Рішення № 94907299, 10.02.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/10/21

Провадження № 2/346/532/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді П`ятковського В.І.,

за участю секретаря Лубів О.В.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому народилась дитина : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час шлюб між подружжям розірвано, малолітня дитина залишилась проживати із нею.

Вказує, що відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає, а вона не може працевлаштуватись, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.

Зазначає, що відповідач є працездатним та фізично здоровим, матеріально забезпечений, інших утриманців немає.

В зв`язку з виниклими обставинами, просить суд стягувати з відповідача в її користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 гривень щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. З приводу відзиву відповідача в якому той зазначив, що не має постійного місця роботи і сплачує аліменти на малолітню дитину, а отже немає змоги утримувати позивачку, вказав, що таке твердження є голослівним, так як із тексту відзиву вбачається, що відповідач періодично виїжджає на заробітки за кордон.

Відповідач в судове засідання не з"явився, подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на ст. 84 Сімейного кодексу України зазначив, що на даний час не працює, доходів не отримує, сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини, а тому не може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивачки, врахувавши відзив на позовну заяву, вивчивши та дослідивши подані докази, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилась дитина : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір"ю, окремо від батька.

Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності і з урахуванням потреб дружини та можливостей відповідача, який є молодою працездатною особою (іншого суду не подано), виїжджає на роботу за кордон, де як відомо оплата праці суттєво вища ніж на території України, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, проте частково.

На підставі викладеного та ст.ст. 75, 77, 79, 84 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 200, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , громадянина України, щомісячно аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП : НОМЕР_2 на її утримання у розмірі однієї тисячі гривень та дві тисячі гривень витрат за надання правничої допомоги.

Стягнення аліментів розпочати з 05 січня 2021 року і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 908 грн. на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2021 року.

Суддя П`ятковський В. І.