів прокуратури у зв`язку із централізованим підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури відновлено саме з 13 грудня 2019 року, тому суд враховує дані, зазначені у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36.

Рішенням Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, предметом якої є також перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області № 18-174 вих.-20 від 05.03.2020 без обмеження її максимального розміру суд зазначив, що відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Відповідач у відповідь на заяву позивача про перерахунок пенсії відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, Верховний Суд зазначив, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відповідач у даній справі також послався на відсутність роз`яснень Міністерства соціальної політики України.

Крім того, як зазначено вище, судовим рішенням відповідача зобов`язано призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в розмірі 90% від суми місячного чинного заробітку, тому цей розмір не може бути зменшений з огляду на конституційний принцип обов`язковості виконання судових рішень.

Стосовно ж вимог про визнання протиправним та скасування рішень управління від 13.02.2020 року № 611 та від 20.03.2020 року № 611-1 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням відповідача від 13.02.2020 року № 611 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з підстав відсутності роз`яснення з цього питання Міністерством соціальної політики України. Така відмова є неприйнятною, оскільки діючим законодавством не передбачено таких підстав для відмови в перерахунку пенсії. З зазначених підстав рішенням відповідача від 13.02.2020 року № 611 є протиправним.

20.03.2020 року відповідачем було прийнято друге рішення № 611-1 за однією й тією ж заявою про перерахунок пенсії від 13.01.2020 року, яким позивачу вдруге було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Прийнявши друге рішення за однією заявою від 13.01.2020 року відповідач діяв поза межами діючого законодавства, тому це рішення також є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача з 01.01.2020 року перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років, у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36 за один місяць (грудень 2019 року) та похідну вимогу - зобов`язання виплатити різницю в пенсії за січень-грудень 2019 року (12 місяців, які передували зверненню за перерахунком пенсії) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З зазначених причин, позовні вимоги підлягають задоволенню враховуючи висновки визначені рішенням Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87548, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.02.2020 року № 611 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.03.2020 року № 611-1 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2020 року пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 року № 18-85-36 без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 лютого 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова