Вирок № 94918385, 12.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20594/19

Провадження № 1-кп/127/602/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пивоварової Ю.В.,

прокурора Гюмюшлю М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бистрицького С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 16 травня 2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020020000636 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, громадянина України, проживаючого в цивільному шлюбі, маючого на утриманні 3 неповнолітніх дітей, працюючого без оформлення трудових відносин, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-25.06.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, при невстановлених судовим розглядом обставинах, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав психотропну речовину, обіг яких обмежено, - амфетамін, яку зберігав при собі, без мети збуту.

В подальшому, 15 травня 2019 року, близько 14 години, ОСОБА_1 перебуваючи на відкритій місцевості поблизу будинку № 44, що розташований по вулиці Київській в м. Вінниці був зупинений працівниками СКП Київського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області. На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на зберігання психотропної речовини, будуть викриті, повідомив, що у нього в правій кишені штанів в які він одягнений наявна психотропна речовина.

Цього ж дня, в ході проведення огляду місця події, 15.05.2019 року, ОСОБА_1 дістав з правої кишені штанів, в які він був одягнений, два фольгових згортка з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, яку в подальшому було вилучено співробітниками поліції.

Згідно висновку експерта №560 від 10.06.2019 року в наданій на експертне дослідження речовині рожевого кольору, загальною масою 0,4745 г. виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0.2284 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті він скоїв інкриміноване діяння. Суду пояснив, що 15 травня 2019 року, в той час коли він вийшов на вулицю з дитиною щоб прогулятись, в піску випадково знайшов запаяний в поліетиленовому пакеті згорток. Здогадавшись, що в знайденому пакеті може бути наркотична речовини, він забрав його з дитячого майданчика та мав намір в подальшому помістити його під дах підвального приміщення. Однак, через декілька хвилини до нього підійшло двоє чоловіків, які в ході розмови представились працівниками поліції та запитали чи є в нього речі заборонені Законом. На що він повідомив останнім про знайдений пакет, який в подальшому передав працівникам поліції. На даний час наркотичні засоби він не вживає, так як, пройшов відповідний курс лікування.

Обвинувачений додатково зазначив, що про вчинений злочин дуже жалкує, до якого ставиться самокритично. Окрім того, він переоцінив всі цінності свого життя та зрозумів, що все що він прагнув на протязі всіх попередніх прожитих років, а саме: дружина, діти, сім`я, на даний час в нього вже є, і через необдуманий вчинений ним злочин, він їх може втратити назавжди. У зв`язку з чим, просив суд не позбавляти його волі та надати йому останній шанс та можливість на виправлення та понести будь-яке покарання, яке не передбачає позбавлення волі.

З досліджених доказів, що надані прокурором під час судового провадження, вбачається, що відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР, що підтверджується відповідним витягом за №12019020040000636 від 16.05.2019 року.

Згідно постанови про визнання речових доказів від 17.05.2019 року вилучені під час огляду місця події від 15.05.2019 року предмети, а саме: порошкоподібна речовина рожевого кольору в подрібненому стані, яка знаходилась в 2 фольгових згортках, поміщена до спец пакету НПУ ГСУ № INZ1001261, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019020040000636 та поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів Київського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, що підтверджується квитанцією №146.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2019 року (№127/13760/19) вбачається, що на вищевказані речові докази накладено арешт.

Згідно висновку експерта №560 від 10.06.2019 року порошкоподібні речовини, містять психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В порошкоподібній речовині, масою 0,2404 г, маса амфетаміну становить 0,1147 г. В порошкоподібній речовині, масою 0,2341 г, маса амфетаміну становить 0,1137 г.

Відповідно довідки КП «ВОНД «Соціотерапія», вих. №205 від 20.06.2019 року, вбачається, що згідно висновку медичного огляду від 15.05.2019 року, складеного о 15:25 хв., встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання - амфетаміну.

Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи громадян №114 від 27.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, амфетаміну. Синдром залежності ІІ ст. Потребує лікування. Примусове лікування не протипоказане.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз`яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналіз наведених доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_1 , є доведеною, оскільки підтверджена показаннями обвинуваченого, які узгоджуються з висновком експерта, який суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі. Так, ОСОБА_1 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення злочину, а саме час, місце та спосіб вчинення злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, зазначивши, що незаконно придбав та зберігав психотропну речовину - амфетамін, без мети збуту. Вказані показання доводять винуватість обвинуваченого та повністю узгоджуються з висновком експерта №560 від 10.06.2019 року, згідно якого порошкоподібні речовини, містять психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В порошкоподібній речовині, масою 0,2404 г, маса амфетаміну становить 0,1147 г. В порошкоподібній речовині, масою 0,2341 г, маса амфетаміну становить 0,1137 г. При цьому показання ОСОБА_1 щодо мети вказаного злочину, а саме вчинення зазначених об`єктивних дій з метою особистого вживання, без мети збуту, підтверджуються висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи №114 від 27.06.2019 року, якою підтверджено, що ОСОБА_1 виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, амфетаміну. Синдром залежності ІІ ст.

Таким чином, наведені докази є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту. Вчинені повторно.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно довідки КЗ «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка», вих. №20/2951 від 20.06.2019 року, ОСОБА_1 на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія», вих. №1782 від 21.06.2019 року, ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі перебуває з 30.05.2018 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання амфетамінів.

З вимоги про судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, а саме: 25.06.2018 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.01.2021 року вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року. Вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 5 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно досудової доповіді Вінницького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, вих. №42/3/15519-19 від 13.12.2019 року, вбачається, що на думку органу пробації виконання покарання у громадді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень: ресурси, що сприятимуть виправленню та ре соціалізації засудженого, соціально-психологічний супровід органом пробації обвинуваченого, готовність обвинуваченого брати участь у апробаційних програмах із втручанням.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив умисний не тяжкий злочин; на обліку у КЗ «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» не перебуває; на обліку в КП ВОНД «Соціотерапія» перебуває з 30.05.2018 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання амфетамінів, вину у вчиненні злочину визнав в чому щиро розкаявся; активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення; одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання, які підлягає до відбуття засудженим, суд враховує засудження ОСОБА_1 вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

За приписами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку або до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

При цьому, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року зазначено, що у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, за яке інкриміноване ОСОБА_1 , вчинене 15.05.2019 року, тобто в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2018 року.

У такому разі, суд має призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, яке повинно бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2018 року або, у разі призначення покарання у виді штрафу, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України не підлягає складанню з іншими видами покарань, має остаточно визначити покарання обвинуваченому у виді штрафу з окремим виконанням покарання у виді позбавлення волі, за яким він звільнений від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, обставин правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують покарання, відношення останнього до вчиненого, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених с. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

З огляду на викладенні вимоги кримінального закону суд вважає, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2018 року, яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків,передбачених ст. 76 КК України, належить виконувати самостійно.

Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта №560 від 10.06.2019 року, становить 2512,16 гривень.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65-67, 71, 309 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати не відбуте покарання призначене ОСОБА_1 за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2018 року. Остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень - виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. п. 2, 5 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин - виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 2512,16 гривень.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2019 року (№127/13760/19) про накладення арешту, скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- порошкоподібну речовину рожевого кольору в подрібненому стані, яка знаходилась в 2 фольгових згортках, поміщена до спец пакету НПУ ГСУ №INZ1001261, яку поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів Київського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: