Рішення № 94925020, 16.02.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/13503/20

Пров. №2-а/766/191/21

16 лютого 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Казеєва Ю.В., з участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора сержанта поліції поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП в Херсонській області Герастюк Дениса Максимовича, Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу Управління патрульної поліції в Херсонській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії інспектора сержанта поліції 1 батальйону 1 роти Герастюка Дениса Максимовича УПП в Херсонській області під час розгляду справи про адміністративне правопорушення протиправними, а винесення постанови серії ЕАМ №3027884 від 24.08.2020 р. незаконною; постанову серії ЕАМ №3027884 від 24.08.2020 року по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконною та скасувати.

В обґрунтування позову вказав, що 24.08.2020 року інспектором патрульної поліції роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області сержантом поліції Герастюком Д.М. винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3027884 про те, що нібито він о 12-19 год. рухався в м. Гола Пристань траса Т 22-16 4 км, керуючи автомобілем Lanos, державний номер НОМЕР_1 , порушив дорожню розмітку 1.1 та мав технічну несправність автомобіля яка впливає на безпеку дорожнього руху, а саме тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим, на думку інспектора порушив п.п. 6.8.5 ДСТУ про колісні транспортні засоби, чим порушив п. 31.3. а ПДР України. За ч. 1 ст. 121 КУпАП інспектор наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає дії інспектора такими, що не відповідають вимогам КУпАП та Конституції України. Постанова винесена з грубими порушеннями КУпАП та Конституції України. Вказав, що 24.08.2020 р. він, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 по м. Гола Пристань, траса Т 22-16 їхав в напрямку м. Херсон, перед ним їхала фура з причепом. Дотримуючись правил дорожнього руху, він почав обгін лише тоді, коли побачив пунктирну дорожню розмітку, а саме розмітку 1.5. По завершенню обгону, перетнув дорожню розмітку 1.16.1, яку ПДР не забороняють перетинати. Виконуючи правила дорожнього руху та притримуючись дорожньої розмітки, виконав обгін, не створював нікому перешкоди або аварійної ситуації. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення. Через деякий час, побачив, що за ним рухається патрульна машина з ввімкненими синіми та червоними проблисковими маячками, після чого зупинився. При спілкуванні з інспектором, на його питання щодо причини зупинки, поліцейський вказав п. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію". На запитання чи є у поліцейського постанова про його правопорушення, відповів що не має, але буде винесена за порушення дорожньої розмітки 1.1. В процесі спілкування він роз`яснив поліцейському свої дії на дорозі згідно ПДР, питань відносно порушення дорожньої розмітки у поліцейського не було. Потім, поліцейський почав придивлятися до машини та помітив на вітровому склі тріщину, після чого забажав написати постанову за тріщину на вітровому склі в зоні дії склоочисників. Зазначає, що він свій автомобіль не виготовляв та не переобладнував, тоді п.п. 31.3.а був застосований інспектором відносно нього помилково і не відповідає дійсності. Крім того, в ПДР п. 31.4 відсутня підстава як тріщина на вітровому склі КТЗ в зоні роботи склоочисників, тобто, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників КТЗ, яким він керував п.п. 31.4 не забороняє його експлуатацію, що, в свою чергу, виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за цією нормою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.09.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

17.12.2020 року представником Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу Управління патрульної поліції в Херсонській області подано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що 24.08.2020 р. о 12-19 год. в ході патрулювання на 4 км автодороги 22-16 м.Гола Пристань, інспектором було виявлено автомобіль Lanos, днз НОМЕР_1 під керуванням позивача, який керуючи транспортним засобом порушив дорожню розмітку 1.1 та мав тріщину на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.1 Правил дорожнього руху, п. 6.8.5 ДСТУ 3649. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, інспектором було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАМ №3027884 від 24.08.2020 р. та надано позивачу для ознайомлення, при цьому, роз`яснивши права та зміст відповідних статей. Вказує, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою. Під час винесення постанови, позивач був ознайомлений зі своїми правами, фактом правопорушення, а саме порушення п. 6.8.5 ДСТУ 3649, керував транспортним засобом, який мав тріщину на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, за що згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. До відзиву додано диск із відеофайлами 20200825081015000676, 20200825081240000683, 20200825081846000694.

25.01.2021 року позивачем подано відповідь на відзив у якій просив позов задовольнити в повному обсязі. Вказав, що до відзиву додано копію відеозапису, з якого не можливо встанови як доказ законної причини зупинки ТЗ, що передбачено ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", про що повідомляє сам інспектор. Відповідач відмовляється надати докази які підтверджують законність зупинки ТЗ. Крім того, відзив складений з порушенням п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України, ч. 4 ст. 162 КАС України.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заві та відповіді на відзив. Позивач не заперечував наявність тріщини на лобовому склі, але вважав, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідачі в судове засідання не прибули – про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи за суттю.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

24 серпня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення - штрафу в дохід держави в розмірі 340,00 грн. Поліцейським 1 батальйону 1 роти УПП в Херсонській області сержантом поліції Герастюком Д.М. встановлено, що ОСОБА_1 24.08.2020 р. о 12-19 год. м. Гола Пристань на трасі Т22-16 4 км, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , порушив дорожню розмітку 1.1 та мав технічні несправності автомобіля, які впливають на безпеку дорожнього руху, а саме тріщину на лобовому склі, чим порушив п.п. 6.8.5 ДСТУ про колісні транспортні засоби, камера 5128, чим порушив п. 31.3.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 340 грн. (арк. справи 6).

В судовому засіданні оглянуто відеофайли долучені УПП в Херсонській області 20200825081015000676, 20200825081240000683, 20200825081846000694, з яких вбачається, що інспектором патрульної поліції зупинено транспортний засіб позивача, інспектор представився, повідомив про причину зупинки - порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме дорожньої розмітки 1.1 та наявність тріщини на лобовому склі, просив надати водійське посвідчення та документи на транспортний засіб, на що, позивач вимагав пояснити причину зупинки та надати йому постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, інспектором повідомлено, що постанова ще не складалася, відбувається розгляд справи. Позивач вказав, що оскільки постанова не складена, то він нічого не порушив. Більшу частину відеозапису складає розмова інспектора з позивачем про причини зупинки, повідомлення правопорушення тощо.

Відеозапис не містить факту порушення позивачем дорожньої розмітки 1.1, але фіксує наявність тріщини на лобовому склі в зоні дії склоочисників.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.3 а ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Адміністративним правопорушенням за правилами частини 1 статті 121 КУпАП визнається: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Як вбачається, диспозиція вказаної частини статті є бланкетною, тобто відсилає до відповідних правил експлуатації транспортних засобів.

Так, в вину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 31.3.а ПДР, 6.8.5 ДСТУ.

Згідно п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Вимоги ДСТУ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови», не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.

Суд зазначає, що посадовою особою поліції в оскаржуваній постанові не було вказано розмірів тріщин на вітровому склі автомобіля, під керуванням позивача. Замірів не проведено. Будь-яких доказів, щодо встановлення дійсного розміру тріщин матеріали справи не містять. Зазначене свідчить про відсутність підстав у відповідача для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, пунктом 31.3 а ПДР встановлено заборону експлуатації транспортних засобів в разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів. В оскаржуваній постанові не зазначено яким саме чином (переобладнання або виготовлення) позивачем допущено вказане порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту п.31.3 а ПДР України, та, відповідно розкриття об`єктивної сторони правопорушення, що унеможливлює її віднесення до порушень правил керування транспортних засобів, та свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови, що відповідає правовому висновку викладеному у Постанові Верховного Суду від 20.07.2020 р. у справі №537/6068/16-ц.

За такого правового врегулювання та обставин справи суд дійшов висновку про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з недоведеністю вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першої статті 121 КУпАП.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо вимог про визнання дій інспектора протиправними, суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не є належним способом захисту, який може бути наданий судом відповідно до положень статей 5, 245, 286 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволений позивачу підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір.

Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 16 лютого 2021 року.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), інспектора сержанта поліції поліцейського 1 батальйну 1 роти УПП в Херсонській області Герастюк Дениса Максимовича (місцезнаходження: м.Херсон, пр-т Адмірала Сенявіна, буд. 128), Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу Управління патрульної поліції в Херсонській області (місцезнаходження: м.Херсон, пр-т Адмірала Сенявіна, буд. 128) про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАМ №3027884 від 24 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживанння: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус