Рішення № 94917502, 10.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3368/20

Провадження № 2/522/2804/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.

за участі секретаря судового засідання – Смокової А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 27.02.2020 року звернулась позивачка ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест» із позовною заявою, відповідно якої просила стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради суму майнових збитків у розмірі 38703,94 грн., суму моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 88,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким позивачка перебувала у шлюбі та позивачка успадкувала транспортний засіб Honda HR-V д.н.з. НОМЕР_1 . 14.04.2018 року приблизно о 17:20 год. на автомобіль марки Honda моделі HR-V 2016 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - номер автомобіля на час події, з 18.04.2018 року видано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та новий реєстраційний номер автомобілю НОМЕР_1 ), що належав ОСОБА_2 , який був припаркований біля будинку по вул. Пушкінська, 35 в м. Одесі впала суха гілка, внаслідок чого автомобіль отримав численні ушкодження, а саме пошкоджено ліве дзеркало, водійські двері, капот, криша автомобілю. Позивачка вважає, що падіння дерева жодним чином не залежало від впливу будь-яких погодних факторів, а пов`язане виключно з його незадовільним станом і відсутністю за ним належного догляду. Позивачка зазначає, що внаслідок бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо не призначення балансоутримувачів об`єктів благоустрою та нездійснення самоврядного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території, позивачці було заподіяну майнову шкоду у розмірі 35817,42 грн., крім того було сплачено послуги гідрометеоцентру на суму 86,52 грн. та витрати на експертизу 2800,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2020 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з призначенням до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В підготовче засідання 22.04.2020 року сторони по справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Підготовче засідання відкладено на 10.06.2020 року.

29.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву виконавчого комітету Одеської міської ради, відповідно якого представник просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування чого зазначено, що ВК ОМР не є належним відповідачем по даній справі з огляду на те, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів: на безхазяйних територіях, пустирях – місцеві органи самоврядування. Однак, місце настання події, на яке вказує позивач у позовній заяві – прибудинкова територія за адресою АДРЕСА_1 , не є безхазяйною, пустирем. На думку представника, КП «ЖКС «Порто-Франківський» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , то позовні вимоги зверненні до виконавчого комітету Одеської міської ради не підлягають задоволенню, оскільки останній не є належним відповідачем.

Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що єдиним доказом позивача, яким аргументуються позовні вимоги щодо відшкодування шкоди у розмірі 98703,94 грн. є висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля, складений експертом Вітвіцьким І.І. від 11.06.2018 року №ED-2511-2-1028.18. Однак такий висновок не є належним та допустимим доказом, оскільки є неповним та не відповідає вимогам законодавства. Як вбачається з висновку експерта, огляд пошкодженого автомобіля було здійснено 29.05.2018 року о 09:30 год, час фактичного дослідження не вказано, такі обставини ставлять під сумнів твердження ОСОБА_1 про завдання всіх наявних пошкоджень т.з., описаних у висновку судового експерта, в наслідок падіння саме гілки дерева 14.04.2018 року за адресою м. Одеса, вул. Пушкінська, 35. У висновку експерта не зазначено, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім цього, у висновку вказується, що внаслідок падіння гілки дерева 14.04.2018 року вартість матеріального збитку автомобілю складає 26979,22 грн., а вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 35817,42 грн. Однак це не може бути вартістю пошкодження тільки бокового дзеркала та дверної ручки, оскільки саме про ці пошкодження автомобіля вказано в протоколі огляду місця події від 14.04.2018 року, складеного посадовими особами Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Однак в матеріалах експертизи вказується про пошкодження панелі даху, стійки (деформація у вигляді вм`ятин ніжної та верхньої передньої частини), лобового скла, капоту, зовнішньої ручки дверей та дверей автомобіля.

Підсумовуючи висновок експертизи, представник відповідача зазначив, що висновок зроблений через більше як один місяць після настання події, без повідомлення заінтересованих осіб, без зазначення того, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність, з використанням застарілих даних, з актом огляду складеного ним через 2 місяці після складеного висновку не може розцінюватись судом як належний та допустимий доказ.

Також представник відповідача зазначив, що позивачем не надано суду будь-яких доказів віднесення гілки дерева, що спричинила пошкодження автомобіля, до категорії сухостійних або аварійних зелених насаджень. Позивачем не доведено обов`язку виконавчого комітету Одеської міської ради відшкодувати спричинену майнову шкоду. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували завдання моральної шкоди в розмірі 2000,00 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2020 року закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання 01.07.2020 року з`явились позивач ОСОБА_1 , яка підтримала позовну заяву у повному обсязі, представник відповідача ВК ОМР Молчанов О.Д., який позов не визнав та представник КП «Міськзелентрест» Беліков Д.Л., який позов не визнав.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2020 року витребувано з КП «ЖКС «Порто-Франківський» інформацію щодо балансоутримувача багатоквартирного будинку, утримання прибудинкової території та дерев за адресою АДРЕСА_1 .

12.08.2020 року на виконання ухвали суду про витребування доказів з КП «ЖКС «Порто-Франківський» надійшла відповідь, відповідно якої зазначено, що утримання зелених насаджень не відноситься до видів послуг на управління багатоквартирними будинками і прибудинковими територіями, надання яких в свою чергу покладені на КП «ЖКС «Порто-Франківський». Дерева та багаторічні насадження, що розташовані на прилеглій території до будинків, що знаходяться в управлінні КП «ЖКС «Порто-Франківський» на балансі не знаходяться та підприємство не є спеціально уповноваженим підприємством з означених питань, тому не відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на територіях зеленого господарства.

В судове засідання 16.09.2020 року з`явились позивач ОСОБА_1 , представник відповідача КП «ЖКС «Порто-Франківський» Зуєва І.І., представник відповідача ВК ОМР Старостін О.С., представник відповідача КП «Міськзелентрест» Беліков Д.Л., ВК ОМР представника відповідача ОСОБА_3 . В судовому засіданні було оголошено перерву на 02.12.2020 року.

В судове засідання 02.12.2020 року з`явились представник відповідача КП «ЖКС «Порто-Франківський» Зуєва І.І., представник відповідача ВК ОМР Грабовський В.О., представник відповідача КП «Міськзелентрест» Беліков Д.Л. Судове засідання було відкладено на 10.02.2021 року у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.02.2021 року з`явилась позивачка, яка підтримала позовну заяву у повному обсязі, та представники відповідачів, які не заперечували проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивачки, представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.04.2018 року на автомобіль марки Honda моделі HR-V 2016 року випуску, реєстраційний номер на час події НОМЕР_2 , який був припаркований біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , впала суха гілка, про що співробітниками поліції був складений протокол від 14.04.2018 року.

Власником транспортного засобу Honda HR-V, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент події був ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , дата реєстрації 09.09.2017 року.

18.04.2018 року транспортний засіб Honda HR-V було перереєстровано за номером НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дата реєстрації 18.04.2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.08.2018 року, серії НОМЕР_5 , відповідний актовий запис №8883.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , автомобіль Honda HR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було успадковано його дружиною ОСОБА_1 .

Таким чином, власником транспортного засобу Honda HR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент подання до суду позову, є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , дата реєстрації 25.04.2019 року.

Згідно висновку Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 23.04.2018 року, встановлено, що 14.04.2018 року на автомобіль Honda моделі HR-V, реєстраційний номер на час події НОМЕР_2 , який був припаркований біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , суха гілка з дерева впала на автомобіль та пошкодила ліве дзеркало на автомобілі та двері з лівого боку передні. Рекомендовано звернутись до суду щодо відшкодування матеріальних збитків.

Відповідно до довідки Гідрометерологічного центру Чорного та Азовського моря №09/15-505 від 11.05.2018 року, 14.04.2018 року сила вітру становила 1 м/сек., пориви вітру 2-4 м/сек., без опадів. За надання послуг гідрометеорологічної інформації позивачем сплачено 86,52 грн., що підтверджується актом №429.

Відповідно до висновку експерта №ED-2511-2-1028.18 від 11.06.2018 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки Honda HR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого при падінні гілки дерева 14.04.2018 року за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 35, складає 35 817,42 грн.

Окрім цього, вартість послуг з проведення експертизи складає 2800,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 14.06.2018 року.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже й підставою цивільно-правової відповідальності, є завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, дає підстави для висновку про те, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 11.12.2019 року, справа №161/17010/16-ц, установлена презумпція вини заподіювача шкоди, саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно п.4.14 правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. №1631-VI, внесено зміни рішенням від 09.10.2013 р. №3901-VI, рішенням від 27.08.2014 р. №5236-VI, рішенням від 10.06.2015 р. №6718-VI, відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур`янів покладається на: 1) на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста – на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови.

З наданих до позову доказів та підстав, які викладені в позові позивачем неможливо встановити, що саме внаслідок бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради позивачу було заподіяну шкоду, позивачем не надано фотографій с місця події, з яких можливо б ідентифікувати належить зазначеного дерева до відповідальної особи, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи відмову у задоволенні вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд також відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення матеріальної шкоди у розміру 109622,41 грн., витрат на проведення оцінки у розмірі 2500,00 грн., та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест» про відшкодування шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16.02.2021 року.

Суддя Донцов Д.Ю.