
Справа № 346/3736/20
Провадження № 2/346/198/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.
секретаря Копильців І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з вищенаведеним позовом, стверджуючи, що згідно договору б/н від 09.06.2010 відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. В подальшому розмір кредитного ліміту був поступово збільшений до 8 000,00 гривень.
Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак відповідач порушила умови договору та не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, а тому станом на 31.07.2020 виникла заборгованість, частину котрої на свій розсуд просять стягнути в розмірі 134 588,90 грн., яка складається з : 7655,19 грн - заборгованість за кредитом, 126 933,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 09.06.2010 по 28.08.2018 .
Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погасив, банк просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання та просить справу розглянути у його відсутності, не заперечує щодо постановлення заочного рішення, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з явився, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений шляхом публікації оголошення на сайті «Судова влада України, причини неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав .
Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280ЦПК України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Враховуючи подане клопотання представника позивача та проаналізувавши письмові докази по справі, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Встановлено, що 09.06.2010 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 9).
При укладенні даного договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими за користування кредитними коштами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк» було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Оскільки в матеріалах справи взагалі відсутній Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», який би містив умови надання кредиту відповідачу, а Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача, то суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.06.2010 шляхом підписання заяви.
У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» , 55 днів пільгового періоду по договору від 09.06.2010 міститься умова щодо сплати базової % ставки в місяць в розмірі 2,5 %, розмір щомісячних платежів 7% (а.с.10) Разом з тим з наданих позивачем довідок (а.с.7,8) вбачається, що за весь період дії кредитного договору 2 рази був змінений наданий позивачу кредитний ліміт, зокрема 18.12.2013 та 14.01.2020 ,а також 3 рази була замінена кредитна карта. Будь які докази письмового погодження з відповідачем зміни кредитного ліміту позивачем не надано.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Як встановлено в судовому засіданні, свої зобов`язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі та в порядку, передбаченому договором.
Оскільки відповідач своєчасно не погашала заборгованість за кредитним договором, станом на 31.07.2020 виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7655,19 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 62-67), яку слід стягнути з відповідача на користь банку.
Разом з тим, позовна вимога про стягнення з відповідача 126 933,71 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом з 09.06.2010 по 28.08.2018 задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені (а.с. 3) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 42 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 625,626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, та керуючись ст.ст. 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.06.2010 року, що виникла станом на 31.07.2020 року в сумі 7 655( сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн.19 коп.- заборгованість за тілом кредиту. В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір у розмірі 2102, 00 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження 49094, м. Дніпро вул. Набережна Перемоги , 50 код ЄДРПОУ 14360570.
ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Суддя Беркещук Б. Б.
Судове рішення № 94907313, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 15.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 346/3736/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: