Рішення № 94915350, 16.02.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3544/20

2-а/310/8/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 лютого 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання - Німака М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Мащенко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Мащенко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В позові вказує, що їхав зі сторони автовокзалу по вул. Дюміна. В момент переключення сигналу світлофору з зеленого на жовтий, знаходився приблизно в трьох метрах від межі та рухався зі швидкістю 45 км на годину, дозволена в межах населеного пункту. При проїзді перехрестя рухався за умови забезпечення безпеки дорожнього руху да відповідно до правил дорожнього руху. Зазначає, що жодної аварійної ситуації не було.

Таким чином вважає, що не скоював правопорушення, у зв?язку з чим просить визнати дії інспектора Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Мащенко Олександра Сергійовича протиправними та скасувати постанову серія ЕАМ № 2568111 від 22.05.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 425 грн.

В сьогоднішнє судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав, просив задовольнити (а.с.26). В минулому судовому засіданні дав пояснення відповідно до обставин, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що надає диск з відеофіксацією порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 (а.с. 17, 18).

Дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з копії постанови серії ЕАМ № 2568111 позивач ОСОБА_1 22.05.2020 року о 09 год. 44 хв., керуючи т/з Оpel Vivaro д/н НОМЕР_1 проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «ґ» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративний штраф в сумі 425,00 грн.

Відповідно до ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідними органами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та Законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обставини справи, викладені в позовній заяві є послідовними та не спростовані доводами відповідача.

Окрім того, відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно п. 8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2020 року зобов`язано відповідача інспектора Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Мащенко Олександра Сергійовича до початку розгляду справи по суті надати до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Відповідачем 16.06.2020 надано на підтвердження факту скоєння позивачем правопорушення, диск з відеофіксацією порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 .

Оглягнувши зазначений диск, суд не вбачає ознак адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 72-76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Докази суду надають учасники справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Оскільки належних доказів правопорушення відповідачем не надано, враховуючи положення п. 8.11 ПДР, суд вважає, що не можливо дійти висновку про навність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.122 КУпАП. в діях позивача.

За таких обставин, постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Також дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. більше, ніж встановлено законом.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначено, що у випадках оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, скаржнику (позивачу) необхідно сплачувати судовий збір, що дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час оплати складало 420, 40 грн.

16.02.2021 р. позивачем подано заяву про повернення суми надмірно сплаченого судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тому суд вважає за необхідне повернути надміру сплачений судовий збір позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у сумі 420,40 грн. підлягає компенсації на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції, оскільки відповідачем у справі виступає посадова особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, шляхом стягнення зазначеної суми.

Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 139 КАС України, ст. ст. 251, 258,280,283 КУпАП, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Мащенко Олександра Сергійовича про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ № 2568111 від 22.05.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Зобов`язати Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений ним судовий збір за квитанцією № 13 від 04.06.2010 року в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, отримувач: Бердянське УК/Бердянськ/2203010; рахунок отримувача UA648999980313191206000008455; код отримувача 38042560, банку отримувача 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код призначення платежу - *;101; НОМЕР_3 ; судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в порядку ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Білоусова