Ухвала суду № 94925205, 09.02.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9743/15-ц

Провадження 4-с/357/8/21

Категорія

У Х В А Л А

09 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання – Ломако Є.О., ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ) Ткача Авксентія Петровича, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, мотивуючи її тим, що він є боржником на підставі виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі №2/357/61/16 від 02.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» боргу у розмірі 1 219 634, 35 грн.

Постановою від 02.04.2019 року у вказаному виконавчому провадженні накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках згідно переліку, в тому числі, на рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль". Постанова скерована до банківських установ.

10.05.2019 року постановою у вказаному виконавчому провадженні звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно з вказаною постановою вирішено здійснювати відрахування з доходів боржника в розмірі 20%, відрахування здійснюється із суми, що залишається після утримання податків, зборів та іншого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до договору банківського обслуговування, скаржнику відкрито картковий рахунок у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за № НОМЕР_1 . При зверненні скаржника, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" повідомило, що на його рахунки накладено арешт.

Вказаний картковий рахунок, на який зараховується заробітна плата, є єдиним джерелом існування скаржника. На даний момент скаржник позбавлений права отримувати заробітну плату. Окрім того у нього є двоє неповнолітніх дітей.

За таких обставин, він був вимушений звернутися до суду та просив визнати дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткач А.П. щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , які надходили на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» незаконними; скасувати постанову державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткач А.П. про арешт коштів боржника від 02.04. 2019 року, а саме заробітну плату, яка надходила на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім`я ОСОБА_1

15.10.2020 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду (а.с.30).

06.11.2020 року ухвалою суду з власної ініціативи, було залучено у якості заінтересованої особи ТОВ «Кредитні ініціативи» та зобов`язано ТОВ «Кредитні ініціативи» негайно надати суду письмові пояснення по суті скарги які невідкладно направити на адресу суду та на адреси заінтересованих осіб у справі (а.с.35-36).

09.02.2021 року в судове засідання скаржник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд скарги без участі скаржника. Вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити (а.с.32).

09.02.2021 року в судове засідання державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткач А.П. не з`явився, про дату розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило.

09.02.2021 року представник заінтересованої особи ТОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з`явився, про дату розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, ані письмових пояснень по суті скарги, ані будь-яких заяв та клопотань на адресу суду не направив (а.с.43).

Ухвалюючи рішення у даній справі суд враховує, що відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Отже, право на судовий захист, встановлене ст.55 Конституції України, не може обмежуватись навіть за умови оголошення надзвичайної ситуації та карантину.

Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що вимоги скарги ґрунтуються на законі, вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з довідкою від 02.03.2020 року, у АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок за № НОМЕР_1 (а.с.21).

18.04.2017 року постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Марчуком О.П. у виконавчому провадженні №53765750 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі №2/357/61/16 від 02.11.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» боргу у розмірі 1 219 634, 35 грн. (а.с.16).

02.04.2019 року постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ткач А.П. у виконавчому провадженні №53765750 накладено арешт на кошти боржника (а.с.17).

У скаржника є двоє неповнолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження які містяться в матеріалах справи, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19, 23).

Розглядаючи дану справу суд керується наступними нормами права.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого, згідно з практикою Суду, відносяться й грошовій кошти, отримані у якості заробітної плати, соціальних, або пенсійних виплат.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Порядок звернення стягнення на заробітну плату передбачений розділом IX Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.128 КЗпП України, що кореспондується з вимогами статті 26 Закону України «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду, висловлену в постанові від 12.12.2018 року № 399/142/16-ц, згідно якої - якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, яка звернулась до суду, суд, відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як убачається з ч.1 ст.115. ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22. ч.ч.1, 6 ст.24. ч.3 ст.15 Закону України "Про оплату праці", своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Накладення арешту на грошові кошти на рахунок боржника (позивача у справі), який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат, що призводить до порушення конституційних прав позивача, як працівника.

За таких умов, вимоги скаржника про зняття арешту з рахунку, на який нараховується заробітна плата, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню. При цьому суд враховує наступні норми процесуального законодавства.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

А ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Проте, будь-яких заперечень на скаргу від державного виконавця на адресу суду не надходило. Отже, проаналізувавши наведені фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що доводи заявника є переконливими та такими, що ґрунтуються на законі, а державним виконавцем не спростовані. Скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Скаргу розглянуто судом на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням обраного заявником способу захисту права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткач А.П. щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_1 які надходили на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» – незаконними.

Скасувати постанову державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткач А.П. від 02.04.2019 року про арешт коштів боржника, а саме – заробітну плату, яка надходила на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяВ. П. Цукуров