Ухвала суду № 94915519, 11.02.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/40/21

Номер провадження № 2/315/123/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Романько О.О.,

за участю секретаря Денисенко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2021 року до суду надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.05.2013 року в розмірі 20622,99 грн. та суми сплачених судових витрат – 2102,00 грн.

22.01.2021 року судом було отримано відповідь на запит в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

25.01.2021 року відкрито провадження по справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду на 11.02.2021 року.

01.02.2021 року до суду повернулося поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, з зазначенням про отримання надісланої ухвали суду та копії позову з додатками 28.01.2021 року донькою відповідача.

Згідно наданої донькою копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2020 року Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд не зобов`язаний бути активним учасником збору доказів у справі, керуючись правилами ст. 13 ЦПК України, за якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Диспозитивність це нормативно-керівна засада цивільного процесуального права, яка закріплює вільне, на свій розсуд здійснення і розпорядження юридично заінтересованими особами матеріальними правами щодо предмета спору, процесуальними засобами захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, що спрямовані на розвиток, зміну або припинення розгляду цивільної справи в суді в межах, дозволених законом і в установленому процесуальному порядку.

Принцип диспозитивності є основоположним в системі принципів цивільного процесуального права, включає в себе певну ідею, що становить його зміст. Зміст принципу диспозитивності полягає у наданні сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, можливості вільно здійснювати і розпоряджатись матеріальними правами щодо предмета спору та процесуальними засобами їх захисту.

Окрім цього, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до приписів ст.ст. 1218, 1268, 1269 ЦК України усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті, переходять до його спадкоємців, які прийняли спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, а тими, які на момент відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, якщо вони протягом зазначеного у ній строку не заявили про відмову від спадщини.

Частиною 1 ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

В матеріалах справи відсутні доказами щодо прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті відповідача, та враховуючи відсутність відомостей про належне відповідачу майно, яке було прийнято у спадщину, суд доходить висновку про відсутність спадкоємців, до яких згідно із вимогами ч. 1 ст. 1282 ЦПК України перейшов обов`язок задовольнити вимоги позивача.

Окрім того, враховуючи, що розмір майнової відповідальність спадкоємців визначається вартістю успадкованого ними майна, а його відсутність може бути підставою для відмови у задоволенні позову, в результаті чого кредитор спадкодавця позбавлятиметься права на повторне звернення до суду з позовом до спадкоємців у разі виявлення в подальшому майна, яке було успадковане ними, суд на час розгляду даної справи не вбачає підстав для заміни сторін у відносинах, щодо яких виник спір.

Факт смерті особи боржника ОСОБА_1 було достовірно з`ясовано на підставі копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2020 року Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

У зв`язку зі смертю боржника такі правовідносини допускають правонаступництво та відповідно кредитор має право на пред`явлення вимог по договору кредиту до правонаступників боржника.

Однак необхідно розрізняти правонаступництво у матеріальних відносинах та процесуальне правонаступництво.

Статтею 42 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які за змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України повинні мати цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

За змістом ст. 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов пред`явлено до сторони фізичної особи за її життя, і уже після пред`явлення позову фізична особа померла, при цьому правовідносини допускають правонаступництво.

Отже, як вбачається за нормами ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмета позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та суперечить положенням ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав, і предмета позову.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц.

Спадкоємці померлого боржника на момент відкриття провадження у справі не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а в разі наявності правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.

У разі, якщо фізична особа відповідач у справі помер до пред`явлення позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців, кредитор має право пред`явити позов безпосередньо до спадкоємців такої особи.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України визначеній в ухвалі від 09 грудня 2015 року у справі № 6-8462ск15 про те, що процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 37 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Зважаючи на вищенаведене, суд вбачає підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яка передбачає, що настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

При цьому банк не позбавлений можливості пред`явити вимоги до спадкоємців особи, з якою виникли правовідносини на підставі вищевказаного кредитного договору в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола і обсягу спадкового майна.

Окрім того, суд роз`яснює позивачеві його право у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» на подання до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі наведеного керуючись п.7 ч.1 ст.255, 260-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Роз`яснити позивачу, що згідно з вимогами ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦПК України він може звернутися з позовом до спадкоємців відповідача.

Роз`яснити позивачу, що у разі віднайдення спадкового майна, яке належало відповідачу, і буде визнане відумерлою спадщиною, він має право звернутися в порядку ч. 4 ст. 1277 ЦК України з відповідним позовом до територіальної громади, у власність якої перейде відумерла спадщина, що відкрилася після смерті відповідача.

Копію ухвали надіслати позивачу для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 15.02.2021 року.

Суддя: О. О. Романько