
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
17 лютого 2021 р.Справа №160/973/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання протиправними та скасування висновку і наказів.
Ухвалою суду від 08.02.2021 року було повернуто ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову по адміністративній справі №160/973/21 - без розгляду.
До суду 16.02.2021 року від позивача надійшла заява, в якій він просить забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії наказу керівника апарату Комітету від 18.12.2020 року №1218-ВК та наказ керівника апарату та Комітету «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21.12.2020 року №1234-ВК на час провадження у справі.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що 21 грудня 2020 року, під час знаходження його на лікарняному, керівником апарату Комітету Нечай М., видано наказ №1234-ВК «Про звільнення ОСОБА_1 », яким наказано звільнити останнього з посади голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності. Підставою для звільнення зазначено наказ керівника апарату Комітету від 18.12.2019 р. №1218-ВК «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності в 2020 році голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Комітету». Таким чином, оскаржувані результати оцінювання, мають негативні наслідки у вигляді звільнення його з посади голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Крім того, на теперішній час, а саме станом на 16.02.2021 року він перебуває на лікарняному, а тому настання негативних наслідків для нього, ще не відбулось. У разі його звільнення, він буде вимушений змінювати та доповнювати позовні вимоги у цій справі, а саме вимагати стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди та відшкодування за вимушений прогул, що може призвести до додаткового навантаження на державний бюджет.
Згідно з статтями ст.ст.150, 151 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд вважає за можливе розглянути дану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подає заяву.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зауважує, що останнім не наведено належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову; крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.
Суд також звертає увагу на те, що у разі забезпечення позову шляхом визначеним позивачем, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, зважаючи на те, що вказане вище рішення та дії відповідача є предметом позову у цій справі, судом фактично буде ухвалено рішення щодо вирішення спору по суті наперед.
Суд зазначає, що наведені позивачем доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відсутні будь-які докази, у зв`язку із чим суд робить висновок про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Судове рішення № 94932695, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/973/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: