Рішення № 94924570, 04.02.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1710/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Дубовець" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою (а.с. 24-29), в якій зазначила, що 18 травня 2020 року відповідач безпідставно при відсутності заборгованості за користування відключив від енергопостачання будинок АДРЕСА_1 , на належній їй на праві власності земельній ділянці, яке постачав на підставі відповідного договору.

У зв`язку з наведеним, позивачка просить суд:

визнати незаконними дії Садівницького товариства "Дубовець" стосовно відключення садового будинку АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Садівницьке товариство "Дубовець" поновити електропостачання до садового будинку АДРЕСА_1 ;

стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 1900 грн за придбання електроприладів, що працюють на сонячних батареях, та 450 грн за зіпсовані харчові продукти.

стягнути моральну шкоду в сумі 12000 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що правління товариства не має документів, які підтверджують членство позивачки у СТ "Дубовець" та користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , а в будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також відповідач вказав, що останні не допускали комісію для зняття показників електролічильника, через що й припинено постачання електроенергії. У зв`язку з наведеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 51-60).

Позивачка подала відповідь на відзив, в якій вказала, що відсутність у відповідача документів, які підтверджують її членство у товаристві, не є підставою для відключення будинку від постачання електроенергії, оскільки воно здійснювалося на підставі укладеною нею з відповідачем договору. Також відповідачка зазначила, що у червні 2020 року під час обходу земельних ділянок комісією її член був запрошений у будинок для запису показників лічильника (а.с. 82, 83).

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, якою просив відхилити позовну заяву (а.с. 86-87).

У засідання з`явилися позивачка, яка підтримала своїх вимоги, та представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їй правовідносини.

26 січня 2002 року до СТ "Дубовець" звернувся ОСОБА_4 з проханням переоформити належну йому земельну ділянку № НОМЕР_1 з недобудованим будинком та госпбудівлею на ОСОБА_1 (а.с. 201).

28 січня 2002 року позивачка також подала заяву до СТ "Дубовець" з проханням переоформити на неї земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка належала ОСОБА_4 (а.с. 202).

Рішенням Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області 9 сесії 5 скликання від 27 грудня 2006 року було погоджено передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки № НОМЕР_1 Садівницького товариства "Дубовець" Житомирського району, яка перебувала в її користуванні (а.с. 97), а також передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, що були раніше надані громадянам, зокрема, ОСОБА_1 для садівництва площею 0,05 га, ОСОБА_2 для садівництва площею 0,05 га та ОСОБА_3 для садівництва площею 0,05 га (а.с. 123-125).

Однак, до цього часу право власності на земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства позивачка не оформила.

СТ "Дубовець" є споживачем електричної енергії, яку надає оператор системи АТ "Житомиробленерго (а.с. 204-215).

Оскільки енергокомпанія на підставі договору постачає електричну енергію юридичній особі - садівничому об`єднанню, члени останнього здійснюють розрахунки за спожиту електричну енергію в порядку визначеному установчими документами і рішеннями керівного органу Об`єднання.

25 січня 2003 року між СТ "Дубовець" та ОСОБА_1 уклали договір № 41 про користування електричною енергією, згідно з яким відповідач, зокрема, зобов`язався забезпечувати постачання електричної енергії, а споживач, поміж іншого, зобов`язалась своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію згідно з лічильником, втрати електроенергії в трансформаторі та в лінії електропередач, на утримання працівника по обслуговуванню електромережі (а.с. 4-5).

У пунктах 1.2, 1.3 вказаного договору встановлений обов`язок споживача: своєчасно сплачувати: за спожиту електричну енергію згідно з лічильником, витрати електроенергії в трансформаторі і в лінії електропередач (від трансформатора до лічильника споживача), на утримання працівника по обслуговуванню електромережі; забезпечувати безперешкодний допуск у будь-який час доби представників електропостачальника (членів правління) до систем та приладів обліку, електроустановок та електропроводки; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів; узгоджувати з електропостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки; не допускати посадку високорослих дерев у зоні лінії електропередач та забезпечити обрізку гілок.

Пунктом 2.1. передбачене право електропостачальника відключати споживача у разі допущення ним порушень, передбачених у п. 1.2., 1.3 цього договору.

У п. 5 вказаного договору зазначено, що він укладений на 3 роки.

Однак, суд зауважує, що закінчення дії укладеного між сторонами договору про користування електричною енергією фактично не вплинуло на права та обов`язки сторін, оскільки, незалежно від цього позивачка користувалася послугами, які надавав відповідач, тобто сторони перебували у договірних відносинах.

Факт перебування сторін у договірних відносинах підтверджується також копіями документів про сплату позивачкою коштів за користування електроенергією, а також про сплату внесків до товариства (а.с. 10-16, 203).

Разом з тим, суд вважає за потрібне зауважити, що здійснення відповідачем постачання електричної енергії без укладення договорів є порушенням пп 1 п. 5.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - Правила).

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Підпунктами 1, 7 п. 5.2.1. Правил передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а також на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, а також забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору (пп 2, 12 п. 5.5.5 Правил).

Підпунктом 2 п. 7.5 Правил передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

13 квітня 2019 року позачерговими зборами уповноважених членів товариства Садівницького товариства "Дубовець" було вирішено створити незалежну комісію щодо контролю за споживанням та розрахунками за електроенергію на масиві (а.с. 126-131).

22 лютого 2020 року на засіданні чергових зборів уповноважених садівницького товариства було вирішено припинити подачу електричної енергії до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , де користуються електроенергією члени сім`ї ОСОБА_2 до повної сплати всіх внесків і платежів за 2019 року (а.с. 70). Як зазначила позивачка та не заперечував відповідач, фактичне припинення подачу електричної енергії до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , було здійснене 18 травня 2020 року.

Під час розгляду справи судом було допитано свідків, які повідомили про наступне.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона є головою ревізійної комісії з 2018 року, однак позивачку жодного разу на зборах не бачила. Також вказала, що з боку товариства здійснювалися перевірки для перевірки споживання членами товариства електроенергії, під час якої комісію не було допущено до будинку, який знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим прийнято рішення про припинення постачання електроенергії.

Свідок ОСОБА_6 вказала, що була присутня на зборах, які відбулися 22 лютого 2020 року, та повідомила, що основною причиною для припинення постачання електроенергії стало те, що ОСОБА_2 , яка була головою товариства, не передала документацію садового товариства.

Свідок ОСОБА_7 , який є членом СТ "Дубовець", вказав, що припинення постачання електроенергії відбулося через непередання ОСОБА_2 товариству документів та коштів, які сплачувалися членами товариства за користування електроенергією.

Свідок ОСОБА_8 , бувший голова садівничого товариства, повідомив, що був присутнім на зборах, які відбулися 22 лютого 2020 року, та під час відключення будинку, який знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , та що таке відключення відбулося у зв`язку з недопуском до лічильника.

Свідок ОСОБА_9 , який є членом правління СТ "Дубовець" вказав, що у будинку АДРЕСА_1 протягом останніх років проживає сім`я ОСОБА_10 . Свідок повідомив, що електропостачання припинено у зв`язку з недопуском до лічильника. Також зазначив, що ОСОБА_2 не повернула гроші товариству, які збирала з членів товариства за електроенергію, будучи його головою.

Свідок ОСОБА_3 вказав, що є батьком позивачки, та що будинком, який знаходиться на належній його дочці земельній ділянці АДРЕСА_1 , користується уся їхня сім`я. Останній зазначив, що виявив відключення електропостачання 18 травня 2020 року, однак будь-яких попереджень про це не надходило, крім особистого усного попередження електриком товариства 07 травня 2020 року. При цьому будь-якого акту про факт відключення складено не було, як не було письмового попередженя щодо відключення будинку від постачання електроенергії. Зазначив, що дійсно у будинку АДРЕСА_1 , де проживає вся сім`я ОСОБА_10 , самостійно від`єднав лічильник від мережі електропостачання, однак це столась після відключення їх будинку від постачання електроенергії.

У пункті 5.1.3 Статуту СТ "Дубовець" у новій редакції (далі - Статут) (а.с. 113-122) зазначено, що норми представництва та порядок виборів уповноважених встановлюється правлінням товариства і визначається співвідношенням: 1 уповноважений від 20 членів товариства. Збори уповноважених членів товариства правоможні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше двох третин уповноважених.

Як убачається з витягу № 2 з протоколу № 1 чергових зборів уповноважених СТ "Дубовець" від 22 лютого 2020 року, присутні на ньому були 160 членів товариства (155 осіб проголосували за прийняття рішення, 4 особи - проти, 1 особа - утрималася).

Однак, у ньому не зазначена загальна кількість саме уповноважених членів товариства, та кількість присутніх на засіданні уповноважених членів товариства, що не дає можливості дослідити правомочність цих зборів.

Крім того, суд зауважує, що до компетенції зборів уповноважених членів товариства взагалі не належить розв`язання питання по прийняттю рішень про відключення споживачів від електропостачання (п. 5.1 Статуту).

Зі змісту п. 5.2 вбачається, що, зокрема, оранізовує роботу по електрофікації, слідкує за своєчасним внесенням членами товариства внесків і платежів, передбачених статутом, виявляє факти незаконного використання електроенергії та приймає по них необхідні рішення виконавчий орган товариства, тобто правління, яке очолює голова.

Докази на підтвердження прийняття рішення про припинення електропостачання виконавчим органом товариства матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що питання щодо користування електричною енергією мають бути детально врегульовані установчими, статутними документами та рішеннями керівного органу СТ "Дубовець".

Також суд зазначає про відсутність допустимих доказів на підтвердження порушення позивачкою зобов`язань зі споживання електричною енергією.

Так, 29 липня 2018 року комісійною перевіркою у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 встановлено факт недопуску в будівлю № НОМЕР_1 для перевірки використання електроенергії (а.с. 227-228).

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, чи повноважна ця комісія у зазначеному складі здійснювати будь-які перевірки.

Суд зауважує, що рішення про створення незалежної комісії щодо контролю за споживанням та розрахунками за електроенергію на масиві була створена лише 13 квітня 2019 року, тобто після складення вищезазначеного акту (а.с. 126-131).

На підтвердження невиконання взятих на себе зобов`язань зі споживання електричної енергії суду також надано акт, складений за наслідками рейдової перевірки, в якому зазначено, що позивачка не допустила її членів для зняття показників лічильника (а.с. 80)

Однак, цей акт складений 23 серпня 2020 року, тобто вже після прийняття рішення про припинення постачання позивачці електричної енергії, тому не може бути прийнятий судом на підтвердження законності цього рішення.

Більш того, вищезазначені акти складені з порушенням встановленої Правилами форми (додаток 8 до Правил).

Також відповідач не надав доказів на підтвердження суми заборгованості позивача за електроенергією із зазначенням періоду, за який склалась ця заборгованість.

Отже, жодних належних та допустимих доказів відповідач на підтвердження правомірності свого рішення не надав.

Крім того, суд зауважує, що позивачка належним чином не була підтверджена про припинення електропостачання.

За змістом пп 2 п. 7.5 Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

Всупереч наведеному, позивачка не була належним чином попереджена у передбачений Правилами спосіб. Попередження про припинення постачання електричної енергії в інший спосіб, сторонами у договорі не передбачено.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів про суму заборгованості за користування електричною енергією позивачем та відомостей за який саме період ця заборгованість виникла. Посилання представника відповідача на той факт, що бувша голова товариства ОСОБА_2 протиправно не передає всі фінансові документи товариства судом до уваги не приймаються, оскільки головою правління СТ "Дубовець", тобто його керівником, вже тривалий час є саме представник відповідача ОСОБА_12 , який, згідно положень статуту товариства, і має право контролю за виконанням членами СТ "Дубовець" вимог статуту товариства, рішень зборів уповноважених членів товариства та правління, інших встановлених норм та правил, в тому числі норм діючого законодавства в сфері постачання електричної енергії.

Додатково суд зазначає, що спір сторін стосовно передачі управлінських документів відповідачу, а також неповернення ОСОБА_2 коштів, які не є заборгованістю за споживання електричної енергії у будинку, який знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , на який відповідач покликався, не може бути підставою для припинення постачання позивачці електроенергії, оскільки такі дії суперечать чинному законодавству та, на думку суду, покликані не на захист прав членів товариства, а на порушення законних прав користувачів зазначеного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, враховуючи недоведеність наявності підстав для припинення постачання позивачці електричної енергії, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог останньої стосовно визнання цих дій незаконними та зобов`язання СТ "Дубовець" поновити електропостачання до садового будинку АДРЕСА_1 .

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Отже, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Всупереч наведеному, позивачка не надала доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди, у зв`язку з чим суд вважає за потрібне відмовити у задоволенні цієї вимоги.

Крім того, остання зазначила, що просить стягнути моральну шкоду з осіб, які посприяли відключенню електропостачання, однак не вказала що це за особи, а також не зазначила їх відповідачами у справі.

Також суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні вимог позивачки про стягнення матеріальної шкоди у зв`язку з недоведеністю її завдання.

Суд зауважує, що витрата позивачкою коштів на придбання електроприладів не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, тому зобов`язання відповідача їх відшкодувати було б неправомірним.

Крім того, суд зазначає, що позивачка всупереч ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надала жодних доказів на підтвердження факту зіпсування харчових продуктів унаслідок припинення відповідачем постачання електроенергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь держави має бути стягнуто 840,80 грн судового збору (за вимогу про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за сплату якої позивачка звільнена, як споживач).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Садівницького товариства "Дубовець" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Визнати незаконними дії Садівницького товариства "Дубовець" стосовно відключення садового будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Садівницьке товариство "Дубовець" поновити електропостачання до садового будинку АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із Садівницького товариства "Дубовець", ідентифікаційний код юридичної особи 20412638, на користь держави 840,80 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 лютого 2021 року.

Суддя О. М. Дубовік