Рішення № 94926290, 15.02.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3361/20

Провадження № 2/539/235/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

з участю секретаря – Шрейтер С.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа Перша Лубенська держана нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа Перша Лубенська держана нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.

У позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці 0,3200 га.

При зверненні нею, як спадкоємцем першої черги до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її батька, у видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння було відмовлено по причині відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з відповідними господарчими побудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: житлового будинку «А-1» (загальна площа 79,7 кв.м., житлова площа 40,7 кв.м.); літня кухня-сарай з прибудовами «Б», «б», «б1»; гараж «б2»; навіс «б3»; сарай з прибудовою «В.в»; літня кухня-сарай «Г»; погріб під «Г» «-»; навіс «г»; саж «Д»; гараж «Е»; вбиральня «Ж»; погріб «З»; погріб «И»; колодязь №1; ворота №2; огорожа №3,5; яма вигрібна №4, що залишились після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання представник позивача – адвокат Волик Р.І. не з`явився, направив до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляду справи без його участі, щодо задоволення позову не заперечує.

Третя особа державний нотаріус Першої Лубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою, в якій прохає розглянути справу без її участі, щодо позовних вимог покладається на рішення суду.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, докази, надавши їм належну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи…Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень…Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи…Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях… Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Оріхівка Лубенського району помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, актовий запис №195 (а.с.9), який був батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 30.01.2020 року, виданій державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Першої Лубенської державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, на спадкове домоволодіння, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , що розташоване в АДРЕСА_1 позивачеві відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу (а.с.18).

Крім цього, з вказаної постанови вбачається, що у Першій Лубенській державній нотаріальній конторі 03.10.2019 року на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрито спадкову справу №126/2019 року на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від доньки спадкодавця ОСОБА_1 , також в справі маються заяви від дружини спадкодавця ОСОБА_3 та доньки спадкодавця ОСОБА_4 про відмову у прийнятті спадщини, інших заяв немає, свідоцтва не видавались.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

П. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Ч.ч. 3,4 ст. 3 зазначеного Закону, передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Зазначене викладене у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 р. за № 12/5-126, в якому надано роз`яснення по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до набрання чинності Постанови КМУ від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», якою вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка від 22.01.2020 року за №32 ФОП ОСОБА_5 , яка є експертом з інвентаризації нерухомого майна, згідно якої домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстроване і складається з: житлового будинку «А-1» (загальна площа 79,7 кв.м., житлова площа 40,7 кв.м.); літня кухня-сарай з прибудовами «Б», «б», «б1»; гараж «б2»; навіс «б3»; сарай з прибудовою «В.в»; літня кухня-сарай «Г»; погріб під «Г» «-»; навіс «г»; саж «Д»; гараж «Е»; вбиральня «Ж»; погріб «З»; погріб «И»; колодязь №1; ворота №2; огорожа №3,5; яма вигрібна №4 (а.с.15).

Згідно довідки Засульської сільської ради №6-970 від 25.09.2019 року та довідки №6-961 від 23.09.2019 року від 23.09.2019 року (а.с.12-13), власником домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , на неприватизованій земельній ділянці, площею 0,32 га, був ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що позивач позбавлена можливості визнати право власності на домоволодіння, що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на законі, а отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оплату судових витрат взяла на себе позивач і не прохає стягувати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4,89,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (юридична адреса: с.Засулля, вул.Молодіжна,78 Лубенського району Полтавської області, Код ЄДРПОУ: 13955798 КОАТУУ: 5322886601), третя особа Перша Лубенська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02900073, юридична адреса: 37500, Полтавська область, м.Лубни, пл.Вокзальна,7) про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з відповідними господарчими побудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: житлового будинку «А-1» (загальна площа 79,7 кв.м., житлова площа 40,7 кв.м.); літня кухня-сарай з прибудовами «Б», «б», «б1»; гараж «б2»; навіс «б3»; сарай з прибудовою «В.в»; літня кухня-сарай «Г»; погріб під «Г» «-»; навіс «г»; саж «Д»; гараж «Е»; вбиральня «Ж»; погріб «З»; погріб «И»; колодязь №1; ворота №2; огорожа №3,5; яма вигрібна №4, що залишились після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуВ.М.Даценко