Вирок № 94908289, 15.02.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/435/20

Провадження № 1-кп/529/1/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої -судді Петренко Л.Є.,

секретаря с/з - Скрипник Р.А.,

з участю:

прокурора - Скубачевського П.П.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - адвоката Нагайника М.Г.

захисника обвинувачених - адвоката Рижанкова М.М.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12020170160000069 стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Балясне Диканського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

- 03 березня 2016 року Диканським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 29.08.2017 звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України скасовано та направлено засудженого в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді трьох років позбавлення волі,

- 19 вересня 2017 року Диканським районним судом Полтавської області за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2018 року було пом`якшено покарання до 3 років і 1 місяця позбавлення волі, звільнений 27 лютого 2020 року після відбуття покарання,

та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця смт Диканька Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, військовозобов`язаного, в силу ст.89 КК України раніше не судимого:

обвинувачених у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2020 року близько 18 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2 за попередньою змовою із обвинуваченим ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом та метою, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, а обвинувачений ОСОБА_2 повторно, шляхом виймання вікна, проникли до належного потерпілому ОСОБА_1 будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , звідки за допомогою пилки, яку знайшли у будинку, від`єднали від системи опалення та викрали два чавунні радіатори опалення на 11 та 10 секцій вагою 180 кг, на загальну суму 576 грн 00 коп, якими розпорядилися на власний розсуд, завдавши такими діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 576 грн 00 коп.

Продовжуючи спільну протиправну діяльність, 01 квітня 2020 року близько 22 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2 разом з обвинуваченим ОСОБА_3 знову

керуючись корисливими мотивом та метою, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, через вікно, проникли до приміщення будинку належного потерпілому ОСОБА_1 розташованого по АДРЕСА_2 , звідки викрали водонагрівний бойлер марки "Atlantic" білого кольору N/S084462295 вартістю 2447 грн 00 коп та пральну машину марки "Electrolux" білого кольору верхнього завантаження білизни вартістю 3833 грн 33 коп, якими розпорядилися на власний розсуд, завдавши такими діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 6280 грн 33 коп.

Продовжуючи злочинну діяльність, 03 квітня 2020 року близько 17 год. 00 хв., керуючись корисливим мотивом та метою, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, через вікно, проникли до приміщення будинку, належного потерпілому ОСОБА_1 розташованого по АДРЕСА_2 , звідки за допомогою пилки, яку знайшли у будинку, від`єднали від системи опалення та викрали два сталеві радіатори опалення, один із яких довжиною 70 см, а інший 110 см, а також один чавунний радіатор опалення на 10 секцій загальною вагою 140 кг, на загальну суму 420 грн 00 коп, якими розпорядилися на власний розсуд, завдавши такими діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на вказану суму.

Продовжуючи злочинну діяльність, 07 квітня 2020 року близько 22 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2 разом з обвинуваченим ОСОБА_3 за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом та метою, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, через вікно, проникли до приміщення будинку, належного потерпілому ОСОБА_1 розташованого по АДРЕСА_2 , звідки викрали кольоровий телевізор марки "Samsung" сірого кольору вартістю 383 грн 33 коп, електросушку "Optimum" модель КN-128E вартістю 516 грн 67 коп, електропароварку "Selec Line" XJ-4K007 білого кольору вартістю 310 грн 00 коп, аудіомагнітофон "Sony" чорного кольору модель № CFS-W410L вартістю 500 грн 00 коп та шерстяний килим червоного кольору з візерунком вартістю 426 грн 67 коп, якими розпорядилися на власний розсуд, завдавши такими діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 2136 грн 67 коп.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кожним з них кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнали повністю. При цьому, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що протягом березня-квітня 2020 року у вечірній час вони, за попередньою змовою між собою щодо таємного викрадення чужого майна, приходили до будинку по АДРЕСА_2 , та шляхом проникнення до будинку, здійснили крадіжку сталевих та чавунних радіаторів опалення, водонагрівного бойлера, пральної машини, телевізора "Samsung", електросушки, електропароварки, аудіомагнітофона та шерстяного килима.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали, що вищезазначеним викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. Кожен із обвинувачених вказав, що щиро кається у вчиненні вищезазначених крадіжок.

Щодо позовних вимог в частині цивільного позову обвинувачені позов не визнали, пояснивши, що відсутні докази на підтвердження того, що викрадене ними майно належить саме потерпілому ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що земельна ділянка в с.Горбатівка Диканського району придбана за його кошти, але оформлення здійснили на дружину. На цій земельній ділянці був будинок в якому він з дружиною проживав, частину речей вони привезли старих, а частину купували за спільні кошти, зробили невеличкий ремонт в будинку, переробили комунікації. Більшість коштів в дане господарство вкладав він, бо дружина пенсіонерка та тяжко хворіє, а він займається підприємницькою діяльністю. Вказав, що обвинувачені у нього працювали один день в квітні 2020 року, а після того як він повернувся із Києва, де перебував декілька днів, виявив крадіжку, після якої будинок майже зруйнований, зірвані комунікації, пошкоджений дах підвалу. Відновлення будинку можливе, але це буде коштувати близько 130 тис. грн. Усе майно, яке викрали обвинувачені йому повернуто, але обвинувачені не вибачилися, пропонували відробити, але кроків з їх боку не було. Тому вказує, що діями обвинувачених йому завдана моральна шкода, яку він оцінує в 60 000 грн та яку просить стягнути з обвинувачених.

Заслухавши показання обвинувачених, допитавши потерпілого та дослідивши долучені до матеріалів провадження письмові докази, суд дійшов до наступного.

Вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, окрім визнання ними своєї вини, підтверджується сукупністю досліджених у ході судового розгляду наступних доказів, а саме:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.04.2020, відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_1 про крадіжку особистих речей з належного йому домогосподарства в с.Горбатівка Диканського району Полтавської області;

-витягом з ЄРДР від 08.04.2020 відповідно до якого зареєстровано кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України;

-протоколом огляду місця події від 08.04.2020, відповідно до даних якого, в присутності понятих та потерпілого оглянута територія домогосподарства по АДРЕСА_2 , виявлено та зафіксовано пошкодження вікна в будинку та пошкодження всередині будинку, в тому числі відсутність металевих батарей опалення, бойлера, пральної машини, телевізора тощо;

-фототаблицями до протоколу місця події;

-постановами слідчого про визнання речових доказів від 08.04.2020, 09.04.2020, 15.04.2020, 24.04.2020,

-висновками судово-товарознавчих експертиз № 970 від 17.04.2020, № 969 від 17.07.2020, № 968 від 17.04.2020, № 973 від 21.04.2020, № 971 від 21.04.2020, № 974 від 21.04.2020, № 972 від 22.04.2020,

-протоколами огляду речей від 09.04.2020,15.04.2020 щодо вилучення викрадених речей, зокрема пральної машини, водонагрівача, трьох чавунних радіаторів, двох сталевих радіаторів, телевізора, килима, аудіомагнітофона, електросушки, електропароварки;

-даними протоколів проведення слідчого експерименту від 19.05.2020 з участю потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , відповідно до яких підозрювані надали детальні пояснення щодо обставин вчиненого ними злочину.

Щодо доводів обвинувачених та їх захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 належить домогосподарство з якого була здійснена крадіжка, а тому не доведено, що викрадені речі належать саме потерпілому ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстра правочинів, 19.02.2008 зареєстровано договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 , набувачем якого є ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про одруження від 17.04.1975 ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_4 .

Отже, господарство по АДРЕСА_2 придбане подружжям в період шлюбу, а тому є їх спільною сумісною власністю. Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в даному господарстві вони із дружиною проживають постійно, іншого житла вони не мають, речі, які знаходяться у будинку придбані ними спільно за спільні кошти. Заяву в поліцію про факт крадіжки писав саме він, а не дружина, бо остання тяжко хворіє.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 володіє господарством по АДРЕСА_2 на законних підставах, це майно є спільною сумісною власністю подружжя, даний факт стороною захисту не спростований, а тому твердження обвинувачених про те, що викрадене майно не належить потерпілому не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання, заявлене захисником обвинувачених - адвокатом Рижанковим М.М., щодо визнання зібраних під час досудового розслідування доказів недопустимими, з підстав передбачених п.1 ч.3 ст.87 КПК України, оскільки стороною захисту не надано суду належних доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час досудового розслідування мали статус свідка, до моменту повідомлення їм підозри, тому таке клопотання є безпідставним.

Враховуючи викладене, дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфікуються судом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане із проникненням у житло, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особам, які вчинили злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є визнання вини, щире каяття кожного обвинуваченого, активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, спосіб його вчинення, участь кожного з обвинувачених у його вчиненні та думку потерпілого, який просив застосувати до обвинувачених суворе покарання, враховуючи те, що під час вчинення ними злочину обвинувачені значною мірою пошкодили належне йому домоволодіння, яке стало непридатним до проживання.

Відповідно до висновків досудової доповіді на обвинувачених існує високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства, при цьому орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 двічі засуджувався за вчинення злочинів проти власності, звільнений після відбуття покарання 27.02.2020 та через місяць після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив злочин проти власності, що вказує на його антисоціальну поведінку та небажання стати на шлях виправлення. ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відповідно до довідки сільської ради компрометуючих матеріалів на ОСОБА_2 немає.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , хоча і має погашену судимість, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, знятий з обліку 11.02.2019 по закінченню іспитового строку та через короткий проміжок часу знову вчинив злочин проти власності, що вказує на небажання останнього стати на шлях виправлення та схильність до вчинення злочинів. ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - 2017 та 2020 року народження.

Окрім того, матеріальна шкода потерпілому не відшкодована і хоча викрадені речі повернуті потерпілому, але жодних дій з боку обвинувачених для усунення наслідків вчиненого ними злочину не вчинено. Твердження обвинувачених щодо того, що вони хотіли допомогти потерпілому відремонтувати пошкодження, але потерпілий погрожував їм фізичною розправою, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченим, в межах мінімальної межі санкції ч.3 ст.185 КК України, саме таке покарання буде достатнє для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При цьому суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69 та 75 КК України.

Розглянувши цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 , суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У позові позивач просить стягнути з обвинувачених солідарно 60 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову посилається на те, що з часу вчинення крадіжок і до цього часу отримав душевні страждання у зв`язку із знищенням та пошкодженням його майна, внаслідок вчинення обвинуваченими злочину. Вказані страждання негативно вплинули на якість його життя, що виразилося у порушенні нормального сну, нервозності, дратівливості, почутті глибокої образи, обурення та приниження честі і гідності. Вказує, що обвинувачені не вибачились перед ним, заходів щодо відновлення викраденого майна та встановлення його до первісного стану не вживали, моральну шкоду не відшкодували.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалість, тяжкості вимушених змін у життєвому становищі, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Оцінюючи доводи потерпілого, викладені ним у цивільному позові, а також показання обвинувачених і фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в результаті скоєного злочину обвинуваченими, потерпілий дійсно зазнав моральних, душевних страждань.

Щодо розміру моральної шкоди суд прийшов до переконання, що заявлені потерпілим вимоги є завищеними, окрім того потерпілий не надав суду достатніх даних з яких міркувань він виходив визначаючи конкретний розмір завданої моральної шкоди, яку він просить задовольнити.

Тому, враховуючи принцип співмірності та справедливості, вимоги цивільного позову підлягають частковому задоволенню, а саме з обвинувачених підлягає стягненню моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 6 000 грн.

Виходячи з того, що по справі були понесені витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз у загальному розмірі 4576 грн 60 коп, то відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України ці витрати слід стягнути із обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по 2288 грн 30 коп з кожного.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду. Строк покарання рахувати з 15.02.2021.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 30 коп. в рахунок відшкодування вартості проведених судово-товарознавчих експертиз.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду. Строк покарання рахувати з 15.02.2021.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 30 коп. в рахунок відшкодування вартості проведених судово-товарознавчих експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6 000 грн. солідарно.

Речовий доказ у вигляді матерчатої перчатки чорного кольору, яка знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Речові докази у вигляді водонагрівного бойлера марки "Atlantic" білого кольору округлої форми, в нижній частині якого мається наклейка із маркуванням "Code: 954020 N/S084462295 80 1 MADE IN FRANCE", пральної машини марки "Electrolux" білого кольору верхнього завантаження білизни, з тильної сторони якої мається маркування "Electrolux", Тур. 97Р22595, Ser. Nr. 350 00060, кольорового телевізора марки "Samsung" сірого кольору, на задній частині якого мається позначення 17А11С/ВІТТSECI, АА64-03393А, електросушки марки "Optimum" модель КN-128E білого кольору у попередньому упакуванні, електропароварки "Selec Line" XJ-4K007, S/N 07115307980 білого кольору із попереднім упакуванням, аудіомагнітофона "Sony" чорного кольору модель № CFS-W410L, трьох чавунних радіаторів опалення білого кольору, два із яких складаються із 10 секцій, а третій - з 11 секцій, двох сталевих радіаторів опалення марки "Warme" у захисному корпусі, один із яких розмірами 50х70 см, а інший 110х50 см, шерстяного килима червоного кольору з візерунком, загальним розміром близько 1,35х1,95 м, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 , залишити йому як його власність.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити кожному із обвинувачених та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви до суду.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області, а засудженими в той самий строк з дня отримання копії вироку суду.

Головуюча Л.Є. Петренко