Рішення № 94909654, 08.02.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3330/19

08 лютого 2021 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Кузін Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/3330/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Київ вул.Грушевського 1Д) про визнання бездіяльності неправомірною, припинення обтяження на житловий будинок та вилучення запису про іпотеку

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання бездіяльності неправомірною, припинення обтяження на житловий будинок та вилучення запису про іпотеку.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 26 травня 2005 року між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір №ROT0GK00002160 за умовами якого позивач отримала кредит у розмірі 13760 доларів США із кінцевим терміном погашення 22 травня 2025 року. Також 26.05.2005 року в забезпечення зобов`язань за кредитом позивач передав в іпотеку банку належний їй житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , про що укладено договір іпотеки №ROT0GK00002160, посвідчений приватним нотаріусом Скоропад В.В. по реєстру №1617 та у зв`язку з чим накладено заборону на відчуження житлового будинку до виконання зобов`язань за кредитним договором. У серпні 2008 року позивач повністю погасила заборгованість за кредитним договором. 20.03.2019 відповідачем видано позивачу довідку №20.1.0.0.0/7-190320/1158, якою повідомив про повне виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 та закриття кредиту 05.08.2008. Вказує, що з 05.08.2008 у зв`язку з виконанням позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором припинилась дія договору іпотеки №ROT0GK00002160 від 26.05.2005. Проте, 20.03.2019 при проведенні у зв`язку із реконструкцією будинку права власності на нього державним реєстратором позивачу повідомлено про наявність заборони відчуження будинку та запису про іпотеку належного позивачу будинку, а іпотекодержателем на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договорами про іпотечні кредити від 19.02.2007 року є компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance NO. 1 PLC), яка розташована за адресою Пеліпар Хаус, 1-й поверх 9 Клоук Лейн, Лондон, ЕС4К 2КГ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Позивач спробувала врегулювати питання щодо скасування іпотеки та вилучення записів про іпотеку з реєстру з відповідачем, проте останній повідомив, що кредит повністю закритий 05.08.2008, а 10.04.2019 повідомив, що право вимоги за кредитним договором відступлено компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance NO. 1 PLC), яка 03.10.2017 ліквідована та рекомендовано звернутись до суду. Вказує, що ні відповідач ні компанія, якій відповідач уступив право вимоги за кредитним договором не повідомляли позивача про відступлення права вимоги. Крім того, відповідач на вимогу позивача не надав копію договору відступлення права вимоги. Просить визнати бездіяльність акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка виразилась у неповідомленні ОСОБА_1 про відступлення права вимоги по кредитному договору №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 та по договору іпотеки №ROT0GK00002160 від 26.05.2005, припинити обтяження та вилучити запис про іпотеку стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 , що містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в державному реєстрі іпотек, а також стягнути судові витрати по справі.

Відповідачем подано письмові пояснення у яких вказав, що іпотекодержателем за договором іпотеки укладеним між ЗАТ КБ «Приватбанк» та позивачем є інша юридична особа - компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» і факт ліквідації вказаної особи унеможливлює вчинення банком будь-яких дій від імені цієї особи, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за іпотечним кредитом. Також вказує, що АТ КБ «Приватбанк» не є правонаступником вказаної іноземної компанії, а тому не має жодних повноважень щодо зняття заборони щодо розпорядження нерухомим майном, що належить на праві власності позивачу. Крім того, позовна заява не містить відомостей про те, яким саме чином АТ КБ «Приватбанк» порушує права та законні інтереси позивача, не надано жодних доказів порушення прав позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що іншого шляху, окрім припинення обтяження на належне позивачу нерухоме майно в судовому порядку немає, компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» як іпотекодержатель припинена, а відповідач, незважаючи на відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами прийняв від позивача кошти на погашення кредиту і видав довідку про закриття кредитного договору. При цьому, позивача ніхто не повідомив про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. Просить задоволити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що відповідач жодним чином не порушив права позивача і у позові не наведено в чому полягає порушення прав позивача. Позивач не є стороною договору відступлення права вимоги і не може пред`являти вимоги до АТ КБ «Приватбанк» щодо припинення іпотеки, оскільки бане не є іпотекодержателем. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23.05.2005, посвідченого нотаріусом приватної нотаріальної контори Костопільського районного нотаріального округу Скоропад В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1550.

Реєстрація права власності на вказаний будинок за позивачем підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2005 №7322006 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2019 №160741504.

26 травня 2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ROT0GK00002160 за умовами якого позивач отримала кредит у розмірі 13760 доларів США із кінцевим терміном погашення 22 травня 2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та комісії у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісячно.

В забезпечення виконання за кредитним договором 26 травня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено договір іпотеки №ROT0GK00002160, посвідчений нотаріусом приватної нотаріальної контори Костопільського районного нотаріального округу Скоропад В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1617, за яким ОСОБА_1 в забезпечення виконання за кредитним договором передала для ЗАТ КБ «Приватбанк» належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, зокрема по кредитному договору від 26 травня 2005 року укладеному між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 .

З аналізу реєстру судових рішень встановлено, що компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», що розташована у Великобританії, припинила свою роботу з 03.10.2017р. та відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України.

Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» 21 серпня 2018 змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.03.2019 №PDQFHV17281K10J2 виданій ОСОБА_1 , заборгованості по кредитному договору №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 немає. Дата закриття кредиту 05.08.2008.

Із листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 10.04.2019 №20.1.0.0.0/7-190320/1158 ОСОБА_1 , що право вимоги за договором відступлено Банком на користь 19.02.2007 Ukraine Mortgage Loan Finance NO. 1 PLC, яка 03.10.2017 ліквідована і банк не має можливості вжити заходів для зняття заборони відчуження житла, рекомендовано для вирішення питання звернутись до суду.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.06.2019 №170023260 вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація наступного змісту: Тип обтяження: заборона на нерухоме майно; Реєстраційний номер обтяження: 2011209; Зареєстровано: 26.05.2005 року 11:46:49 за №2011209, реєстратором: Приватний нотаріус Скоропад В.В., 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Прибережна, 2, (03657) 2-14-01; Підстава обтяження: Договір іпотеки, 1617, 26.05.2005, ПН Скоропад В.В. ; Об`єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:5454041; Власник: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Заявник: ПН Скоропад В.В .

В Державному реєстрі іпотек міститься інформація наступного змісту: Реєстраційний номер обтяження: 2011343; Тип, обтяження: іпотека; Зареєстровано: 26.05.2005 11:58:15 реєстратором: Приватний нотаріус Ізотова В.А., 51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр.Металургів, 20, (0569) 52-01-45; Підстава обтяження: Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, реєстр 351, 19.02.2007, Приватний нотаріус ДМНО Козіна А.В.; Об`єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:5454041; Іпотекодержатель: «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO. 1 PLC), Причина відсутності коду: особа не є громадянином України, Пеліпар Хаус, 1-й поверх, 9 Клоук Лейн, Лондон, EC4R 2RU, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, (Pellipar House, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland); Іпотекодавець: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Розмір основного зобов`язання: 13760,00 доларів США, Строк виконання: 22.05.2025, Заставна: Немає.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою, що передбачено ч.1 ст.546 ЦК України.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Так судом встановлено, що за укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник - АТ КБ «Приватбанк») кредитним договором №ROT0GK00002160 від 26.05.2005, виконання зобов`язань за яким забезпечено іпотекою згідно договору іпотеки №ROT0GK00002160 від 26.05.2005, ОСОБА_1 свої зобов`язання повністю виконала, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 20.03.2019 №PDQFHV17281K10J2, дата закриття кредиту 05.08.2008.

При цьому суд враховує, що на момент виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 ЗАТ КБ «Приватбанк» вже уступив право вимоги за вказаним кредитним договором компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance NO. 1 PLC), яка розташована за адресою Пеліпар Хаус, 1-й поверх 9 Клоук Лейн, Лондон, ЕС4К 2КГ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, яка на даний час припинила свою діяльність, проте фактично продовжував обслуговування кредиту, в тому числі і отримання коштів на повне його погашення у 2008 році.

Вказану обставину представник АТ КБ «Приватбанк» не заперечував.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до п.п.(а) п.2.9 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, укладеного 19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», продавець - ЗАТ КБ «Приватбанк» - зобов`язується за свій власний рахунок надати повідомлення Позичальникові про відступлення прав вимоги: протягом 5 днів з дати укладення цього договору повідомити кожного Позичальника про відступлення прав вимоги, пов`язаних з кредитом такого Позичальника, надіславши Позичальникові повідомлення про відступлення прав вимоги рекомендованим листом з повідомленням про доставку.

Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що позивача ОСОБА_1 не було повідомлено про відступлення права вимоги за укладеним з нею кредитним договором і остання достроково виконала свої зобов`язання по вказаному кредитному договору, сплативши відповідні кошти первісному кредитору - ЗАТ КБ «Приватбанк».

В силу вимог ст.516 Цивільного кодексу України, таке виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором вважається належним, тобто зобов`язання ОСОБА_1 по кредитному договору виконані належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна.

За змістом ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вимогами ст.391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слід також зауважити, що в своїй постанові від 07.02.2018 року в справі №522/11850/15-ц, Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Наведене узгоджується з положеннями самого договору іпотеки.

Відповідно до ст.1, ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки є об`єкти нерухомого майна та об`єкти, які прирівнюються до таких цим Законом. До них чинним законодавством, зокрема, віднесено: земельні ділянки; будівлі; споруди; підприємство як майновий комплекс; житлові будинки; квартири; дачі; садові будинки; гаражі; об`єкт незавершеного будівництва, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому; право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Натомість, в порушення викладених вимог закону обтяжувач - «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» не виконав свої зобов`язання та не подав реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру, а в подальшому припинив свою діяльність з 03.10.2017.

Крім того, АТ КБ «Приватбанк», враховуючи, що останній у зв`язку із відступленням права вимоги за кредитним договором більше не являється обтяжувачем за договором іпотеки №ROT0GK00002160 від 26.05.2005, листом від 10.04.2019 №20.1.0.0.0/7-190320/1158 повідомив ОСОБА_1 , що не має можливості вжити заходів для зняття заборони відчуження житла та рекомендував для вирішення питання звернутись до суду.

Відповідно до ст.609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відтак, враховуючи виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором, припинення діяльності обтяжувача - компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» та відсутність правонаступників вказаної компанії за іпотекою, то відповідно відсутні підстави для заборони на відчуження належного позивачу житла.

Враховуючи зазначене, підстави наявності записів щодо обтяження нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та державному реєстрі іпотек відсутні, оскільки наявність вказаних відомостей про іпотеку та обтяжень нерухомого майна створюють перешкоди у здійсненні права власності позивачу, щодо нерухомого майна.

Проте, припинити обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно предмету іпотеки позивач не має можливості, зокрема у зв`язку з тим, що компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» припинила свою діяльність з 03.10.2017.

Відповідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч.1 ст.24 Закону України «Про іпотеку», якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання для нього небажаних наслідків, а боржник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання.

Разом з тим, оскільки позивача АТ КБ «Приватбанк» не повідомив про відступлення права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, суд вважає, що і наслідки не вчинення чи то неналежного вчинення свого обов`язку передбаченого як умовами договору, так і відповідними положеннями закону, має нести саме АТ КБ «Приват Банк», як первісний кредитор у зобов`язанні, а саме невиконання таких зобов`язань могло порушити права компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», але не позивача у справі.

Таким чином, неповідомлення відповідачем на виконання договору про відступлення права вимоги про зміну кредитора не призвело до порушення прав позивача, який не був стороною такого договору.

Більше того, в силу вимог ст.516 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 , виконавши свої зобов`язання за кредитним договором перед первісним кредитором вважається такою, що належно виконала свої зобов`язання.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що позовні вимоги в часті визнання протиправною бездіяльності акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка виразилась у неповідомленні ОСОБА_1 про відступлення права вимоги по кредитному договору №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 та по договору іпотеки №ROT0GK00002160 від 26.05.2005 до задоволення не підлягають.

Разом з тим, є беззаперечний факт наявності у позивача права на припинення обтяження свого майна, переданого в іпотеку на виконання кредитного зобов`язання.

Суд також враховує, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У відповідності до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право на судовий захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

З наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягає немайнове або майнове право чи інтерес особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Виключенням є чітко встановлені межі здійснення цивільних прав, зокрема дії, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 прямо стверджувала та обґрунтовувала свої позовні вимоги, що кредитний договір укладений саме з АТ КБ «ПриватБанк», всі платежі за кредитом позивач здійснював саме на користь відповідача по справі, умови договору виконані повністю ще у 2008 році.

Представник відповідача не тільки не спростував вказані твердження але й фактично прямо не заперечував їх.

Після повного виконання позивачем зобов`язань перед банком, припинення договору іпотеки повинно було відбутися без будь-яких додатковий дій з боку боржника, адже саме на вигодоотримувача після виконання боржником своїх зобов`язань покладається обов`язок припинити обтяження, накладені з метою виконання кредитного зобов`язання.

Суд враховує, що звертаючись до суду позивач мала на меті реальне вирішення спору та захист свого права.

Так, відповідно до статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу.

З наведеного випливає, що метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту, який би вичерпував себе. Способами захисту права є передбачені законом дії, безпосередньо спрямовані на захист такого права. Оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений зокрема положеннями статті 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини наголошував на необхідності ефективного захисту, зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.

Конституційний Суд у своєму рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку, що позовні вимоги в частині припинення обтяження та вилучення запису про іпотеку стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 , що містяться у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в державному реєстрі іпотек підлягають до задоволення, оскільки це забезпечить належний та ефективний спосіб захисту права позивача.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

Що стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що порушення прав позивача не було наслідком дій відповідача, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави визнавати бездіяльність відповідача неправомірною, а відтак суд дійшов переконливого висновку, що також відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 141, 211, 258, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Київ вул.Грушевського 1Д) про визнання бездіяльності неправомірною, припинення обтяження на житловий будинок та вилучення запису про іпотеку - задоволити частково.

Припинити обтяження та вилучити запис про іпотеку стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 , що міститься у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступного змісту: Тип обтяження: заборона на нерухоме майно; Реєстраційний номер обтяження: 2011209; Зареєстровано: 26.05.2005 року 11:46:49 за №2011209, реєстратором: Приватний нотаріус Скоропад В.В., 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Прибережна, 2, (03657) 2-14-01; Підстава обтяження: Договір іпотеки, 1617, 26.05.2005, ПН Скоропад В.В. ; Об`єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:5454041; Власник: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Заявник: ПН Скоропад В.В .

Припинити обтяження та вилучити запис про іпотеку стосовно житлового будинку АДРЕСА_1 , що міститься у Державному реєстрі іпотек наступного змісту: Реєстраційний номер обтяження: 2011343; Тип, обтяження: іпотека; Зареєстровано: 26.05.2005 11:58:15 реєстратором: Приватний нотаріус Ізотова В.А., 51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пр.Металургів, 20, (0569) 52-01-45; Підстава обтяження: Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, реєстр 351, 19.02.2007, Приватний нотаріус ДМНО Козіна А.В.; Об`єкт обтяження: будинок, житловий з надвірними будівлями, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:5454041; Іпотекодержатель: «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO. 1 PLC), Причина відсутності коду: особа не є громадянином України, Пеліпар Хаус, 1-й поверх, 9 Клоук Лейн, Лондон, EC4R 2RU, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, (Pellipar House, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland); Іпотекодавець: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Розмір основного зобов`язання: 13760,00 доларів США, Строк виконання: 22.05.2025, Заставна: Немає.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного судового рішення - 16.02.2021.

СуддяВ. В. Левчук