Рішення № 94907698, 16.02.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3355/20

Провадження № 2-287/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 лютого 2021 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Тищенко І.Д.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільське», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2020 року позивач в особі представника звернувся з позовом до суду про визнання припиненими трудових відносин.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 було призначено на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПІЛЬСЬКЕ». Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на дату призначення позивача директором) відомості про ОСОБА_2 , як керівника ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ», було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Учасниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивачем, як директором було ініційовано проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» з порядком денним щодо звільнення директора та проведення необхідних реєстраційних дій. Про час та місце проведення позачергових загальних зборів учасники ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були повідомлені належним чином. Разом з повідомленням про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ», на адреси учасників ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було направлено заяву ОСОБА_2 про звільнення з посади директора ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» за власним бажанням з 29.01.2020 року. Однак, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є учасниками ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» в призначений день та час не з`явилися, та про причини неявки не повідомили. Таким чином, відповідачі не вчинили будь-яких дій щодо проведення загальних зборів учасників, розгляду заяви позивача про звільнення та внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення своїх трудових прав, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 26.11.2020 року було відкрито у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також вказав, що проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, свого представника до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили та відзиву не подавали.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання не з`явились, відзиву не подавали, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту статей 11,15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.09.2020 року ОСОБА_2 було призначено на посаду директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПІЛЬСЬКЕ».

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, що діяла на дату призначення позивача директором) відомості про ОСОБА_2 , як керівника ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ», було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Учасниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.09.2020 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає припинити трудові відносини з ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» у зв`язку зі звільненням її з посади директора за власним бажанням.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Згідно п.7 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них). Також згідно п. г, ч.5 ст.41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Так, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

У відповідності до п.1. ч.1, ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» позивачем, як директором було ініційовано проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ТРИПІЛЬСЬКЕ" з порядком денним щодо звільнення директора та проведення необхідних реєстраційних дій. Про час та місце проведення позачергових загальних зборів учасники ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були повідомлені шляхом направлення на їхню адресу заяву ОСОБА_2 про звільнення з посади директора ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ»

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Статтею 32 Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону, відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону).

Якщо загальні збори не відбулися, то за змістом зазначеного положення Закону, необхідно скласти протокол щодо цього.

Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 28, 29, 30 Закону праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Також, враховуючи викладене суд вважає, що право найманого працівника, у т.ч. того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема і за власним бажанням. Зокрема, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

Відповідно до роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики в листі від 12 січня 2011 року № 15/06/186-11 у разі встановлення факту відсутності особи чи органу, уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами).

Відтак, зазначеним правилам позивач як директор ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, крім того позивачем вже винесено такий наказ та надано до суду в якості доказу.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦК України фізична особа має право на вибір роду занять та використання примусової праці забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду не надано доказів про отримання ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» та учасниками (засновником) ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 оригіналу заяви позивача про звільнення та заяви про скликання загальних зборів.

Додані позивачем відстеження поштової кореспонденції (квитанції про направлення документів) не є доказом належного отримання. Належним чином повідомлення повинно містити дані не лише щодо поштового відправлення, але й отримання адресантом відправленої поштової кореспонденції.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Необхідно зазначити, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів товариства недійсними.

У суду відсутні дані, що позивач зверталася із заявою про скликання загальних зборів до офіційного загальнодержавного друкованого засобу масової інформації, таким є національна газета «Урядовий кур`єр», із зазначенням порядку денного, часу, дати та місця проведення зборів.

Крім цього, у матеріалах позовної заяви відсутні дані, що позивачем було повідомлено органи реєстраційної служби про звільнення позивача, крім того позивачем не надано до суду наказ про виконання обов`язків директора ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКЕ».

В свою чергу, як встановлено ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, розглянувши даний позов в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, зокрема щодо порушення відповідачами його прав та інтересів, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільське», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання трудових відносин припиненими відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273,281-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільське», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання припиненими трудових відносин, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.М.Зінченко