Ухвала суду № 94919790, 16.02.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2511/20

Провадження № 2-ві/487/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Заводського районного суду м. Миколаєва Нікітіна Д.Г. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та запису про право власності.

08 лютого 2021 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Нікітіна Д.Г., яка мотивована тим, що позивачем ОСОБА_3 вже подавався позов про визнання договору іпотеки недійсним, скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири; позивачів безпідставно звільнено від сплати судового збору і в ухвалі відсутній розгляд клопотання про це; із позовною заявою прийнято копії паспортів позивачів, інформація в яких не відповідає дійсності; прийнято довідку з ДРРПНМ від 22.11.2017 що має ознаки зміни інформації (підробки), шляхом механічного видалення даних.

01.02.2021 року ухвалою судді Нікітіна Д.Г. визнано відвід необґрунтованим.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021 головуючим суддею у справі за заявою про відвід судді Нікітіна Д.Г. визначено суддю Сухаревич З.М.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді за відсутності учасників справи.

Розглядаючи заяву про відвід, суд дійшов наступного.

Відповідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Натомість, обставини, які зазначає заявник, не можуть свідчити про упередженість судді. Доводи заяви про відвід судді ґрунтуються на суб`єктивних переконаннях заявника. Фактично його доводи зводяться до незгоди заявника з процесуальним рішенням, ухваленим суддею при відкритті провадження у справі, які, відповідно до вимог ЦПК України, не є підставами для відводу судді. Так само ухвалення суддею Нікітіним Д.Г. рішення у іншій справі, за приписами ст. 36 ЦПК України, не є підставою для відводу судді.

А прийняття суддею разом із позовною заявою документів, які на думку заявника містять недостовірні відомості та ознаки підробки, також не свідчать про упередженість судді, оскільки оцінка аргументів учасників справи та наданих ними доказів здійснюється суддею під час ухвалення рішення у справі.

Отже, за відсутності інших належних та допустимих доказів, говорити про недотримання принципу неупередженості, оперуючи лише такими формальними ознаками є передчасним.

За такого, наведених заявником міркувань не достатньо для суду, щоб дійти висновку про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, через що суд вважає, що зазначенні ОСОБА_1 підстави для відводу не можуть вважатися такими, що перешкоджають розгляду суддею Нікітіним Д.Г. цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому її заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 40, 260-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Нікітіна Д.Г. від розгляду справи № 487/2511/20 провадження № 2/487/305/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та запису про право власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя З.М. Сухаревич