Ухвала суду № 94932737, 17.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 лютого 2021 р. Справа №200/10318/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа: Донецькій зональний відділ військової служби правопорядку у Збройних Силах України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

5 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа: Донецькій зональний відділ військової служби правопорядку у Збройних Силах України про:

- визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень – наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську №184-0с від 29 жовтня 2020 року в частині п. 1 “Увільнити Овсяннікова Олексія Валентиновича, начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від роботи після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженням, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську та затвердження акта інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську”;

- скасування Наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську №184-0с від 29 жовтня 2020 року в частині п. 1 “Увільнити Овсяннікова Олексія Валентиновича, начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від роботи після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженням, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську та затвердження акта інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську”;

- зобов`язання Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, внести зміни у п. 1 Наказу №184-0с від 29 жовтня 2020 року, який викласти в такій редакції: “Увільнити ОСОБА_1 , начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від роботи з 29 жовтня 2020 року на час проходження ним військової служби за контрактом під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби, із збереженням за ОСОБА_1 місця роботи, посади та середнього заробітку”.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом:

- зупинення на час розгляду адміністративної справи №200/10318/20-а, дію індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, що виданий Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську, а саме: «Попередження про наступне вивільнення №13-09-38/53 від 19 січня 2021 року в якому зазначено» « ОСОБА_3 зв`язку зі скороченням посади державної служби 1 березня 2021 року внаслідок затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську відповідно до наказу Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року №199дск «Про затвердження змін до штатного розпису територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську» та наказу Державного бюро розслідувань від 31 грудня 2020 року №303дск «Про затвердження змін до наказів Державного бюро розслідувань» попереджаємо про наступне скорочення посади начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, яку Ви обіймаєте. Вас буде звільнено на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» з виплатою згідно з частиною 4 цієї статті вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат»;

- зобов`язання Територіального управління Державного бюро розслідувань, утриматися від звільнення ОСОБА_1 та скорочення посади начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську з 1 березня 2021 року і на час розгляду у адміністративній справі №200/10318/20-а.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що наказ директора Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську щодо увільнення ОСОБА_1 від роботи після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях та затвердження акта інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях є предметом розгляду адміністративної справи №200/10318/20-а. Разом з тим позачергова інвентаризація не проведена, при цьому проходження військової служби за контрактом можливо лише після увільнення від роботи у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську. Проте, 20 січня 2021 року ОСОБА_1 отримано попередження про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади. ОСОБА_1 вважає, що відповідач виходить за межі здійснення цивільних прав оскільки обізнаний про укладання контракту про проходження військової служби, який не розірвано та не припинено. Позивач вважає, що відповідач зловживає своїми правами стосовно його та має намір завдати шкоди неправомірними діями щодо звільнення та скорочення посади.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Забезпечення позову – це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову – це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відповідно до частини першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” № 2 від 6 березня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову, адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як убачається із заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить зупинити дію «Попередження про наступне вивільнення».

При цьому, згідно з пунктами 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень це або нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, або індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, письмове попередження про наступне вивільнення у розумінні КАС України не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а лише засвідчує факт повідомлення працівника із зазначенням дати його вручення (ознайомлення). Така процедура має на меті виключення можливості спору з приводу як самого факту попередження про наступне вивільнення, так і дати вручення та змісту такого повідомлення.

Таким чином, попередження про звільнення є документом, який має інформативний характер та фіксує певні факти, тому таке попередження не може бути зупинено.

Стосовно вимоги зобов`язати утриматися від звільнення ОСОБА_1 з 1 березня 2021 року та на час розгляду адміністративної справи, суд, оцінюючи доводи заявника зазначає, що законодавство передбачає ефективні засоби відновлення в судовому порядку прав незаконно звільненої особи, а саме: 1) рішення суду про поновлення на посаді підлягає до негайного виконання; 2) звільнення особи, яка займає посаду незаконно звільненого працівника у випадку задоволення позову про поновлення на роботі; 3) за весь час вимушеного прогулу на користь незаконно звільненої особи стягується середній заробіток; 4) у випадку затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді особа вправі позиватися про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для забезпечення позову, відтак, доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Дмитрієв