Рішення № 94932188, 15.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2021 р. Справа № 120/8011/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеноъ Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до: Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04326224, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300) про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 № 9 "Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради 8 скликання" та рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 № 10 "Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради 8 скликання".

Мотивуючи протиправність таких рішень, позивач вказує на те, що вони не були завчасно оприлюдненні, прийняті з грубим порушенням процедури, а тому права позивача, передбачені Конституцією, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про доступ до публічної інформації", Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", Регламентом Тростянецької селищної ради 7 скликання, як жителя Тростянецької ОТГ, як депутата Тростянецької селищної ради 8 скликання і як голови депутатської фракції "Батьківщина" в Тростянецькій селищній раді порушені та потребують захисту, у зв`язку з чим подано даний позов.

Ухвалою суду від 22.12.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначено, що Тростянецька селищна рада апріорі не могла виконати норму ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в 10 робочих днів для оприлюднення проектів рішень, адже розрив між Рішенням Тростянецької селищної виборчої комісії від 18 листопада 2020 року про скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання та датою проведення сесії складав всього 4 робочих дні.

Дане твердження мотивоване тим, що відповідно до Рішення Тростянецької селищної виборчої комісії від 18 листопада 2020 року скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання було призначено на 25 листопада 2020 року на 14 год.00 хв. згідно із вимогами ст. 23 Регламенту Тростянецької селищної Ради від 01.06.2018 року №13 (далі - Регламент).

Відповідно до ст. 24 Регламенту до порядку денного першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання було включено питання :

- Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради;

- Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради.

Відповідач вказує, що позивачем під час роботи першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання було подано заяву про бажання бути обраним до складу комісії з питань земельних відносин, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Така пропозиція про включення позивача до складу цієї комісії була поставлена на голосування й відхилена правомочною більшістю депутатів ради (проти проголосувало 15 депутатів з 26).

Рішення про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради 8 скликання теж було прийнято правомочною більшістю депутатів ради (за прийняття такого рішення проголосувало 15 депутатів з 26).

Крім цього, відповідач звертає увагу суду, що право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

В даному ж випадку, звертаючись до суду з адміністративним позовом та обгрунтовуючи свої вимоги, позивач не розмежовує порушені права територіальної громади, ради чи іншого суб`єкта місцевого самоврядування та його права, як депутата Тростянецької селищної ради.

З огляду на вказане, відповідач прийшов до висновку про відсутність повноважень у позивача для звернення в суд із позовом до ради про скасування розпоряджень, рішень чи інших індивідуальних актів, що стосуються процедури призначення та проведення сесій та засідань ради.

02.02.2021 до суду надійшла відповідь на відзив за змістом якої позивач категорично заперечує проти правової позиції висловленої у відзиві, оскільки оскаржуваними рішеннями були грубо порушенні його права, передбачені ч. 2 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». А саме, постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією, тобто обираються за відповідними заявами депутатів, а не затверджуються за ініціативою селищного голови, всупереч бажанням депутатів, оскільки жоден законодавчий акт не наділяє першого без згоди другого включати до жодної із комісій.

На думку позивача, будь-яких доказів протилежного до суду не надано, та, оскільки у відзиві на адміністративний позов не надано відповіді на ключові питання та не зазначено докази на підтвердження обставин правомірності винесених оскаржуваних рішень, позов вважає обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволеннню.

Заперечень до суду у встановлений строк не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є новообраним депутатом Тростянецької селищної ради 8 скликання.

Відповідно до Рішення Тростянецької селищної виборчої комісії від 18 листопада 2020 року скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання було призначено на 25 листопада 2020 року на 14 год.00 хв., що не заперечується жодною із сторін.

Позивач вказує, а відповідач не заперечує, що з порядком денним даної сесії та проектами рішень його не було ознайомлено своєчасно. Лише 25.11.2020 о 13:50год під час реєстрації його в якості прибувшого депутата було вручено порядок денний 1 сесії 8 скликання та проекти рішень відповідно до цього переліку.

Такі дії позивач вважає протиправними, оскільки вчинені з порушеннями процедурних питань, а саме всупереч ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на сайті Тростянецької селищної ради проекти рішень 1 сесії Тростянецької селищної ради оприлюднені не були, про що неодноразово зазначалось на пленарному засіданні першої сесії, та підтверджується протоколом 1 сесії 8 скликання Тростянецької селищної ради (копія додається а.с. 11-19).

Також позивач вважає, що його права як депутата були порушені, оскільки всупереч його бажанню реалізувати себе, враховуючи освіту, здібності та інші ділові якості, в роботі постійнодіючої комісії з питань земельних відносин, раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, його включено без обговорення та його погодження до складу іншої постійної комісії, що відображено в проекті рішення.

Вказує, що депутати до складу комісії обираються за відповідними їх заявами, а не затверджуються на сесії за ініціативою селищного голови, всупереч бажанням депутатів, оскільки жоден законодавчий акт не наділяє першого без згоди другого включати до жодної із комісій.

Відтак, покликаючись на приписи частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР щодо обов`язкового оприлюднення органами місцевого самоврядування усіх проектів актів з відсиланням на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI в частині регулювання порядку такого оприлюднення, які на думку позивача є імперативними, останній просить суд:

Визнати протиправними та скасувати рішення Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 9 «Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради 8 скликання»; рішення Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 10 «Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради 8 скликання».

Відповідач заперечує проти позову з підстав неможливості виконати норму ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в 10 робочих днів для оприлюднення проектів рішень, оскільки строк між рішенням ТВК та днем призначення першої сесії новообраної селищної ради складав всього 4 робочих дні. Крім того, спірні рішення прийняті правомочною більшістю депутатів ради (проти проголосувало 15 депутатів з 26).

Також відповідач звертає увагу на відсутність повноважень у позивача для звернення в суд із позовом до ради про скасування розпоряджень, рішень чи інших індивідуальних актів, що стосуються процедури призначення та проведення сесій та засідань ради.

Вирішуючи спір, суд керується наступним.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та третьої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною першою статті 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Приписами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність повноважень у позивача для звернення в суд із позовом до ради про скасування розпоряджень, рішень чи інших індивідуальних актів, що стосуються процедури призначення та проведення сесій та засідань ради, то суд звертає на таке.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Статтею 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З аналізу наведених вимог законодавства слідує, що відповідні ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Слід зазначити, що цією нормою регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради.

Право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України в даному випадку також може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Враховуючи викладене, депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах, що нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Натомість, спірним у даній ситуації є питання дотримання процедурного порядку, підготовки та проведення пленарного засідання, а також в порушені основних принципів місцевого самоврядування в частині гласності та законності, що передбачено ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», наслідком чого є порушення прав позивача як депутата.

До такого висновку суд доходить з огляду на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно до ч. 2, 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Отже, оскільки вказаний спір стосується процедурних питань, то позивач має право на звернення до суду з таким позовом.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 320/10422/15-а, від 26.09.2019 у справі № 320/9766/15-а, від 06.11.2019 у справі № 2340/3539/18, від 04.02.2020 у справі №320/7969/17.

Оцінюючи доводи та мотиви позову, суд зважає на наступне.

Згідно із ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

З аналізу приписів частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається імперативний її характер щодо обов`язкового оприлюднення органами місцевого самоврядування усіх проектів актів останніх, але з відсиланням на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині регулювання порядку такого оприлюднення.

Так, зокрема, нормами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені способи оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Застереження щодо інших, скорочених, строків оприлюднення вказаних проектів актів, зокрема, - негайно після їх підготовки, містяться у ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак законодавець, визначаючи скорочені строки, окреслив випадки, за яких вони можуть бути застосовані. Це виникнення надзвичайних ситуацій та інші невідкладні випадки, передбачені законом.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10.07.2019 року по справі №299/1914/17-а.

Суд бере до уваги, що відповідач визнає, що він не виконав обов"язкові приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки самостійно у відзиві вказав, що Тростянецька селищна рада апріорі не могла виконати норму ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в 10 робочих днів для оприлюднення проектів рішень, адже розрив між Рішенням Тростянецької селищної виборчої комісії від 18 листопада 2020 року про скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання та датою проведення сесії складав всього 4 робочих дні.

До відзиву долучено роздруківку із сайту за посиланням https://trostyanec-gromada.gov.ua оголошення ТВК щодо повідомлення про першу сесію новообраної Тростянецької селищної ради, яка відбудеться 25.11.2020.

Відтак, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що проекти оскаржуваних рішень було оприлюднено у порядку та строки визначені діючим законодавством.

Стосовно того, що селищна рада не могла виконати норму ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки між датою призначенням та датою проведення сесії було всього 4 робочих дні, то такі обставини не можуть бути виправданими, так як існують імперативні норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов"язку оприлюднювати проекти рішень.

Щодо доводів відповідача, що сесія скликалась селищною виборчою комісією, то суд зазначає таке.

Загальний порядок скликання та проведення сесій ради, зокрема і першої сесії новообраної ради визначено статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 46 вказаного вище Закону, перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Аналіз цієї норми дає висновок на користь того, що перша сесія може відбуватись не в одному пленарному засіданні.

За правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №811/1228/18, сесія місцевої ради є певним періодом, протягом якого працює місцева рада; пленарні засідання є однією з форм роботи місцевої ради, які проводяться відповідно до встановленої процедури і протягом роботи сесії. Ототожнювати сесію з пленарним засіданням є помилковим.

Отже, законодавець не випадково вказав словосполучення "на пленарних засіданнях" щодо першої сесії, оскільки органом місцевого самоврядування має бути дотримана процедура прийняття своїх рішень, установлених чинним законодавством, зокрема Законом України «Про доступ до публічної інформації» з метою додержання принципів гласності та законності в частині їх оприлюднення як за 10 робочих днів до дати їх розгляду.

До того ж, аналіз статті 46 «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує на те, що голова територіальної виборчої комісії, який відкриває перше пленарне засідання інформує раду виключно про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови.

На користь такого висновку вказує і зміст Регламету ради, чинного на час спірних правовідносин, а саме ст 22 зазначає, що Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.

Щодо інших питань першої сесії ради, порядку її проведення, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 ст 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 23 Регламенту Тростянецької селищної ради 7 скликання, чинного на день проведення 1 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання, перша сесія новообраної селищної ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Тростянецького селищного голови.

З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного Тростянецького селищного голови він головує на пленарних засіданнях першої сесії ради нового скликання.

Згідно із ст. 24 Регламенту:

1. До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такi питання:

- інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Ради та Тростянецького селищного голови;

- про обрання секретаря Ради;

2. Рада до утворення постійних депутатських комісій проводить засідання з таким порядком денним:

- обрання лічильної комісії;

- обрання секретаріату сесії;

- інформація підготовчої депутатської групи, відповіді на запитання;

- обговорення і визначення переліку, кількісного складу і функцій постійних комісій Ради;

- утворення постійних комісій Ради та затвердження їх складу;

- обрання голів постійних комісій Ради.

Згадана вище частина порядку денного першої сесії Ради нового скликання не потребує обговорення. Підготовча депутатська група може включати до порядку денного сесії інші питання, які потребують обговорення і затвердження.

Суд відхиляє аргументи відповідача, що спірні рішення, були прийняті правомочною більшістю депутатів ради, оскільки вони не можуть бути правомірними унаслідок наявності процедурних порушень їх прийняття.

Позивач стверджує, що підготовча депутатська група, в тому числі і від депутатських груп та фракцій не створювалася, до порядку денного будь-яких питань не включала, оскільки весь перелік питань порядку денного та проекти рішень до нього депутати отримали під час реєстрації перед 1 сесією 8 скликання. Отже, питання щодо формування постійних комісій, їх обговорення новообраними депутатами не відбувалось.

Поданий відзив відповідача зазначених обставин не спростовує, докази протилежного суду не надано.

Відповідно до протоколу 1-ої сесії перше пленарне засідання відкрила голова ТВК, яка повідомила про підсумки виборів депутатів Ради та Тростянецького селищного голови. Після складеної головою присяги, відбулось вручення посвідчень. В подальшому голова селищної ТВК для подальшого ведення сесії передала слово голові ради. Селищний голова проінформувала про проект порядку денного, який складається з тринадцяти питань. Відомості щодо створення підготовчої депутатської групи, в тому числі і від депутатських груп та фракцій з питань обговорення і визначення переліку, кількісного та персонального складу постійних комісій Ради і їх функцій відсутні, що підтверджує доводи позивача про порушення процедури прийняття рішення, передбаченого Регламентом, а саме абз 3, 4, 5 п. 2 ст. 24.

Суд також не може залишити поза увагою посилання позивача, що без його згоди, без урахування освіти та здібностей, його було включено до складу постійної комісії з питань освіти, культури, спорту, духовного розвитку, молодіжної політики, що порушує його право як депутата, та вважає їх обгрунтованими, оскільки постійні комісії є органами ради, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень депутатами щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.

Згідно із ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

Відповідно до п. 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Відповідно до ст. 18 Регламенту, діючого на час спірних правовідносин, кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.

Відтак, утворення постійних комісій ради, які є її органами в силу Закону, має бути здійснено з дотриманням чітко визначеної процедури.

Виходячи із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених у статті 2 КАС України, суд вважає, що спірні рішення не можуть бути правомірними, з огляду на те, що прийняті не у спосіб, що визначений законами України, а відтак, підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності свої рішень, натомість визнав, що при їх прийняті не дотримався вимог ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вирішуючи спір, суд зазначає, що питання щодо доцільності залучення третіх осіб не виникало. Ні позивачем, ні відповідачем не наведено необхідності їх залучення до участі у справі, а суд не вбачає таких підстав, оскільки рішення прийняті радою, інтереси якої у відносинах з державними органами незалежно від форм власності відповідно до законодавства здійснює селищний голова (п. 14 ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), який в межах спірних правовідносин надавав відзив на позовну заяву.

З огляду на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак позов підлягає задоволенню в заявленому обсязі.

Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведеного вище, сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 9 «Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради 8 скликання»; №10 «Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради 8 скликання».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1681,60грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ - 04326224, вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (15.02.2021)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна