Ухвала суду № 94908590, 16.02.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1177/21

2-з/214/4/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 рокусуддя Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить суд в порядку забезпечення доказів витребувати: 1) із виконавчого комітету Криворізької міської ради інформаційної довідки щодо приватизації у період з 1992 року по вересень 2011 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням підстав приватизації та паспортних даних осіб, які приватизували дане житло, а також із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів (зокрема, але не виключно приватизаційної справи на вказану квартиру, розпорядження (рішення) виконавчого комітету про надання жилого приміщення, всіх документів на підставі яких було прийнято рішення); 2) із виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради інформаційної довідки щодо приватизації у період з вересня 2011 року по теперішній час квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням підстав приватизації та паспортних даних осіб, які приватизували дане житло, а також із наданням належним чином засвідчених копій підтверджуючих документів (зокрема, але не виключно приватизаційної справи на вказану квартиру, розпорядження (рішення) виконавчого комітету про надання жилого приміщення, всіх документів на підставі яких було прийнято рішення) та належним чином засвідченої копії рішення виконкому Саксаганської районної у місті ради від 26.12.2019 року №460 та всіх документів на підставі яких було прийнято таке рішення; 3) із комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» інформаційної довідки про право власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням власника, дати та підстав проведення реєстрації та наданням належним чином засвідчених копій документів з архівної справи на підставі яких було проведено реєстрацію права власності на вказану квартиру. В обґрунтування доцільності застосування заявленого заходу забезпечення доказів заявник посилався на те, що має намір звернутись до суду з позовом чи то про визнання недійсним з моменту вчинення та скасування державної реєстрації права власності на вказану вище квартиру, яка здійснена КП ДОР «Криворізьке БТІ», чи то про визнання незаконним та скасування розпорядження уповноваженого органу приватизації в частині передачі вказаної квартири у власність іншої особи, чи то про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, тощо, у зв`язку з тим, що у нього виникають сумніви з приводу законності та достовірності видачі уповноваженим органом приватизації свідоцтва про право власності на вказану квартиру на ім`я інших осіб. Однак, між тим, з урахуванням приписів Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» у заявника відсутня можливість самостійно отримати необхідні йому документи для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надану заяву, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 116,117 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до положень ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів .

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2019 року під час розгляду справи №3д/9901/2/19.

Отже, дослідивши надану заяву, суд приходить до висновку, що заявлені у ній вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на думку заявника вказують на необхідність забезпечення доказів, полягають у тому, що він не має можливості самостійно отримати такі докази, а не у тому, що такі докази у майбутньому можуть бути втраченими або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Таким чином, заявником у поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а також не вказані підстави, доведені належними доказами, припускати, що докази, які він просить забезпечити можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відтак, враховуючи те, що заявником подано до суду заяву про забезпечення доказів без додержання вимог ст. 117 ЦПК України, суд уважає, що таку слід повернути заявнику, при цьому суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення доказів, повторно звернутися до суду із такою заявою.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 258, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Попов