Рішення № 94923040, 12.02.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/958/20

Провадження № 2-др/750/7/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

судді Карапута Л.В.

секретаря Харевич Н.Є.,

за участю позивача, представника Офісу генерального прокурора – Косової О.А., представника Державної Казначейської служби України – Устименко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Подосінова Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду,

в с т а н о в и в:

26.01.2021 представник позивача звернувся до суду з заявою про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду та просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45000 грн. 00 коп. та витрати адвоката необхідні для надання правничої допомоги в сумі 7491 грн. 60 коп., а всього в сумі 52491 грн. 60 коп.

Рішенням Деснянського районного суду від 18.01.2021 позов ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду, задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку в сумі 1310093 грн. 90 коп., компенсації втрати частини заробітної плати в сумі 224150 грн. 02 коп. та моральної шкоди у сумі 348000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 1882243 грн. 92 коп. шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

18.01.2021 у судовому засіданні позивачем подано заяву про розподіл судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

12.02.2021 представник Державної казначейської служби України подала письмовий відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат із відповідачів, в якому зазначила, що згідно із своїми функціональними обов`язками Казначейство не є учасником спірних відносин, жодних прав та законних інтересів позивача не порушувало, шкоди позивачу не завдало то відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства на Казначейство не можна покласти витрати позивача на професійну правничу допомогу та витрати на адвоката. Державна казначейська служба України виступає у даних судових справах як орган, уповноважений державою провести відповідні перерахування за рахунок бюджетних коштів. Тобто, на Державну казначейську службу України покладена функція виконання судового рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України, в зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні заяви позивача.

Пунктом 3 ч. 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідачів на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45000 грн. 00 коп. та витрати адвоката необхідні для надання правничої допомоги в сумі 7491 грн. 60 коп., а всього в сумі 52491 грн. 60 коп.

Представник Офісу генерального прокурора просила відмовити в задоволенні заяви, оскільки позивачем не надано суду належних доказів понесених ним витрат.

Представник Державної Казначейської служби України просила відмовити в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Положеннями п. 2 частини 2 ст. 137 ЦПК України регламентовано порядок компенсації розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ордеру на надання правової допомоги серії АА № 1017555 (а.с. 15, т. 1) правову допомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Подосінов Андрій Олександрович на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 26.09.2014 року (а.с. 200-201, т. 1) та на підставі договору № 3/38/2016 від 12.04.2016 (а.с. 210-212, т. 1)

На підтвердження витрат позивача на правничу допомогу представником позивача було надано копію договору про надання правової допомоги від 12.04.2016 №3/38/2016, копію завдання (доручення)№3 від 15.10.2019, копію акту №2 від 01.11.2019 та копію ордеру, що доводять надання адвокатом Подосіновим А.О. професійної правничої допомоги позивачу даній справі.

Одночасно надано опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Подосіновим А.О. та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу по даній справі, а також копію акту №3 від 03.02.2020 та копію акту №8 від 19.01.2021.

Згідно договору про надання правової допомоги від 12.04.2016 №3/38/2016, завдання (доручення) №3 від 15.10.2019, актів №2 від 01.11.2019, №3 від 03.02.2020 та №8 від 19.01.2021, опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Подосіновим А.О. та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, за домовленістю сторін витрати на професійну правничу допомогу складають 45000 грн.

У акті №2 від 01.11.2019 про часткове виконання завдання (доручення) №3 визначено найменування послуг (їх перелік), обсяг і загальну вартість при наданні правової допомоги за Договором № 3/38/16 від 12.04.16 (надалі - «Договір»), відповідно до якого зазначено про наступне: Виконавцем належним чином надано Клієнту правову (правничу) допомогу згідно його завдання (доручення) № 3 до Договору у частині здійснення правового аналізу підстав та порядку відшкодування шкоди, завданої Клієнту незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду та надано Клієнту усну консультацію з приводу можливих способів захисту його прав та законних інтересів у зв`язку з цим. Дійсним Сторони фіксують, що Сторони погодили необхідність Виконавцю підготувати та подати позов до суду, з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, відшкодування шкоди, завданої Клієнту незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду, як це передбачено п. 1.2 завдання (доручення) №3 від 15.10.19. За надання правової допомоги за завданням (дорученням) № 3 у частині фактично наданої правової допомоги Клієнт зобов`язаний сплатити Виконавцю кошти в сумі 10000.00 гри. (десять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ протягом 3 робочих днів з дати набрання законної сили остаточного судового рішення у справі за позовом, передбаченим п. 2 цього Акту. Сторони одна до одної у частині виконаного завдання претензій не мають. Цей Акт складений у двох оригінальних примірниках по одному для кожної Сторони (а.с 235, т. 1).

У акті №3 від 03.02.2020 про часткове виконання завдання (доручення) №3 визначено найменування послуг (їх перелік), обсяг і загальну вартість при наданні правової допомоги за Договором № 3/38/16 від 12.04.16 (надалі - «Договір»), відповідно до якого зазначено про наступне: Виконавцем належним чином надано Клієнту правову (правничу) допомогу згідно його завдання (доручення) № 3 до Договору у частині здійснення підготовки та подання подову до суду, з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, відшкодування: шкоди, завданої Клієнту незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду. Дійсним Сторони фіксують, що Сторони погодили необхідність Виконавцю супроводжувати передбачену в п. 1 цього акту справу в суді першої інстанції, а також на стадії виконання рішення суду. Ведення судової справи включає в себе підготовку та подачу усіх необхідних процесуальних документів, зокрема, позовної заяви, відповіді на відзив, відзив на зустрічну позовну заяву, заперечення, пояснення, клопотання, клопотання про ухвалення додаткового рішення, опис робіт (наданих послуг), збирання і подачу суду доказів по справі, участь у судових засіданнях та вчинення Виконавцем усіх необхідних процесуальних дій. За надання правової допомоги за завданням (дорученням) № 3 у частині фактично наданої правової допомоги Клієнт зобов`язаний сплатити Виконавцю кошти в сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ протягом 3 робочих днів з дати набрання законної сили кінцевим рішенням суду у справі за позовом, передбаченим п. 1 цього Акту. Цей Акт складений у двох оригінальних примірниках по одному для кожної Сторони одна до одної у частині виконаного завдання претензій не мають (а.с. 8, т.3).

У акті №8 від 19.01.2021 про часткове виконання завдання (доручення) №3 визначено найменування послуг (їх перелік), обсяг і загальну вартість при наданні правової допомоги за Договором № 3/38/16 від 12.04.16 (надалі - «Договір»), відповідно до якого зазначено про наступне: Виконавцем належним чином надано Клієнту правову (правничу) допомогу згідно його завдання (доручення) № 3 до Договору у частині здійснення супроводження (ведення) справи №750/958/20 в суді першої інстанції, в тому числі представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях, правовий аналіз наданих відповідачами процесуальних документів, складання та подання до суду процесуальних документів (відповіді на відзиви відповідачів, заява про зменшення позовних вимог, клопотання про долучення доказів, заява про намір подати докази, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, заява про додаткове рішення, інші), збирання і подача до суду доказів по справі (висновок експерта, документи, пов`язані з наданням та оплатою юридичної допомоги в кримінальному провадженні, наданням професійної (правничої) допомоги в справі №750/958/20, інші докази) та вчинення Виконавцем усіх необхідних процесуальних дій. За домовленістю сторін за надання правової допомоги за завданням (дорученням) № 3 у частині фактично наданої правової допомоги Клієнт зобов`язаний сплатити Виконавцю кошти в сумі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ протягом 3 робочих днів по вступу у законну силу остаточного рішення у справі № 750/958/20. Сторони одна до одної у частині виконаного завдання претензій не мають (а.с 9, т. 3).

Таким чином, у вказаних актах зазначено, що він є підставою для проведення остаточних розрахунків, порядок яких визначений у договорі між клієнтом і адвокатом; сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо якості наданої професійної правничої допомоги та виконання договору у цілому.

У разі недотримання вимог частини 5 статті 137 ЦПК України, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому вимоги ч. 6 цієї статті вказують що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 6 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката повинен бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позову та участь в судових засіданнях.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Так, за змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачами факт надання адвокатом Подосіновим А.О. суд з урахуванням того, що позов було задоволено частково, пропорційно до задоволених вимог доходить висновку про стягнення з відповідача Офісу генерального прокурора на користь ОСОБА_1 28620 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно підлягають стягненню витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги позивачу, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката на суму 2364 грн. 84 коп, які складаються з витрат: витрати в сумі 30 грн. 20 коп. за відправлення до суду заяви від 05.11.19 про надання копій матеріалів судової справи № 750/13521/14, що підтверджується заявою від 05.11.19, накладною № 0104227260785, описом та фіскальним чеком від 05.11.19 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021); витрати в сумі 1122 грн. 00 коп. за виготовлення ксерокопій документів до позовної заяви, що підтверджується фіскальним чеком від 30.01.2020 (копія долучена до матеріалів справи 18.01.2021); витрати в сумі 72 грн. 60 коп. за відправлення до суду позовної заяви (у тому числі придбання пакету для відправки), що підтверджується накладною №0303100564222 та фіскальними чеками від 30.01.2020 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021); витрати в сумі 93 грн. 20 коп. за відправлення Відповідачам відповідей на відзив Державної Казначейської служби України та на відзив Офісу Генерального прокурора (у тому числі придбання конвертів), що підтверджується накладними №0104229196197, № 0104229196189, описами та фіскальними чеками від 09.06.2020 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021); витрати в сумі 31 грн. 00 коп. за відправлення до суду відповідей на відзив Державної Казначейської служби України та на відзив Офісу Генерального прокурора (у тому числі придбання конверту), що підтверджується накладною №0420800236753, описом та фіскальними чеками від 10.06.2020 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021); - витрати в сумі 52 грн. 00 коп. за відправлення Відповідачам клопотання про долучення додаткових доказів та заяви про зменшення позовних вимог, що підтверджується накладними № 0210008299891, № 0210008299905 та фіскальними чеками від 15.07.2020 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021); витрати на отримання відомостей з державного реєстру речових прав у сумі 33 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 15.07.2020 (копії долучені до матеріалів справи 18.01.2021).

При цьому, судом при постановленні рішення було відмовлено в задоволенні вимог по стягненню витрат в сумі 5126 грн. 76 коп. за проведення психологічної експертизи, а тому в цій частині понесених витрат слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.

У судових справах щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними діями або бездіяльністю органів державної влади, передбачена участь Державної казначейської служби України, яка зумовлена особливостями бюджетного законодавства.

Державна казначейська служба України виступає у даних судових справах як орган, уповноважений державою провести відповідні перерахування за рахунок бюджетних коштів. Тобто, на Державну казначейську службу України покладена функція виконання судового рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України.

Звертаємо увагу суду, що механізм безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам, врегульовано п.35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N 845 (далі-Порядок №845).

Відповідно до пункту 35 зазначеного Порядку №845 Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Вказана позиція Казначейства підтверджується практикою касаційного суду, зокрема, ухвалою ВССУ від 05.07.2017 по справі № 210/327/15-ц та постановою Верховного Суду від 06.02.2019 по справі №199/6713/14-ц, не допускається стягнення з Казначейства моральної та матеріальної шкоди, оскільки це змінює встановлений законодавством порядок виплати відповідних коштів.

Таким чином, суд доходить висновку, що Казначейство є органом, що здійснює безспірне списання коштів державного бюджету за судовим рішенням, жодної шкоди позивачу не заподіювало, у правовідносини з ним не вступало, жодних прав та законних інтересів позивача не порушувало , а тому в даному випадку вимога позивача щодо покладення витрат на професійну правничу допомогу та витрати адвоката не підлягають стягненню з Державної Казначейської служби України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду, задовольнити частково.

Стягнути з Офісу генерального прокурора (місце знаходження: вул.. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00034051) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 30984 грн. 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення суду складено 16.02.2021.

Суддя Л.В. Карапута