Ухвала суду № 94926545, 17.02.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 705/6658/16-к

Провадження 1-кп/711/124/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії суддів:

головуючого судді - Михальченко Ю.В.

судді - Демчик Р.В.

судді - Скляренко В.М.

за участю:

секретаря судового засідання – Кикоть А.О.,

прокурора - Бурлаки О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України;

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Левицького О.В.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Придніпровського районного суду міста Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.

В ході судового розгляду справи прокурор заявив клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 ще на два місяці, яке мотивував тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України наразі продовжують існувати. Крім того, просив врахувати те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, що дає змогу спрогнозувати негативну поведінку з його боку та він може переховуватись від суду маючи підстави побоюватись призначення покарання, передбачене ч.2 ст.115 КК України, може незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник - адвокат Левицький О.В. заперечив проти задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що стороною обвинувачення не доведені ризики передбачені ст.177 КПК України. При вирішенні клопотання, щодо продовження строку запобіжного заходу просив суд звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 достатньо тривалий час перебуває під вартою, а тому просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Проти продовження строку запобіжного заходу відносно нього у вигляді тримання під вартою заперечив. Просив суд змінити запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, суд звертає увагу на те, що при вирішенні даного клопотання Суд не досліджує письмові докази, а встановлює лише наявність ризиків передбачених ст.177 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за кваліфікацією п.13 ч.2 ст. 115 КК України.

До ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався в тому числі й Черкаським апеляційним судом.

Суд станом на час постановлення цієї ухвали встановлює існування ризику переховування обвинуваченого від суду враховуючи той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України»); обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності, мав не зняту та не погашену в законному порядку судимість, а тому відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сельчук проти Туреччини (Selcuk vs. Turkey, &34), Мацнетеер проти Австрії (Matznetter v. Austria, &9) існує ризик спроби вчиняти інші подібні правопорушення; також колегія суддів наголошує на відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_1 ; врахована і підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому злочину.

Таким чином, суд встановив існування допустимих підстав для утримання обвинуваченого під вартою за наявних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з часом не зменшились.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , щодо зміни запобіжного заходу, та встановлює підстави для задоволення клопотання прокурора та продовжує запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,181,183, 331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 квітня 2021 року, включно.

Копію ухвали направити прокурору та начальнику слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м.Черкаси.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси 17.02.2021року о 10 год. 00 хв.

Головуючий: Ю.В.Михальченко

Суддя: Р.В. Демчик

Суддя: В.М. Скляренко