Рішення № 94925291, 05.02.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4046/19

Провадження № 2/211/221/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

за участі представника позивача Романовського Д.С.,

представника відповідача Ратушної Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просили стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 28.12.2012 року в розмірі 94720,21 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. 02.12.2020 року позивачем зменшено розмір позовних вимог, а саме просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 28.12.2012 року в розмірі 89378,14 грн..

Ухвалою суду від 21.02.2020 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2020 року по цивільній справі № 211/4046/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2020 року по цивільній справі № 211/4046/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін .

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні зменшених позовних вимог та пояснив згідно змісту позовних вимог, а також що відповідач отримала кредитні кошти , на карту в 2012 році з встановленим лімітом та активно користувалася кредитними коштами. Карту отримала також у 2015 році , в анкеті заяві не зазначено строк дії договору, нарахування процентів та пені. У 2012 році відповідач ознайомилася з Умовами та правилами надання банком послуг та зміни кредитного ліміту. Надано відповідь на відзив та заперечення на пояснення з яких вбачається, що 28.12.2012 року відповідач звернулася до банку з метою отримання коштів, за укладеним кредитним договором б/н від 28.12.2012 року, вона отримала банківську кредитну карту з встановленим лімітом 18500,00 грн. про, що відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Договір оформлено анкетою - заявою від 28.12.2012 року, процентна ставка 3,6 % ( 42,2 % на рік), до заяви долучені умови та тарифи. активне використання карти починається з 20.11.2015 року , про що свідчить виписка з руху коштів на карті. Заборгованість відповідача нарахована відповідно закону, а тому позов підлягає задоволенню. Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; виписка по рахунку; фото клієнта з карткою. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача -- баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 13.05.2019 року ма заборгованість - 94720,21 грн., з яких: 43135,13 гри. - заборгованість за тілом кредита; 23098,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 22964,89 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 534,66 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина). 4486.68 грн. - штраф (процентна складова). Відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 49 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

23.10.2020 року згідно рішення Банку було відмінено штрафи за минулі періоди. Враховуючи вищевикладене, Позивач зменшив розмір позовних вимог, внаслідок чого заборгованість за Договором №Б/Н від 28.12.2012 р. складає 89378,14 грн. ( 66233,98грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 66233,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 23144,16 грн. - раборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625.), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову, надала пояснення відповідно змісту відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по справі, вказала , що відповідач не отримувала кредиту у банку позивача, договорів не підписувала. Згідно відзиву вказано, що у справах з подібними обставинами ВС дійшов висновку про неукладеність кредитних договорів у випадках, коли наявна лише Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил, згідно з якою відповідач оформив не кредитну картку, а наприклад, заробітну або пенсійну картку та відсутня детальна письмова домовленість сторін про умови кредитування. Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Анкета-заява від 28.12 2012 року не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору в розмірі та на умовах, зазначених у позовній заяві. Твердження банку про те, що між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання не відповідає дійсності. До правовідносин Відповідачки з банком правила ч. 1 ст. 634 України щодо договору приєднання застосувати неможливо, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи, що розміщені офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювал самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спір правовідносин (28.12.2012 року) до моменту звернення до суду із позовом (10.06.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови Правила, Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачці Умови та Правила банківських послуг, Tapифів відсутність в Анкеті-Заяві домовленості сторін про строк дії договору отримання кредиту, умов кредитування, права банку встановлюваті змінювати кредитний ліміт та відсоткову ставку в односторонньому порядку надані банком Умови та Правила, Тарифи не можуть розцінюватися стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з Відповідачкою договору про надання банківських послуг, оскільки достовірно підтверджують вказаних обставин. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Договори банківського рахунка та про видачу спеціального платіжного засобу (кредитної картки) між банком та ОСОБА_1 також не укладалися. Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно з п. 1.18.-1.19. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003, в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин (28.12.2012), у разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. Текст заяви про відкриття поточного рахунку може бути зазначений в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом - фізичною особою за довільною формою, але із збереженням реквізитів, передбачених у відповідних додатках до цієї Інструкції («дата відкриття рахунку», «№ рахунку»). Отже, відкриття ОСОБА_1 поточного рахунку має підтверджуватися заявою із зазначеною у ній датою його відкриття та номером рахунку.

На момент виникнення спірних правовідносин (28.12.2012 року) діяло Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 N 223. Отже, видача ОСОБА_1 платіжної картки (спеціального платіжного засобу) мала супроводжуватися укладенням окремого договору із зазначенням у ньому її реквізитів (типу, номера, строку дії; реквізитів, які дозволяють ідентифікувати держателя картки - імені тощо), що дозволило б пов`язати її з держателем ( ОСОБА_1 ), з Договором банківського рахунку, укладеним з ОСОБА_1 , а також з рахунком, відкритим для ОСОБА_2 відповідно до такого Договору. Жодним документом, який би відповідав вимогам діючого на грудень 2012 року законодавства, не підтверджується факт відкриття ОСОБА_2 поточного рахунку та видачі кредитної картки (спеціального платіжного засобу): ні Анкета-Заява, ні інші документи, надані банком, не містять посилання на відкриття ОСОБА_2 рахунку із зазначенням його номеру та дати відкриття як ідентифікуючих ознак, а також кредитної картки із зазначенням її номеру та строку дії як ідентифікуючих ознак, а також реквізитів, які дозволяють ідентифікувати держателя картки. Надані суду банком докази не відповідають вимогам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності для висновку про наявність заборгованості ОСОБА_2 перед банком. Це стосується Умов та правил надання банківських послуг, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Розрахунку заборгованості. Щодо Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Як було зазначено вище, вони є роздруківкою із сайту позивача, яка належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни до умов та правил кредитування. Крім того, вони не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомленні з ними (саме з тими Умовами та Правилами, які надані банком до суду) Незрозуміло також, коли вони були прийняті (в наданій редакції) та протягол якого часу діяли. З огляду на мінливий характер Умов та Правил, їх не можи; вважати складовою будь-якого договору, нібито укладеним з ОСОБА_1 , і вважати доведеним, що правила, визначені наданими банком Умовамр та Правилами, застосовуються до відносин ОСОБА_2 з банком і цілому і зокрема: в частині зобов`язання погашати заборгованість за кредитом відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії (п. 2.1.1.5.5. Умов та правил), в частині строку дії договору протягом 12 місяців з моменту підписання та автоматичної пролонгації на аналогічний строк (п. 1.1.7.12. Умов та правил, на який посилається банк у своєму позові); щодо права зміни «кредитного ліміту» за рішенням банку в односторонньому порядку (п. 2.1.1.2.3.-2.1.1.2.4. Умов та правил); щодо обов`язку ОСОБА_2 зі сплати штрафу в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відкритим у валюті иБО) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п. 2.1.1.7.6. Умов та правил) (п. 2.1.1.7.6. Умов та правил); в частині обов`язку ОСОБА_1 зі сплати пені (п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил). Усі вищезазначені умови не зазначені у підписаній ОСОБА_1 Анкеті- Заяві від 28.12.2012 року. Заява не містить відомостей про те, що вона не лише ознайомилася зі змістом, а й отримала ці умови та правила, з якими вона погодилася, про що має бути її підпис в цьому документі. За відсутності у сторони цих стандартних умов та правил банку, які є невід`ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України», копія постанови додається. Отже, Анкета-заява від 28.12.2012року (в копії) - це єдиний документ у матеріалах справи, у якому міститься підпис Відповідачки. У Анкеті-заяві від 28.12.2012року відсутня будь-яка інформація про отримання Відповідачкою будь-якої кредитної картки, номер карткового рахунку, дату відкриття рахунку, обрані умови кредитування, розмір кредитного ліміту, строк кредитування, вид та строк дії кредитної картки, розмір відсоткової ставки, розмір щомісячного платежу, розмір штрафних санкцій. У Постанові Верховного суду від 14.02.2018р, справа №364/737/17, провадження № 61-2022св18, де Відповідачем є ПАТ «ПриватБанк» зроблений наступний правовий висновок: «Як вбачається з анкети- заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача. Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами. з матеріалів справи неможливо встановити, які саме умови та правила, Тарифи діяли на момент підписання заяви - анкети 28.12.2012 року, з якими саме умовами кредитування (сума кредиту, відсоткова ставка, строк кредитування, розмір неустойки), Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку 28.12.2012 року ознайомилася відповідачка. З матеріалів справи слідує, що 28 грудня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. Анкета-заява не містить жодних відомостей щодо обраного пакету послуг. Графи «карта універсальна, «пенсійна карта», «карта GOLD», «зарплатний пакет», «ідентифікація з паспортом», послуга накопления «скарбничка» не містять жодних поміток. Графа «бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» пуста. Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору у розмірі 18500 грн, а також на умовах, обумовлених у позові. Тому твердження Позивача про те. що Відповідач 28.12.2012року підписала Кредитний Договір із кредитним лімітом 18 500,00 грн. не відповідає дійсності та є неправдимим твердженням. Також не заслуговує уваги і твердження Позивача, що Відповідач ознайомлена з умовами кредитування, тарифами та правилами надання кредитних послуг. Адже Відповідачем не поставлена позначка, підтверджуюча, що вона отримала та ознайомилася з їх змістом під підпис. Позивач не надав підписаних відповідачем Тарифів, Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Згідно з тексту позовної заяви кредитні відносини виникли 28.12.2012року на підставі заяви-анкети Відповідача від 28.12.2012року, згідно якої отримала кредит у розмірі 18 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитний захунок. Натомість так званий «розрахунок заборгованості» починається не з 28.12.2012року, а з 20.11.2015року, згідно з яким заборгованість за тілом становить 1023, 46 грн. А станом на 30.06.20Іброку заборгованість за тілом кредиту становить 0, 00 грн. Згідно з так званою «випискою» (додається до відповіді на відзив) за період з 01.01.1999року по 07.06.2020року, яка починається з 14.12.2015року, кредитний ліміт на початок періоду 0, 00 грн. Так звана «виписка» здійснена по картці НОМЕР_2 . Натомість з так званої довідки Позивача без дати та підпису, доданої до відповіді на відзив, 14.12.2015року встановлений кредитний ліміт 2000,00 грн. Згідно «довідки» Позивача без дати та підпису, доданої до відповіді на відзив, Позивачем надані Відповідачу дві кредитні картки: НОМЕР_1 з датою відкриття 06.09.2015року та НОМЕР_2 з датою відкриття 14.12.2015року. У відповіді на відзив Позивач зазначає: «Що Відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 06.09.2015року, при цьому як доказ посилається п.п. 1.1.1.90,2.1.1.11 Умов, без надання доказів їх підписання Відповідачем. Розрахунок заборгованості починається з 20.11.2015року, що підтверджується випискою по рахунку (додається)». Натомість, як зазначалося вище, «виписка» за період з 01.01.1999року по 07.06.2020року, починається з 14.12.2015року, кредитний ліміт на початок періоду 0, 00 грн. і вона не стосується картки № НОМЕР_1 , а в ній зазначений номер картки НОМЕР_2 , яка згідно ж самої «довідки» Позивача видана 14.12.2015 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було підписано анкету-заяву від 28.12 2012 року, яка не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору в розмірі та на умовах, зазначених у позовній заяві.

До правовідносин Відповідачки з банком правила ч. 1 ст. 634 України щодо договору приєднання застосувати неможливо, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи, що розміщені офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювал самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спір правовідносин (28.12.2012 року) до моменту звернення до суду із позовом (10.06.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови Правила, Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачці Умови та Правила банківських послуг, Tapифів відсутність в Анкеті-Заяві домовленості сторін про строк дії договору отримання кредиту, умов кредитування, права банку встановлюваті змінювати кредитний ліміт та відсоткову ставку в односторонньому порядку надані банком Умови та Правила, Тарифи не можуть розцінюватися стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з Відповідачкою договору про надання банківських послуг, оскільки достовірно підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Договори банківського рахунка та про видачу спеціального платіжного засобу (кредитної картки) між банком та ОСОБА_1 також не укладалися.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно з п. 1.18.-1.19. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003, в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин (28.12.2012), у разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. Текст заяви про відкриття поточного рахунку може бути зазначений в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом - фізичною особою за довільною формою, але із збереженням реквізитів, передбачених у відповідних додатках до цієї Інструкції («дата відкриття рахунку», «№ рахунку»). Отже, відкриття ОСОБА_1 поточного рахунку має підтверджуватися заявою із зазначеною у ній датою його відкриття та номером рахунку.

Видача ОСОБА_1 платіжної картки (спеціального платіжного засобу) мала супроводжуватися укладенням окремого договору із зазначенням у ньому її реквізитів (типу, номера, строку дії; реквізитів, які дозволяють ідентифікувати держателя картки - імені тощо), що дозволило б пов`язати її з держателем ( ОСОБА_1 ), з Договором банківського рахунку, укладеним з ОСОБА_1 , а також з рахунком, відкритим для ОСОБА_2 відповідно до такого Договору. Жодним документом, який би відповідав вимогам діючого на грудень 2012 року законодавства, не підтверджується факт відкриття ОСОБА_2 поточного рахунку та видачі кредитної картки (спеціального платіжного засобу): ні Анкета-Заява, ні інші документи, надані банком, не містять посилання на відкриття ОСОБА_2 рахунку із зазначенням його номеру та дати відкриття як ідентифікуючих ознак, а також кредитної картки із зазначенням її номеру та строку дії як ідентифікуючих ознак, а також реквізитів, які дозволяють ідентифікувати держателя картки.

Це стосується Умов та правил надання банківських послуг, Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Розрахунку заборгованості. Щодо Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Як було зазначено вище, вони є роздруківкою із сайту позивача, яка належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни до умов та правил кредитування. Крім того, вони не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомленні з ними (саме з тими Умовами та Правилами, які надані банком до суду) Незрозуміло також, коли вони були прийняті (в наданій редакції) та протягол якого часу діяли. З огляду на мінливий характер Умов та Правил, їх не можи; вважати складовою будь-якого договору, нібито укладеним з ОСОБА_1 , і вважати доведеним, що правила, визначені наданими банком Умовамр та Правилами, застосовуються до відносин ОСОБА_2 з банком і цілому і зокрема: в частині зобов`язання погашати заборгованість за кредитом відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії (п. 2.1.1.5.5. Умов та правил), в частині строку дії договору протягом 12 місяців з моменту підписання та автоматичної пролонгації на аналогічний строк (п. 1.1.7.12. Умов та правил, на який посилається банк у своєму позові); щодо права зміни «кредитного ліміту» за рішенням банку в односторонньому порядку (п. 2.1.1.2.3.-2.1.1.2.4. Умов та правил); щодо обов`язку ОСОБА_2 зі сплати штрафу в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відкритим у валюті ) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п. 2.1.1.7.6. Умов та правил) (п. 2.1.1.7.6. Умов та правил); в частині обов`язку ОСОБА_1 зі сплати пені (п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил). Усі вищезазначені умови не зазначені у підписаній ОСОБА_1 Анкеті- Заяві від 28.12.2012 року. Заява не містить відомостей про те, що вона не лише ознайомилася зі змістом, а й отримала ці умови та правила, з якими вона погодилася, про що має бути її підпис в цьому документі. За відсутності у сторони цих стандартних умов та правил банку, які є невід`ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України».

Отже, Анкета-заява від 28.12.2012року (в копії) - це єдиний документ у матеріалах справи, у якому міститься підпис Відповідачки. У Анкеті-заяві від 28.12.2012року відсутня будь-яка інформація про отримання Відповідачкою будь-якої кредитної картки, номер карткового рахунку, дату відкриття рахунку, обрані умови кредитування, розмір кредитного ліміту, строк кредитування, вид та строк дії кредитної картки, розмір відсоткової ставки, розмір щомісячного платежу, розмір штрафних санкцій.

У Постанові Верховного суду від 14.02.2018р, справа №364/737/17, провадження № 61-2022св18, де Відповідачем є ПАТ «ПриватБанк» зроблений наступний правовий висновок: «Як вбачається з анкети- заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача. Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві. У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами. з матеріалів справи неможливо встановити, які саме умови та правила, Тарифи діяли на момент підписання заяви - анкети 28.12.2012 року, з якими саме умовами кредитування (сума кредиту, відсоткова ставка, строк кредитування, розмір неустойки), Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку 28.12.2012 року ознайомилася відповідачка.

З матеріалів справи слідує, що 28 грудня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. Анкета-заява не містить жодних відомостей щодо обраного пакету послуг. Графи «карта універсальна, «пенсійна карта», «карта GOLD», «зарплатний пакет», «ідентифікація з паспортом», послуга накопления «скарбничка» не містять жодних поміток. Графа «бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» пуста. Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору у розмірі 18500 грн, а також на умовах, обумовлених у позові. Тому твердження Позивача про те. що Відповідач 28.12.2012року підписала Кредитний Договір із кредитним лімітом 18 500,00 грн. не відповідає дійсності та є неправдимим твердженням. Також не заслуговує уваги і твердження Позивача, що Відповідач ознайомлена з умовами кредитування, тарифами та правилами надання кредитних послуг. Адже Відповідачем не поставлена позначка, підтверджуюча, що вона отримала та ознайомилася з їх змістом під підпис. Позивач не надав підписаних відповідачем Тарифів, Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Згідно з тексту позовної заяви кредитні відносини виникли 28.12.2012року на підставі заяви-анкети Відповідача від 28.12.2012року, згідно якої отримала кредит у розмірі 18 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитний захунок. Натомість так званий «розрахунок заборгованості» починається не з 28.12.2012року, а з 20.11.2015року, згідно з яким заборгованість за тілом становить 1023, 46 грн. А станом на 30.06.2016 року заборгованість за тілом кредиту становить 0, 00 грн. Згідно з так званою «випискою» за період з 01.01.1999року по 07.06.2020року, яка починається з 14.12.2015року, кредитний ліміт на початок періоду 0, 00 грн. Так звана «виписка» здійснена по картці НОМЕР_2 . Натомість з так званої довідки Позивача без дати та підпису, доданої до відповіді на відзив, 14.12.2015року встановлений кредитний ліміт 2000,00 грн. Згідно «довідки» Позивача без дати та підпису, доданої до відповіді на відзив, Позивачем надані Відповідачу дві кредитні картки: НОМЕР_1 з датою відкриття 06.09.2015року та НОМЕР_2 з датою відкриття 14.12.2015року. У відповіді на відзив Позивач зазначає: «Що Відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 06.09.2015року, при цьому як доказ посилається п.п. 1.1.1.90,2.1.1.11 Умов, без надання доказів їх підписання Відповідачем. Розрахунок заборгованості починається з 20.11.2015року, що підтверджується випискою по рахунку (додається)». Натомість, як зазначалося вище, «виписка» за період з 01.01.1999року по 07.06.2020року, починається з 14.12.2015року, кредитний ліміт на початок періоду 0, 00 грн. і вона не стосується картки № НОМЕР_1 , а в ній зазначений номер картки НОМЕР_2 , яка згідно ж самої «довідки» Позивача видана 14.12.2015 року.

Отже ,як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, розміру відсоткової ставки, даних про видачу кредитної картки та строку дії такої картки. Анкета-заява містить лише ідентифікуючі відомості про відповідача . Крім цього, до банківських послуг, окрім надання коштів у платне користування, відноситься і цілий перелік інших видів послуг, не пов`язаних із наданням банком у тимчасове, платне користування грошових коштів фізичним особам, як позичальникам. Відповідачем у даній анкеті-заяві не зазначено, який саме вид банківської послуги він бажає отримати, оскільки анкета взагалі не передбачає ані запитань, ані відповідей щодо предмету правовідносин між споживачем та банком.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували те, що між сторонами дійсно був укладений саме кредитний договір від 28 грудня 2012 року, оскільки анкета-заява, що містить підпис відповідача про ознайомлення його із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, не містить зазначений кредитний ліміт, а також у ній відсутня інформація про те, який саме вид картки банком було видано відповідачу відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт йому було встановлено; не містить істотних умов договору (базову відсоткову ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше), вказана анкета-заява містить лише ідентифікуючі відомості про відповідача. Позивачем, як кредитором, суду виписки по рахунку відповідача, як позичальника, не надано, як і не надано будь-якого доказу, що підтверджує факт встановлення кредитного ліміту та видачі відповідачу саме кредитної картки.

Крім того, наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку не містить підпису відповідача, а тому його не можливо вважати належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення відповідача із вказаними Умовами та тарифами, а також доказом погодження сторонами істотних умов кредитного договору в письмовій формі, як це передбачено нормами ст.ст. 207, 1055 ЦК України. Долучений до позову витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», передбачає чотири види Тарифів в залежності від типу кредитної картки: «Універсальна - 30 днів пільгового періоду», «Універсальна - 55 днів пільгового періоду», «Універсальна - Contract», «Універсальна - Gold». Кожен вид кредитної картки передбачає різний пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів.

А до виписки наданої позивачем на підтвердження позовних вимог, про активне користування банківською кредитною карткою відповідачем , суд відноситься критично так як вона не зрозуміло до якої картки та якого рахунку відноситься, та її відношення саме до спірних позовних вимог.

Внаслідок недоведеності факту укладення кредитного договору, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк», що спрямовані на захист права кредитора, задоволенню не підлягають. Не можуть бути задоволеними і вимоги АТ КБ «Приватбанк» щодо повернення суми наданих кредитних коштів, із врахуванням положень ст. 625, 1212 ЦК України, оскільки факт надання кредитних коштів або кредитної картки із встановленим кредитним лімітом, використання встановленого кредитного ліміту відповідачем, не доводиться наданими позивачем доказами.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.02.2021 року.

Суддя: Н. О. Сарат