Вирок № 94916756, 12.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4862/21

Провадження № 1-кп/947/564/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Маркової О.І.

розглянувши в залі суду в м. Одесі в спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021164480000047 від 30.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, не працюючої, маючу на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.. 89 КК України не маючу судимостей,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 29.01.2021 року близько о 19 годині 55 хвилин, обвинувачена ОСОБА_1 , перебувала в приміщенні магазину «Таврія-В», що належить ПП «Таврія плюс» та розташований за адресою: м. Одеса, вул.. Варненська, 2 де у неї виник умисел, направлений на таємне викрадення продуктів харчування, що належить ПП «Таврія Плюс».

З метою реалізації умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, зайшла до магазину «Таврія В», де впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, склала до наявного при ній прозорого полімерного пакету 15 банок консерви «Печинка тріски» торгової марки «Аквамарин» вартістю 53 гривні 44 копійки за 1 банку на загальну суму 801 гривня 60 копійок, які поклала до власної сумки.

Після цього, ОСОБА_1 , не пред`явивши та не оплативши вищевказаний товар, оминувши касову зону, покинула приміщення магазину «Таврія В», однак не змогла довести злочин до кінця та розпорядитися викраденим майном з причин, що не залежали від її волі, оскільки булла зупинена працівниками магазину.

Протиправними діями ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди ПП «Таврія плюс» на загальну суму 801 гривня 60 копійок.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Прокурор Беспалова С.О. звернулася до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_1 в присутності захисника Дацко В.А., звернулася до суду з заявою, згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлена із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілого Кириченко Р.І., звернувся до суду із заявою, згідно якої він згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченою проступок, передбачений ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України віднесений до кримінальних проступків.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченою вини у скоєнні кримінального правопорушення, каяття у скоєному та усвідомлення суспільної небезпеки свого діяння.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.

Визначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимостей, що вона має малолітню дитину 2020 року народження, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному. Крім того суд бере до уваги повне визнання ОСОБА_1 вини, відсутність претензій до неї з боку потерпілого і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання їй слід призначити у вигляді громадських робіт.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Речові докази: 15 банок консерви «Печинка тріски» торгової марки «Аквамарин» на загальну суму 801 гривня 60 копійок - вважати повернутими потерпілому ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС».

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей,передбаченихст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Войтов Г. В.