Рішення № 94909856, 27.01.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/759/20

Провадження № 2-а/616/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. смт Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря Логвінової М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Чернова Олексія Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17.12.2020 звернувся до Великобурлуцького районного суду Харківської області з адміністративним позовом до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Чернова Олексія Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

29.12.2020 позивачем подано уточнений адміністративний позов до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Чернова Олексія Олександровича, з наступними вимогами:

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН №3542731 від 11.12.2020 за ч.3 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП;

- стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції судовий збір та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що 11.12.2020 інспектором 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Черновим О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАН №3542731 від 11.12.2020 за ч.3 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення - штраф 510 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 11.12.2020, 11:34:34, м.Харків, вул.Плеханівська 52, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, р.н. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п.17.1 ПДР- на дорозі зі смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі. Посилається на те, що оскаржувана постанова необґрунтована, винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, а зазначені в ній відомості не відповідають обставинам, так як він не вчиняв адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП справи, а постанова винесена інспектором поліції через його необізнаність ПДР. Так, зазначає, що вказана інспектором в постанові вулиця Плеханівська 52 в м.Харкові не має смуги для руху маршрутних транспортних засобів та встановлених дорожніх знаків 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» є адресою місця розгляду справи, а не місця скоєння правопорушення. Щодо обставин справи зазначає, що 11.12.2020 року здійснив зупинку на стоянці біля ринку одразу за перехрестям вул.Броненосця Потьомкін та майдану Захисників України в м.Харкові та приблизно об 11-30 год., почав рух, ще раз поглянув на дорожні знаки та окрім дорожнього знаку 2.2. «Головна дорога», жодних інших знаків на автодорозі на майдані Захисників України в напрямку вул.Броненосця Потьомкін не було. За перехрестям знак 5.5 «Дорога з одностороннім рухом» та 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» не повторювались та він був впевнений, що їх дія закінчилась в кінці вулиці Броненосця Потьомкін на перехресті із майданом Захисників України. При цьому, пам`ятаючи про односторонній рух по вул.Броненосця Потьомкін, почавши рух із стоянки в напрямку цієї вулиці, на перехресті він повернув направо і поїхав по майдану Захисників України в напрямку стадіону «Металіст». Через деякий час після цього він був зупинений працівниками поліції. Його зауваження про те, що на майдані Захисників України відсутні будь-які дорожні знаки чи дорожня розмітка, які б забороняли йому виїхати із стоянки направо до перехрестя, поліцейські до уваги не прийняли.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, доводи викладені у позовній заяві та позовні вимоги підтримує у повному обсязі, додаткових доказів не має.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Враховуючи вказані вище обставини, суд, керуючись положеннями ст. 205 КАС України, приходить до висновку щодо наявності підстав для розгляду справи по суті за відсутності сторін.

Виходячи з положень приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3542731 від 11.12.2020, ОСОБА_1 11.12.2020, 11:34:34, м.Харків, вул.Плеханівська 52, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander, р.н. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п.17.1 ПДР- на дорозі зі смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі. Дії кваліфіковані за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за вчинення вказаного адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Так, згідно п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Відповідно до п.8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Інформаційно-вказівний знак 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» позначає дорогу, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Нормами статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року по справі №560/751/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 04.01.2021 року відповідачам було встановлено 5-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками та судовою повісткою про виклик до суду на 15.01.2021 року була отримана відповідачами, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Судове засідання 15.01.2021, з метою не порушення прав відповідача щодо подання відзиву, відкладено, так як на час розгляду справи не закінчився строк для подання відзиву.

Судові повістки про виклик до суду в судове засідання 27.01.2021 також отримані відповідачами, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом в межах повноважень, визначених КАС України, було вжито необхідних заходів для забезпечення права відповідача подати відзив на позовну заяву, приймати участь в судовому засіданні та надати суду усні пояснення по суті справи, а також надати суду докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Відповідачі вказаним правом не скористалися, відзив на позовну заяву, а також докази правомірності оскаржуваної постанови, суду не надали, в судове засідання не з`явився.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.

При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Доводи позивача зводяться до того, що він не порушував ПДР, а на вказаній ділянці автодорозі на майдані Захисників України в напрямку вул.Броненосця Потьомкін в м.Харкові, окрім дорожнього знаку 2.2. «Головна дорога», жодних інших знаків не було, крім того відсутня відповідна дорожня розмітка. А вказана інспектором в постанові вулиця Плеханівська 52 в м.Харкові не має смуги для руху маршрутних транспортних засобів та встановлених дорожніх знаків 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» є адресою місця розгляду справи, а не місця скоєння правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

При цьому, в постанові від 11.12.2020 зазначено у додатку: відео з бк 1868, zm0110, однак відповідачами не надано вказаний відеозапис для дослідження в судовому засідання.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач порушив п.17.1 Правил дорожнього руху, оскільки відповідачем не надано ні відеозапису, ні відповідної фото фіксації, ні інших доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви відносно доведеності вини слід тлумачити на користь особи, а не суб`єкта владних повноважень, оскільки вказаний конституційний принцип, поряд з іншими, є гарантією захисту від безпідставного притягнення осіб до юридичної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України скасовує рішення суб`єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними суд відмовляє, оскільки положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, не передбачено можливості захисту прав позивача в даній категорії справ в такий спосіб.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243-246 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Чернова Олексія Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3542731 від 11 грудня 2020 року за ч.3 ст.122 КУпАП, складену інспектором 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Чернова Олексія Олександровича, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Канівцеве, Великобурлуцького району, Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня складання повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобурлуцький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 15.02.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Канівцеве, Великобурлуцького району, Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста 3);

Відповідач: Інспектор 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківської області Департаменту патрульної поліції Чернов Олексій Олександрович (61033, м.Харків, вул.Шевченка 315-А)

Головуючий: суддя Н.М.Грошова