Рішення № 94927531, 12.02.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4468/17

Провадження № 2/191/1306/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Кухар Д.О. за участю секретаря – Яніної О.В. в порядку спрощеного позовного провадження згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яку в подальшому уточнив ( а.с. 96 -99).

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25.01.2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору джав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/ з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Таким чином, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.04.2019 року має заборгованість у розмірі 46 465,80 грн., яка складається з : 808,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 14281,00 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 30418,55 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 957,65 грн. – заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Враховуючи те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ КБ «ПриватБанк», позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 46 465,80 грн., та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак до його початку, представник відповідача надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, та заперечення на позовну заяву, відповідно до якого, позовні вимоги визнає частково - в розмірі тіла кредиту у сумі 808 гривень 60 копійок, оскільки заяву про умови надання послуг банком клієнту позивач не підписував та не був з ними ознайомлений, а тому нарахована сума відсотків, пені та штрафів стягненню не підлягає, просить в цій частині вимог відмовити.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2013 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до «Умов та Привал надання банківських послуг у ПриватБанку, що складає між ним та банком Договір без номеру, без визначення кредитного ліміту.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

На боргові зобов`язання за кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік ( п.2.1.1.12.6 Умов та Правил).

Пунктом 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Відповідно до п.2.1.1.12.10 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) 25.01.2013 року ОСОБА_1 було змінено кредитний ліміт : встановлення кредитного ліміту в розмірі 300 грн.; 21.05.2014 року – зниження кредитного ліміту 0.00.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано кредитні картки. Перша картка № НОМЕР_1 відкрита 25.01.2013 року з терміном дії 07/16, а остання - № НОМЕР_2 відкрита 19.03.2018 року з терміном дії до 08/21.

З виписки з основної карти НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 01.01.2001 року по 15.10.2018 року з даної картки були здійснені операції, як зняття готівки, поповнення картки, так і автоматичне погашення простроченої заборгованості.

ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, згідно Розрахунку заборгованості, наданому позивачем, станом на 17.04.2019 року має заборгованість у розмірі 46 465,80 грн., яка складається з : 808,60 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 14281,00 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 30418,55 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 957,65 грн. – заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору без номеру від 25.01.2013 року, укладеного між ним та АТ КБ «ПриватБанк», розмір заборгованості підтверджений документально, але позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другої статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 25.01.2013 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені,штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість за пенею, комісією та штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.01.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт « Універсальна » «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16 цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені за прострочене зобов`язання, штрафів, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт « Універсальна » «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ , які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.01.2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків, неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 нарахованих відсотків за користування кредитом, пені за прострочене зобов`язання, штрафів відсутні.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою – споживачем банківських послуг ( частина перша статті 11 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 року зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) використання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові №342/180/17-ц від 03.07.2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника ОСОБА_1 суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 808 грн. 60 коп., у зв`язку з цим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання судових витрат вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, та ст. ст. ст. ст.256, 257, 261, 267, 526, 527, 530, 611, 612,623,1054ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 81,141,142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість за договором без номеру від 25.01.2013 року станом на 17.04.2019 року в розмірі 808 грн. 60 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 гривень 00 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар