Ухвала суду № 94931546, 16.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.02.21 Справа № 917/433/20

м. Полтава

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Папір" (колишня назва -Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"), вул. Соборності, 66, кім. 608, м. Полтава, 36014;

2. Компанії "Roxcel Trading G.m.b.H.", 1090, Австрія, м. Відень, Турнгассе 10 (1090, Vienna. Austria. Thurngasse 10)

про визнання недійсним пункту контракту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" та Компанії "Roxcel Trading G.m.b.H." про визнання недійсним п. 9.1 контракту № 05/06 від 05.06.2018, укладеного між відповідачами.

В судовому засіданні 22.12.2020 судом було встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, з врахуванням специфіки правового статусу відповідача-2, як нерезидента України, а саме не направлено відповідачу-2 копію позовної заяви з додатками на німецькій мові.

На адресу суду надійшли заперечення позивача на ухвалу від 22.12.2020 (вх. № 561). У вказаних запереченнях позивач вказує, що суд оцінив клопотання відповідача-2 не оцінивши той факт, що воно було подано неналежним представником. Також позивач вказує на те, що клопотання відповідача-2 були складені українською мовою та направлені з м. Харкова. Крім цього, позивач зазначає, що норми ГПК не передбачають необхідності перекладу позовної заяви на іншу мову.

На вказані заперечення позивача суд зазначає наступне.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників процесу перед законом і судом (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 (остаточне 03.01.2018) принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів.

Статтею 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Враховуючи здійснення господарського судочинства, зокрема, на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін, іноземній юридичній особі має бути забезпечена можливість бути обізнаною у встановленому законом порядку щодо пред`явленого до неї позову та мати можливість захищати свої інтереси шляхом подання відзиву, направлення уповноваженого представника у судове засідання тощо.

Австрія не є учасником Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, проте є учасником Конвенції з питань цивільного процесу від 01.03.1954 (далі - Конвенція), до якої 28.05.1967 приєдналася Україна (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 1 Конвенції вручення документів з цивільних чи торгових справ особам, які знаходяться за кордоном, здійснюється в Договірних державах на прохання консула запитуючої держави, яке направляється компетентним органам, які будуть вказані запитуючою державою. Прохання з зазначенням компетентного органу, від якого надходить документ, що передається, імен сторін, адреси отримувача, характера документу, про який йде мова, повинно бути викладене на мові запитуваного компетентного органу.

Згідно п. 1 абз. 1 ст. 6 Конвенції положення попередніх статей не виключають можливості пересилати документи поштою безпосередньо зацікавленим особам, які знаходяться за кордоном.

З огляду на викладене відповідач може бути повідомлений про розгляд справи шляхом надсилання безпосередньо поштою ухвали суду на адресу Компанії.

Водночас, документи, які підлягають врученню Компанії згідно з вимогами Конвенції підлягають направленню Компанії мовою запитуваної сторони, в даному випадку німецькою мовою (аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.08.2018 зі справи № 910/20412/15). При цьому обов`язок з перекладу документів у такому випадку покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі.

Отже, оскільки відповідач є нерезидентом України, то для належного повідомлення про розгляд справи відповідачу - нерезиденту необхідно вручати документи та матеріали по справі в перекладі німецькою мовою, з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача, що забезпечить відповідачу можливість бути обізнаним з пред`явленим до нього позовом на території України та вимогами такого позову.

При цьому, судом не береться до уваги заперечення позивача стосовно того, що клопотання відповідача складено українською мовою. Адже саме по собі таке клопотання не є доказом того, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіють українською мовою, якою складена позовна заява у справі, в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та у повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів.

Також суд не приймає до уваги заперечення позивача стовно того, що клопотання від імені відповідача-2 підписано особою, докази повноважень якої відсутні в матеріалах справи. При цьому суд зазначає, що навіть за відсутності клопотання відповідача-2 про направлення йому перекладу позовної заяви з додатками, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства, повинен надати суду такий переклад для направлення відповідачу-2.

Враховуючи викладене, суд зазначає про необґрунтованість заперечень позивача.

Разом з тим, з врахуванням того, що Конвенцією передбачено направлення документів у цивільних та торгових справах безпосередньо компетентним органом, тобто судом, а не стороною по справі, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подання перекладу позовної заяви з додатками на адресу суду для подальшого їх направлення разом з ухвалою суду.

При постановлені ухвали судом врахована правова позиція викладена Верховним Судом в постанові № 910/16503/18 від 29.07.19.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 11 ст. 176, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Надати позивачу строк протягом 5 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви у наступний спосіб:

- надати суду три екземпляри нотаріально засвідченого перекладу позовної заяви та доданих до неї матеріалів на німецьку мову (крім копії контракту № 05/06 від 05.06.2018 та копії витягу з реєстру суб`єктів господарської діяльності станом на 13.12.2018 щодо Компанії "Roxcel Trading G.m.b.H.").

2. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; інакше - позовна заява залишається без розгляду.

3. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя О.С. Семчук