Ухвала суду № 94907277, 04.02.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14194/17

Провадження № 2/344/185/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

04 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої — судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14 074,78 грн. за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 року, стягнення судових витрат в розмірі 1 600,00 грн.,–

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14 074,78 грн. за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 року, стягнення судових витрат в розмірі 1 600,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30.10.2017 провадження у справі відкрито.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, судом витребувано з нотаріальної контори інформацію про заведення спадкової справи та спадкоємців, з відділу ДРАЦС копію актового запису про смерть.

18.11.2019 ухвалою суду за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено до участі в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 14 074,78 грн. за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 року, стягнення судових витрат в розмірі 1 600,00 грн. в якості правонаступника відповідача ОСОБА_2 (а.с.100, т.1) .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18.11.2019 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 14 074,78 грн. за кредитним договором №б/н від 24.07.2007 року, стягнення судових витрат в розмірі 1 600,00 грн., в якості співвідповідачів — ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.116 т.1).

03.11.2020 року представник позивача подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця (а.с.211-213).

16.11.2020 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на уточнену позовну позовну заяву, в якій просив закрити відносно нього провадження у справі (а.с.1-3, т.2).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині уточненої позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує (а.с.7, т.2).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі (а.с.3).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, її представник подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав наведених у поясненні ОСОБА_3 від 19.05.2020 року (а.с. )

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії актового запису про смерть ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 (справа № 185/998/16ц, провадження № 61-33766сво18), «Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі».

Норма, аналогічна пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, закріплена у п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в редакції з 15.12.2017.

Як вбачається з викладеного вище, позов до ОСОБА_1 був поданий до суду 27.10.2017, тоді як останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи свій правовий висновок, об`єднаною палатою ВС, зазначено наступне.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України 2004 року можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

АТ «ПриватБанк» звернулося з позовом до померлої особи, правоздатність якої на час пред`явлення позову припинилась.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки.

Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.

Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 42, статті 46 ЦК України та частини першої статті 47 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України ).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

При цьому норма статті 255 чинного ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у справі за позовом АТ «ПриватБанк», яке звернулося до суду з позовом до померлої особи. А, відкривши провадження у справі, суд повинен його закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України.

Крім того, нормою пункту 7 частини першої статті 255 чинного ЦПК України визначено, що суд продовжує розглядати справу у випадку смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Оскільки правосуб`єктність померлої особи припинилася, до цивільного процесу залучаються правонаступники. Якщо ж банк у зв`язку із залученням спадкоємців змінив предмет та підставу позову одночасно, суд повинен відмовити у вчиненні відповідної процесуальної дії, оскільки одночасна зміна предмета та підстави позову є фактично новим позовом, який може бути пред`явлено до спадкоємців самостійно (окремо). Тобто у такому разі визнається, що позивач відмовився від первинно пред`явленого позову.

Керуючисьст.255, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Пастернак І.А.