Вирок № 94925520, 17.02.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/523/21

Провадження № 1-кп/591/375/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Сорока М.Р.,

з участю секретаря Нанка Ю.О.,

прокурора Мартиненко Я.М.,

захисника Ткачової С.А.

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12020205440000669 від 23.12.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, громадянин України, українець, неодружений, РНОКПП НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, освіта професійно-технічна, раніше судимий:

- 06.12.2010 року Зарічним районним судом м. Суми за ст.186 ч.2 КК України 2001 р. до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України 2001 р. від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 14.11.2012 року Буринським районним судом Сумської області за ст.309 ч. 2 КК України 2001 р. до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частину приєднано по вироку Зарічного районного суду м. Суми від 06.12.2010 р. у вигляді 1 рік 6 місяців позбавлення волі і кінцевий - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

- 12.02.2013 року засуджений Ковпаківським районним судом м. Суми за ст.308 ч.2 КК України 2001 р. до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 71 ч. 4 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим по даному вироку та вироку Буринського районного суду Сумської області від 14.11.2012 остаточно призначено 5 років позбавлення волі (звільнений 28.04.2017),

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 у період часу з 16 год. 02 хв. по 16 год. 37 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: м. Суми вул. Г. Крут, 1/3, в торговому залі побачив товар, належний ТОВ «Епіцентр-К», в цей момент у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, у вказаний період часу взяв мішок для пилососа «ELECTROLUX ET» тип S-BАG в кількості 1 шт., вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-21/616-ТВ складає 298 грн. 98 коп. з ПДВ, та помістив до шапки, яку тримав в правій руці, потім попрямував далі по торгівельному залу. В подальшому, ОСОБА_2 , впевнившись, що його дії є таємними та за ним ніхто не спостерігає сховав вказаний товар під куртку, в яку був одягнений.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 заподіяв ТОВ «Епіцентр К» збитків на загальну суму 298 грн 98 коп. з ПДВ.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що дійсно у вказані в обвинувальному акті дату та час він знаходився в приміщенні ТОВ «Епіцентр К» за зазначеною адресою, викрав вказаний мішок для пилососа, помістив до шапки, яку тримав в правій руці, залишив приміщення торгівельного залу, оминувши касову зону, не сплативши за товар. Вказав, що коли працівники гіпермаркету його наздогнали, він одразу визнав протиправність свого діяння, віддав їм викрадений товар, пропонував сплатити штраф, однак останні не погодились. Свою вину він визнає повністю, у вчиненому розкаюється, йому дуже соромно та жалкує про вчинене, вважає свій вчинок неправильним та більше такого вчиняти не буде. Просив застосувати до нього положення ст.69 КК України, не позбавляти волі, взмозі сплатити штраф.

Оскільки пояснення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України за клопотанням прокурора визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши наслідки такого порядку розгляду та впевнившись у добровільності позицій і правильному розумінні фактичних обставин усіма учасниками процесу.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними протиправними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна, що належить ТОВ «Епіцентр К», на загальну суму 298 грн 98 коп., кваліфікуючою ознакою якого є - вчинення злочину повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір попередженої шкоди, особу винного, його поведінку одразу після вчинення злочину та в подальшому, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

До пом`якшуючих обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усунення майнової шкоди та відсутність матеріальних вимог до обвинуваченого з боку потерпілого.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Характеризуючи особу обвинуваченого слід зазначити, що ОСОБА_2 на обліку в псих- диспансері не перебуває, знаходиться під динамічним спостереженням у лікаря-нарколога, за місцем мешкання характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності протягом останнього року не притягався, негативно оцінює вчинене діяння, засуджує свою поведінку.

Враховуючи, що судом встановлено кілька обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 - щире каяття, повне визнання вини обвинуваченим, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усунення матеріальної шкоди, позицію представника потерпілого, що в свою чергу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також з урахуванням характеризуючих особу винного даних, суд приходить до висновку про можливість застосування положення ст.69 КК України при призначенні покарання.

Із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2 , характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 185 КК України, а саме штрафу, попередньо з`ясувавши в обвинуваченого його майновий стан, а також те, що таке покарання не буде для нього непомірним.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_2 такий вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Потерпілим ТОВ «Епіцентр К» цивільний позов не заявлявся.

Крім того, відповідно до ст. 100 КПК України необхідно вирішити долю речових доказів у справі.

Згідно ст.ст. 118, 124 КПК України з ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 490,35 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Речові докази:

- мішок для пилососа «ELECTROLUX ET» тип S-BАG в кількості 1 шт, вартістю - 249 грн. 15 коп. без ПДВ, після набрання вироком законної залишити в розпорядженні потерпілого ТОВ «Епіцентр К»;

- диск DVD-R «Verbatim» білого кольору з написом «Verbatim» на якому міститься відео з внутрішніх камер відеоспостереження гіпермаркету «Епіцентр К», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Г.Крут,1/3, за 22.12.2020, після набрання вироком законної сили залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 35 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.

Суддя М.Р.Сорока